Жан-Люк Нансі
Жан-Люк Нансі | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean-Luc Nancy | ||||
Народження | 26 липня 1940[1][2][…] Caudérand, Бордо[4] | |||
Смерть | 23 серпня 2021[5][6][…] (81 рік) Страсбург[4] | |||
Громадянство (підданство) | Франція[7] | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | фр. Jean-Luc Roland Louis André Nancy[4] | |||
Діяльність | ||||
Викладав | Європейська вища школаd і Marc Bloch Universityd | |||
Alma mater | Університет Тулуза 2 (1987)[11] і Marc Bloch Universityd | |||
Літературний напрям | феноменологія | |||
Зазнав впливу | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Жан-Люк Нансі у Вікісховищі | ||||
Жан-Люк Нансі (фр. Jean-Luc Nancy 26 липня 1940 Бордо — 23 серпня 2021, Страсбург) — французький філософ. Автор теорії спільноти як буття-разом (être-en-commun). Професор філософії Страсбурзького університету.
Навчався в ліцеї імені Шарля де Голля в окупованому французами Баден-Бадені, згодом продовжив навчання в колежі Генріха IV в Бержераку, ліцеї Людовика Великого в Парижі та ліцеї Лаканаль (Со (О-де-Сен)). 1964 року закінчив філософський факультет Паризького університету (агреже). Захистив дисертацію про Імануїла Канта (науковий керівник: Поль Рікер). 1968 року став асистентом філософії Страсбурзького університету, де пізніше одержав посаду професора філософії. Був гостьовим професором в університетах Берклі, Берліна, Ірвіна та Сан-Дієго. У 1989—1997 роках керував факультетом філософії, мовознавства, інформатики, освітніх наук. 1990 року був відзначений Міжнародною премією італійського Товариства Ніцше.
Помер 23 серпня 2021 року в Страсбурзі.
Праці, присвячені творчості низки філософів і мислителів: Лакан (Le titre de la lettre, 1973), Геґель (La remarque spéculative, 1973), Кант (Le Discours de la syncope, 1976 і L'Impératif catégorique, 1983), Декарт (Ego sum, 1979), Гайдеґґер (Le Partage des voix, 1982). Низка книг і статей написаних спільно з Філіпом Лаку-Лабартом (Le titre de la lettre та ін).
- La Remarque spéculative: Un bon mot de Hegel, Paris, Galilée, 1973.
- La Titre de la lettre, avec Philippe Lacoue-Labarthe, Paris, Galilée, 1973.
- Le Discours de la syncope, I. : Logodaedalus, Flammarion, 1975.
- L'Absolu littéraire. Théorie de la littérature du romantisme allemand , Avec Philippe Lacoue-Labarthe, Paris, Seuil, 1978.
- Ego sum, Paris, Flammarion, 1979.
- Le Partage des voix, Paris, Galilée, 1982.
- L'Impératif catégorique, Paris, Flammarion, 1983.
- Hypnoses, en collaboration avec Éric Michaud et Mikkel Borch-Jacobsen[en] 1984.
- L'Oubli de la philosophie, Paris, Galilée, 1986.
- La Communauté désœuvrée, Paris, Christian Bourgois, 1986.
- Des lieux divins, Mauvezin, TER, 1987.
- L'Expérience de la liberté, Paris, Galilée, 1988.
- Une pensée finie, Paris, Galilée, 1990..
- Le Poids d'une pensée, Québec, Le Griffon d'argile, 1991.
- Le Mythe nazi, avec Philippe Lacoue-Labarthe, La tour d'Aigues, L'Aube, 1991.
- La Comparution (politique à venir), avec Jean-Christophe Bailly, Paris, Bourgois, 1991.
- Corpus, Paris, Métailié, 1992.
- Le Sens du monde, Galilée.
- The Birth to presence, Stanford, Stanford University Press, 1993.
- Les Muses, Paris, Galilée, 1994.
- Être singulier pluriel, Paris, Galilée, 1996..
- Hegel: L'inquiétude du négatif, Paris, Hachette, 1997..
- L'Intrus, Paris, Galilée, 2000..
- Le Regard du portrait, Paris, Galilée, 2000..
- Conloquium, introd. à Roberto Esposito, Communitas: Origine et destin de la communauté, trad. de l'italien par Nadine Le Lirzin, Paris, PUF, coll. «Les essais du collège international de philosophie», 2000..
- La Pensée dérobée. Paris, Galilée, 2001..
- La Communauté affrontée, Paris, Galilée, 2001..
- The Evidence of film, Bruxelles, Yves Gevaert, 2001..
- La Création du monde ou la Mondialisation, Paris, Galilée, 2002.
- Nus sommes: La peau des images, avec Federico Ferrari, Paris, Klincksieck, 2003.
- Résistance de la poésie, «La Pharmacie de Platon», William Blacke & Co., 2004
- La Déclosion, Déconstruction du christianisme I, Paris, Galilée, 2005.
- Iconographie de l'auteur, avec Federico Ferrari, Paris, Galilée, 2005.
- Sur le commerce des pensées, illustrations de Jean Le Gac, Paris, Galilée, 2005.
- Tombe de sommeil, Paris, Galilée, 2007.
- Juste impossible, Paris, Bayard, 2007.
- Vérité de la démocratie, Paris, Galilée, 2008.
- Démocratie, dans quel état ?, Avec Giorgio Agamben, Alain Badiou, Daniel Bensaïd, Wendy Brown, Jacques Rancière, Kristin Ross et Slavoj Žižek, La Fabrique 2009.
- L'Adoration, Déconstruction du christianisme II, Paris, Galilée 2010.
- Atlan: Les Détrempes, Paris, Hazan 2010.
- Maurice Blanchot, passion politique, Paris, Galilée, 2011 року.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ RKDartists
- ↑ Internet Philosophy Ontology project
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2021/08/24/le-philosophe-jean-luc-nancy-est-mort_6092216_3382.html
- ↑ https://www.dna.fr/culture-loisirs/2021/08/24/jean-luc-nancy-est-decede
- ↑ RKDartists
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ FCT
- Чаплінська О. В.: Жан-Люк Нансі: Філософські роздуми про тіло // Філософські науки. Випуск 1 (82).
- Armstrong, Phillip. Reticulations: Jean-Luc Nancy and the Networks of the Political. Minneapolis: University of Minnesota Press 2009.
- Derrida, Jacques. On Touching, Jean-Luc Nancy. Stanford: Stanford University Press, 2005.
- Hutchens, BC Jean-Luc Nancy and The Future of Philosophy. Montreal & Kingston: McGill-Queen's University Press, 2005.
- James, Ian. The Fragmentary Demand: An Introduction to the Philosophy of Jean-Luc Nancy. Stanford: Stanford University Press, 2006.
- Kamuf, Peggy, ed. On the Work of Jean-Luc Nancy: A Special Issue of Paragraph. Nov. тисяча дев'ятсот дев'яносто дві
- Sparks, Simon, ed. On Jean-Luc Nancy: The Sense of Philosophy. London: Routledge, 1997..
- At the Heart: of Jean-Luc Nancy. A Special Issue of The New Centennial Review, Vol. 2, no.3, Fall 2002.
- Бібліографія. Жан-Люк Нансі // Німецька національна бібліотека
- Жан-Люк Нансі: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
- Який світ після пандемії? — Бруно Латур, Єва Іллуз, Жан-Люк Нансі [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Жан-Люк Нансі: Тіло, мова // Часопис «Ї», № 35, 2004 [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]