Жан-Батист Жозеф Деламбр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Батист Жозеф Деламбр
фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre
Jean Baptiste Joseph Delambre.png
Народився 19 вересня 1749(1749-09-19)[1][2][…]
Ам'єн[4]
Помер 19 серпня 1822(1822-08-19)[1][5][…] (72 роки)
Париж[1][4]
Поховання Пер-Лашез
Країна Flag of the Kingdom of France (1814-1830).svg Франція
Діяльність астроном, математик, історик, професор
Alma mater Паризька обсерваторія і Колеж де Франс[6]
Галузь астрономія, математика і геодезія
Заклад Колеж де Франс[7] і Bureau des longitudes
Вчителі Жозеф Жером ле Франсуа де Лаланд
Відомі учні Gerard Molld[6]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Петербурзька академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук і Академія наук Турина[4]
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону кавалер ордена Почесного легіону

член Лондонського Королівського Товариства

Watson Davis and Helen Miles Davis Prized (2003)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Автограф Signature Delambre.svg

CMNS: Жан-Батист Жозеф Деламбр у Вікісховищі

Жан-Батист Жозеф Деламбр (фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre; 19 вересня 1749(17490919) — 19 серпня 1822) — французький астроном і геодезист, член Паризької АН (1792).

Біографія[ред. | ред. код]

Родився в Ам'єні. Закінчив Паризький університет. Свою роботу почав як перекладач праць з латинської, грецької, італійської та англійської мов. Астрономією почав займатися у віці 36 років під керівництвом Ж. Ж. Ф. Лаланда, кафедру якого в Колеж-Ройяль зайняв після його смерті в 1807. З 1803 — неодмінний секретар відділення математичних наук Паризької АН.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Найбільшу популярність Деламбру принесло вимірювання (разом з П.Мешеном, 1792—1799) дуги меридіана від Барселони до Дюнкерка. Використавши також результати Перуанського градусного вимірювання, визначив довжину дуги земного меридіана, що стало підставою для встановлення метричної системи мір. Результати цієї роботи викладені в його творі «Основи метричної десяткової системи» (т.1 1806, т.2 1807, т.3 1810). Склав таблиці видимих рухів Сонця, великих планет і супутників Юпітера. Удосконалено методи астрономічних обчислень, зокрема в сферичній тригонометрії вивів формули, відомі як «аналогія Деламбра».

Деламбр є автором шеститомної історії астрономії, що вийшла друком протягом 1817—1827 років.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1810), член Бюро довгот в Парижі (1795).

На честь вченого названо астероїд 13962 Деламбр[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]