Жан-Батист Жозеф Деламбр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Батист Жозеф Деламбр
фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre
Jean Baptiste Joseph Delambre.png
Народився 19 вересня 1749(1749-09-19)[1][2][…]
Ам'єн
Помер 19 серпня 1822(1822-08-19)[1][4][…] (72 роки)
Париж, Франція[1]
Поховання Пер-Лашез
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність астроном, математик, історик, професор
Alma mater Паризька обсерваторія
Галузь астрономія, математика і Геодезія
Заклад Колеж де Франс[5] і Бюро довгот
Науковий керівник Жозеф Жером ле Франсуа де Лаланд
Вчителі Жозеф Жером ле Франсуа де Лаланд
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італії[d], Баварська академія наук і Академія наук Турина[d]
Нагороди
Автограф Signature Delambre.svg

Жан-Батист Жозеф Деламбр у Вікісховищі?

Жан-Батист Жозеф Деламбр (фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre; 19 вересня 1749(17490919) — 19 серпня 1822) — французький астроном і геодезист, член Паризької АН (1792).

Біографія[ред. | ред. код]

Родився в Ам'єні. Закінчив Паризький університет. Свою роботу почав як перекладач праць з латинської, грецької, італійської та англійської мов. Астрономією почав займатися у віці 36 років під керівництвом Ж. Ж. Ф. Лаланда, кафедру якого в Колеж-Ройяль зайняв після його смерті в 1807. З 1803 — неодмінний секретар відділення математичних наук Паризької АН.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Найбільшу популярність Деламбру приніс вимір (разом з П.Мешеном, 1792—1799) дуги меридіана від Барселони до Дюнкерка. Використавши також результати Перуанського градусного вимірювання, визначив довжину дуги земного меридіана, що стало підставою для встановлення метричної системи мір. Результати цієї роботи викладені в його творі «Основи метричної десяткової системи» (т.1 1806, т.2 1807, т.3 1810). Склав таблиці видимих рухів Сонця, великих планет і супутників Юпітера. Удосконалено методи астрономічних обчислень, зокрема в сферичній тригонометрії вивів формули, відомі як «аналогія Деламбра».

Деламбр є автором шеститомної історії астрономії, що вийшла друком протягом 1817—1827 років.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1810), член Бюро довгот в Парижі (1795).

На честь вченого названо астероїд 13962 Деламбр[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]