Перейти до вмісту

Жан-Франсуа де Ла Арп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жан-Франсуа де Ла Арп
фр. Jean-François de La Harpe Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 листопада 1739(1739-11-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, Французьке королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 лютого 1803(1803-02-11)[1][2][…] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
·грип Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, журналіст, літературний критик, драматург, драматург, критик Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma matercollège d’Harcourtd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладÉcole centrale (Révolution française)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія (11 лютого 1803)[6], Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd і Athénée des Artsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Жан-Франсуа де Ла Арп у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S: Роботи у Вікіджерелах

Жан-Франсуа де Ла Арп (фр. Jean-François de La Harpe ; 20 листопада 1739, Париж — 11 лютого 1803, там же) — французький письменник, драматург і журналіст, літературний критик, член Французької академії. Послідовний прибічник класицизму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Жан-Франсуа де Ла Арп народився 20 листопада 1739 року у місті Парижі. Спочатку збирався стати поетом і невдало дебютував у улюбленому тоді жанрі «героїд». Його трагедія «Варвік» була представлена в 1763 році, з величезним успіхом; у пресі ла Арп подав у зв'язку з нею листа до Вольтера, привернувши увагу філософа своєю сміливістю, що згодом призвело до дружніх відносин між Ла Арпом і Вольтером, які тривали до самої смерті останнього.

Трагедії Ла Арпа «Мелані» та «Філоктет», поеми «Tangu et Félime» і «ВІдповідь Горацію» (відповідь на Вольтерівську Epitre à Horace) слабкі та надто риторичні. Більше на своєму місці Ла Арп опинився у журналістиці. Критика його вирізнялася великою різкістю; він не щадив найближчих друзів, коли йшлося про питання художнього смаку, і вдавав з себе Арістарха, який створює естетичний кодекс.

Смерть Вольтера 1778 року значно ускладнила становище Лагарпа; відсутність авторитетного захисту надало сміливості його численним ворогам. Його обсипали епіграмами з приводу трагедії «Barmécide», ганьбили за те, що незабаром після смерті Вольтера він наважився виголосити суворий вирок однієї трагедії свого померлого покровителя і, незважаючи на його стримані й цілком розумні виправдання, змусили його вийти з редакції Меркюр де Франс .

Престиж Лагарпа був відновлений в 1786 році, коли він став професором літератури в нововідкритому ліцеї, призначеному бути Сорбонною світського суспільства. З його читань, зібраних згодом у «Cours de Littérature», найблискучішими були лекції про Расіна. Вони проливають яскраве світло причини того культу, яким оточували ім'я Расіна у XVIII столітті. Загалом Ла Арп проявив себе в цих лекціях, що становлять його головну літературну заслугу, не так проникливим критиком, як професором, що ясно і жваво викладав свій предмет. Він розвинув і застосував на практиці основні принципи Вольтера і, не маючи блиску й оригінальності думки свого вчителя, успадкував частково його вміння бути ясним і переконливим.

Французька революція зробила великий переворот у настрої Ла Арпа. До 1793 року він був затятим республіканцем, всі його ідеї мали революційний характер; але, потрапивши до в'язниці під час терору, він вийшов із неї «наверненим», став віруючим християнином і, відновивши лекції в 1794 році, став громити «ворогів совісті та моральності, мистецтва та літератури».

Жан-Франсуа де Ла Арп помер 11 лютого 1803 року у рідному місті.

Твори

[ред. | ред. код]

Драми

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]