Жан Ассельборн

Жан Ассельборн
Народився	27 квітня 1949(1949-04-27) (72 роки) Steinfortd, Капеллен, Люксембург
Країна	Люксембург
Діяльність	дипломат, політик, юрист
Alma mater	Athénée de Luxembourgd, Університет Нансі II і Lycée de garçons Luxembourgd
Посада	minister of Foreign and European Affairsd, mayor in Luxembourgd, Член Парламентської асамблеї Ради Європиd, представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd, President of the Chamber of Deputiesd, член Палати депутатів Люксембургуd і Deputy Prime Minister of Luxembourgd
Партія	Люксембурзька соціалістична робітнича партія
Нагороди	Golden Duck Awardd (2014)
IMDb	nm3044843
Медіафайли у Вікісховищі

Жан Ассельборн

Жан Ассельборн (люксемб. Jean Asselborn, 27 квітня 1949(19490427)) — державний і політичний діяч Люксембургу, дипломат.

Біографія

Народився в місті Штайнфорт, округ Люксембург, Люксембург. У 1981 закінчив Університет Нансі II, магістр приватного права.

З 1967 — працював у лабораторії товариства «Uniroyal». Брав участь в молодіжній секції Люксембурзької федерації трудящих.

З 1968 по 1969 — працював у адміністрації міста Люксембург.

З 1969 — працював у адміністрації міста Штейнфорт.

З 1976 по 2004 — директор міжобщинної лікарні Штейнфорта.

З 1982 по 2004 — мер міста Штейнфорт.

З 1984 по 2004 — депутат Палати депутатів Люксембургу.

З 1989 — голова парламентської групи Люксембурзької соціалістичної робітничої партії.

З 1997 по 2004 — президент Люксембурзької соціалістичної робочої партії.

З 1999 по 2004 — віце-президент Палати депутатів Люксембургу.

З 2000 по 2004 — віце-президент Європейської соціалістичної партії.

З 2004 — заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ і міграції Люксембургу.

З 2004 — представник Люксембургу у Раді міністрів Європейського Союзу із загальних справ і зовнішніх зв'язків.

З 2009 — заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ і міграції Люксембургу.

Нагороди

• Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2009)
• Нагрудний знак МЗС Росії «За внесок у міжнародне співробітництво» (2009)