Перейти до вмісту

Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон
фр. Jean-Baptiste Janson
Народився9 березня 1742(1742-03-09)
Валансьєнн, Нор, Нор-Па-де-Кале, Франція
Помер2 вересня 1803(1803-09-02)[1] (61 рік)
Париж, Франція
Країна Франція
Діяльністькомпозитор, віолончеліст, музичний педагог
ВчителіMartin Berteaud
Відомі учніШарль Ніколя Бодіо
Знання мовфранцузька
ЗакладПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Напрямоккласична музика
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жансон.

Жан-Батист-Еме Жозеф Жансон (фр. Jean-Baptiste-Aimé Joseph Janson; 1742, Валансьєн — 2 вересня 1803, Париж) — французький віолончеліст і композитор.

Учень Мартена Берто. У 1767–1771 роках придворний музикант спадкоємця герцога Брауншвейзького, який жив у той час в Італії. У 1780-х роках жив і працював у Гамбурзі та інших німецьких містах, гастролював у Данії, Швеції та Польщі. З 1789 року знову в Парижі як придворний музикант одного з членів королівського дому. Після заснування Паризької консерваторії став першим професором віолончелі у ній; серед учнів Жансона був, зокрема, його майбутній наступник на цій посаді Шарль Бодіо.

У доробку Жансона ряд віолончельних сонат і концертів. Один із цих концертів було записано Яношем Штаркером.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан-Батист-Еме_Жозеф_Жансон&oldid=43329158