Жан-Поль Дюбуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-Поль Дюбуа
фр. Jean-Paul Dubois
Народився 20 лютого 1950(1950-02-20)[1] (70 років)
Тулуза
Країна Flag of France.svg Франція
Діяльність журналіст, письменник, романіст, сценарист
Мова творів французька[2]
Роки активності 1984 — тепер. час
Magnum opus Une vie françaised і Q74532423?
Нагороди

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жан-Поль Дюбуа (фр. Jean-Paul Dubois, 20 лютого 1950, Тулуза) — французький письменник і журналіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 лютого 1950 року в Тулузі[3].

Провів все життя в рідному місті, в тому самому будинку. Тривалий час співпрацював у тижневику «Nouvel Observateur», звільнився 2004 року, коли отримав премію Феміна за роман «Французьке життя»[4].

4 листопада 2019 року був відзначений Гонкурівською премії за роман «Не всі на світі живуть однаковим чином» (у другому турі голосування Гонкурівської академії переміг шістьма голосами проти чотирьох Амелі Нотомб)[5]. Цей роман став двадцять другим за рахунком твором Дюбуа, який був опублікований у видавництві l'Olivier[fr].

Роман «Не все в світі живуть однаковим чином» вводить читача у пізнаваний світ: депресивний гуманізм автора, його меланхолійний гумор і делікатність, персонажі на ім'я Поль і Анна, його нав'язливі ідеї, такі як автомобілі, стоматологи-садисти, газонокосарки, коні. Головний герой роману – Поль Гансен, що народився в Тулузі; його батько, вихідець з Данії, служить пастором, а мати — переконана атеїстка, обожнює кіно[6].

Зазвичай в романах Дюбуа персонаж Поль має складні стосунки зі своєю дружиною на ім'я Анна, але тепер Анна - його мати. Сюжет побудований на спогадах персонажа, що перебуває в монреальської в'язниці, про події свого життя, в ході якого він втратив усе, чим дорожив — від улюблених жінок до хорошої роботи в готелі «Ексельсіор»[7]. Його життя зруйноване божевіллям: він не терпить виду мишей або перукарських ножиць, а янгол пекла в тюремній камері пригрозив розірвати його навпіл у разі неправильного життєвого вибору. Щоб зберегти залишки здорового глузду, Поль розмовляє з мертвими в своїй голові[8].

Твори[ред. | ред. код]

  • «Compte rendu analytique d'un sentiment désordonné», 1984
  • «Éloge du gaucher dans un monde manchot», 1986
  • «Tous les matins je me lève», 1988
  • «Maria est morte», 1989
  • «Les poissons me regardent», 1990
  • Ви отримаєте від мене звісточку / «Vous aurez de mes nouvelles», 1991
  • «Parfois je ris tout seul», 1992
  • «Une année sous silence», 1992
  • «Prends soin de moi», 1993
  • Життя мене лякає / «La vie me fait peur», 1994
  • Кеннеді і я / «Kennedy et moi», 1996 ISBN 2020285398
  • Америка мене турбує / «L Amérique el inquiète», 1996 (збірник кореспонденцій для Nouvel Observateur) ISBN 2757811975
  • «Je pense à autre chose», 1997
  • «Si ce livre pouvait me rapprocher de toi», 1999
  • До тих пір все було добре в Америці / «Jusque-là tout allait bien en Amérique» (збірник кореспонденцій для Nouvel Observateur) 2002 ISBN 978-2757-811986
  • Французьке життя / «Une vie française», 2004
  • «Vous plaisantez, Monsieur Tanner», 2006
  • «Hommes entre eux», 2007
  • «Les Accommodements raisonnables», 2008
  • Випадок Шнайдера / «Le Cas Sneijder», 2011
  • Спадщина / «La Succession», 2016, l'Оlivier — відібраний на конкурс Гонкурівської премії
  • Не всі на світі живуть однаковим чином / «Tous les hommes і habitent pas le monde de la même façon», 2019, l'Olivier.

Премії[ред. | ред. код]

  • Пермія за чорний гумор імені Ксавьє Форнере 1991 року за роман «Ви отримаєте від мене звістку».
  • Премія французького телебачення 1996 року за роман «Кеннеді і я»
  • Премія Феміна 2004 року за роман «Французьке життя»
  • Пермія за найкращий роман Fnac торгової мережі Fnac 2004 року за роман «Французьке життя»
  • Премія Александра В'ялатта 2012 року за роман «Випадок Шнайдера»
  • Гонкурівська премія 2019 року за роман «Не всі на світі живуть однаковим чином»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Babelio — 2007.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Toulouse. Quatre écrivains toulousains dans la première sélection du prix Goncourt (fr). La Depeche. 2016-09-07. Процитовано 2019-11-05. 
  4. Raphaëlle Leyris (2019-11-05). Le prix Goncourt décerné à Jean-Paul Dubois, le prix Renaudot à Sylvain Tesson (fr). Le Monde. Процитовано 2019-11-05. 
  5. Le prix Goncourt 2019 attribué à Jean-Paul Dubois (fr). France Inter. 2019-11-04. Процитовано 2019-11-05. 
  6. Raphaëlle Leyris (2019-11-05). Jean-Paul Dubois et son humour mélancolique primés par le Goncourt (fr). Le Monde. Процитовано 2019-11-05. 
  7. Claire Devarrieux (2019-11-04). Jean-Paul Dubois, un Goncourt de constance (fr). Liberation. Процитовано 2019-11-05. 
  8. Author Jean-Paul Dubois takes france's highest literary honour, the Goncourt prize (en). France24. 2019-11-04. Процитовано 2019-11-05. 

Посилання[ред. | ред. код]