Жан Анжело
| Жан Анжело | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Jean-Jacques Barthélémy | |||
| Народився |
17 травня 1875[1][2][3] Париж[1] | |||
| Помер |
11 листопада 1933[1][2] (58 років) Париж[1] | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор | |||
| IMDb | nm0029671 | |||
|
| ||||
 Жан Анжело у Вікісховищі | ||||
Жан Анжело́ (фр. Jean Angelo), справжнє ім'я — Жан Жак Бартелемі́ (фр. Jean Jacques Barthélemy[4]; 17 травня 1888, Париж, Франція — 28 листопада 1933, там же) — французький актор театру та кіно.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1903 році Жан Анжело дебютував на театральній сцені в постановці «Лукреції Борджіа» (італ. Lucrèce Borgia) під керівництвом акторки Сари Бернар. У кіно почав зніматися в 1908 році. Того ж року він з'явився в короткометражному фільмі студії «Фільм д'Ар» «Убивство герцога де Гіза» (фр. L'Assassinat de Duc de Guise) режисерів Шарля Ле Баржі та Андре Кальметта за участю провідних акторів Комеді Франсез.
У 1910-ті роки Анжело багато знімався у Альбера Капеллані, який і відкрив його для кіно. Серед їхніх спільних робіт екранізації творів Віктора Гюго: «Собор Паризької Богоматері» (1911) з Анрі Крауссом в ролі Квазімодо, серіалі «Паризькі таємниці» (1911) та чотирисерійній екранізації «Знедолених» (1913).
З початком Першої світової війни Жан Анжело був змушений перервати акторську кар'єру. У 1914 році він пішов на фронт звідки повернувся з бойовими пораненнями[5].
У 1917 році Анжело знявся разом з Сарою Бернар та Жоржем Мельхіором у військово-пропагандистському фільмі «Матері Франції» (фр. Mère françaises). У тому ж році він вирушив до США для участі у фільмі «Божественна жертва» (англ. The Divine Sacrifice, 1918) режисера Джорджа Арчейнбода. Це була перша головна роль Анжело, та єдиний досвід роботи в американському кінопроєкті.[5]
Повернувшись до Франції ще до закінчення війни, Жан Анжело продовжив зніматися у фільмах французьких режисерів, ставши у 1920-х роках суперзіркою німого кіно. Бувши досвідченим спортсменом та блискучим фехтувальником, Анжело став героєм декількох успішних пригодницьких фільмів. У 1921 році він зіграв капітана Моранжа в «Атлантиді» (реж. Жак Фейдер, 1921) за однойменним романом П'єра Бенуа. Згодом він вдруге зіграв цю роль у французькій версії звукового ремейку 1932 року, поставленого німецьким режисером Георгом Вільгельмом Пабстом.
У 1920-30 роках Жан Анжело знімався також у таких провідних режисерів французького кіно, як Жан Епштейн, Віктор Турянський, Жан Ренуар, Анрі Фекур, Марсель Л'Ерб'є та ін.
У 1933 році під час зйомок в кіноадаптації «Коломби» Проспера Меріме Жан Анжело захворів на пневмонію та помер 28 листопада того ж року в Парижі у віці 58 років[6].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1908 | кф | Убивство герцога де Гіза | L'assassinat du duc de Guise | |
| 1908 | кф | Саломея | Salomé | |
| 1909 | кф | Негарна, індуська казка | La laide, conte hindou | |
| 1910 | кф | Фра-Дияволо | Fra Diavolo | |
| 1911 | кф | Собор Паризької Богоматері | Notre-Dame de Paris | |
| 1912 | ф | Паризькі таємниці | Les mystères de Paris | |
| 1912 | кф | Королева Єлизавета | Les amours de la reine Élisabeth | Сеймур |
| 1913 | ф | Знедолені | Les misérables | Енжольрас |
| 1914 | ф | Вендентта | Vendetta | |
| 1917 | ф | Французькі матері | Mères françaises | Робер д'Урбекс |
| 1918 | ф | Божественна жертва | The Divine Sacrifice | Давид Кареві |
| 1921 | ф | Атлантида | L'Atlantide | капітан Моранж |
| 1921 | ф | Фромон молодший і Рислер старший | Fromont jeune et Risler aîné | Франц Рислер |
| 1923 | ф | Пісня торжествуючої любові | Le chant de l'amour triomphant | Музю |
| 1924 | ф | Остання година | Die letzte Stunde | лорд Беррі |
| 1925 | ф | Сюркуф | Surcouf | Робер Сюркуф |
| 1925 | ф | Пригоди Робера Макера | Les aventures de Robert Macaire | Робер Макре |
| 1926 | ф | Нана | Nana | граф де Вандев |
| 1927 | ф | Маркітта | Marquitta | принц Власко |
| 1927 | ф | Кінець Монте-Карло | La fin de Monte-Carlo | Рафаель Монтейра |
| 1927 | ф | Шантаж | Chantage | граф де Шансі |
| 1927 | ф | Двоє під небозводом | Zwei unterm Himmelszelt | Томас Турнезен |
| 1928 | ф | Справа прокурора М. | Der Fall des Staatsanwalts M... | Мірзев |
| 1928 | ф | Ява | Une java | |
| 1928 | ф | Диявольське коло | La ronde infernale | |
| 1929 | ф | Божевільна діва | La vierge folle | Армурі |
| 1929 | ф | Монте-Крісто | Monte Cristo | Едмон Датес / абат Бусоні / граф Монте-Крісто |
| 1930 | ф | Дитя любові | L'enfant de l'amour | Поль Ронц |
| 1931 | ф | Чоловік, який вбив | L'homme qui assassina | маркіз де Сав'єн |
| 1931 | ф | Моє серце інкогніто | Mon coeur incognito | |
| 1931 | ф | Остання колискова | La dernière berceuse | |
| 1932 | ф | Атлантида | L'Atlantide | капітан Моранж |
| 1932 | ф | Сержант Ікс | Le sergent X | Шарден |
| 1932 | ф | Трикутник вогню | Le triangle de feu | інспектор Бремон |
| 1933 | ф | Три кулі у шкіру | Trois balles dans la peau | Максим Дартуа |
| 1933 | ф | Коломба | Colomba |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1026942969 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ lesGensduCinema.com. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 14 жовтня 2017.
- ↑ а б Jean Angelo. European Film Star Postcards (англ) . 5.12.2016. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 14.10.2017.
- ↑ Simon BENATTAR-BOURGEAY. Jean Angelo. CinéArtistes.com (фр) . 25.06.2009. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2017.
Література[ред. | ред. код]
- Yvan Foucart: Dictionnaire des comédiens français disparus, Mormoiron : Éditions cinéma, 2008, 1185 p. ISBN 978-2-9531-1390-7 (фр.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Жан Анжело [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films (фр.)
|
