Жан Дюфрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Дюфрен
Оригінал імені нім. Jean Dufresne
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Народження 14 лютого 1829(1829-02-14)
Берлін, Королівство Пруссія
Смерть 13 квітня 1893(1893-04-13) (64 роки)
Берлін, Німецький Райх
Рейтинг ФІДЕ Немає даних

Жан Дюфре́н (нім. Jean Dufresne, псевдонім — Е. С. Фройнд, нім. E. S. Freund — анаграма прізвища Dufresne; 14 лютого 1829, Берлін — 13 квітня 1893, Берлін)[1] — німецький шахіст і шаховий літератор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Жан Дюфрен народився у сім'є єврейського купця Якоба Ефраїма Дюфрена у Берліні. Він навчався в гімназії у Берліні до 1847 року, а потім вивчав юриспруденцію в рідному місті і в Бреслау, проте був змушений покинути навчання, коли його батько зіткнувся з фінансовими труднощами. Згодом він став журналістом.

Дюфрен був невдалим романістом під анаграмним псевдонімом E. S. Freund, але написав декілька шахових книг. Займався шахами, був учнем А. Андерсена; працював співредактором журналу «Deutsche Schachzeitung». Вів шахові розділи у низці німецьких газет. Є укладачем збірника партій матчу П. Морфі — А. Андерсен (1858), Лондонського (1862) і Паризького (1867) турнірів, антологій шахових партій і задач. З численних шахових підручників Дюфрена найпопулярнішим був «Малий посібник для вивчення шахової гри» («Kleines Lehrbuch des Schachspiels», 1881, у Німеччині зазвичай відомий як «Der Kleine Dufresne» — «Малий Дюфре»)[2], що не раз видавався у тому числі і у перекладах. Він також написав популярну книгу про Пола Морфі[3].

У шахових турнірах брав участь рідко. Відомий також тим, що є співавтором «вічнозеленої партії».

Помер у 1893 році від апоплексичного удару.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gaige, Jeremy (1987), Chess Personalia, A Biobibliography, McFarland, с. 99, ISBN 0-7864-2353-6
  2. Hartston, William (1977), Dufresne, Jean, у Golombek, Harry (ред.), Golombek's Encyclopedia of Chess, Crown Publishing, с. 90, ISBN 0-517-53146-1
  3. Hooper, David; Whyld, Kenneth (1992), The Oxford Companion to Chess (вид. 2), Oxford University Press, с. 116—117, ISBN 0-19-280049-3

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 236.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — 621 с. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]