Жан-Батист Жозеф Деламбр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Батист Жозеф Деламбр
Jean-Baptiste Joseph Delambre
Jean Baptiste Joseph Delambre.png
Народився 19 вересня 1749(1749-09-19)[1][2][3]
Ам'єн
Помер 19 серпня 1822(1822-08-19)[1][4][2][3] (72 роки)
Париж, Сена[d], Франція[1]
Поховання Пер-Лашез
Громадянство
(підданство)
Франція
Галузь наукових інтересів астрономія і математика
Науковий керівник Жозеф Жером ле Франсуа де Лаланд
Нагороди
Автограф Signature Delambre.svg


CMNS: Жан-Батист Жозеф Деламбр на Вікісховищі

Жан-Батист Жозеф Деламбр (фр. Jean-Baptiste Joseph Delambre; 19 вересня 1749(17490919) — 19 серпня 1822) — французький астроном і геодезист, член Паризької АН (1792).

Біографія[ред.ред. код]

Родився в Ам'єні. Закінчив Паризький університет. Свою роботу почав як перекладач праць з латинської, грецької, італійської та англійської мов. Астрономією почав займатися у віці 36 років під керівництвом Ж. Ж. Ф. Лаланда, кафедру якого в Колеж-Ройяль зайняв після його смерті в 1807. З 1803 — неодмінний секретар відділення математичних наук Паризької АН.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Найбільшу популярність Деламбру приніс вимір (разом з П.Мешеном, 1792—1799) дуги меридіана від Барселони до Дюнкерка. Використавши також результати Перуанського градусного вимірювання, визначив довжину дуги земного меридіана, що стало підставою для встановлення метричної системи мір. Результати цієї роботи викладені в його творі «Основи метричної десяткової системи» (т.1 1806, т.2 1807, т.3 1810). Склав таблиці видимих рухів Сонця, великих планет і супутників Юпітера. Удосконалено методи астрономічних обчислень, зокрема в сферичній тригонометрії вивів формули, відомі як «аналогія Деламбра».

Деламбр є автором шеститомної історії астрономії, що вийшла друком протягом 1817—1827 років.

Іноземний почесний член Петербурзької АН (1810), член Бюро довгот в Парижі (1795).

На честь вченого названо астероїд 13962 Деламбр[5].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]