Жан Етьєн Ліотар
.svg){kind=small}
Жан Етьєн Ліотар (фр. Jean-Étienne Liotard; 1702, Женева, Швейцарія — 1789, Женева, Швейцарія) — швейцарський художник.
1725 року Ліотар приїхав до Парижа на навчання, де знайшов свого покровителя — Пюїзьє, який повіз його до Неаполю.
1736 року Ліотар переїхав у Рим, де написав безліч портретів пастеллю, у тому числі портрети папи Клемента ХІІ і декількох кардиналів, які принесли йому популярність.
Любитель пригод, Ліотар вирушив до Константинополя, де засвоїв місцеві звичаї, одягся турком, що в той час вважалося великою ексцентричністю, і в цьому вигляді з'явився у Відень, де імператор Франц І прийняв його дуже милостиво. Він отримав багато замовлень і виконав портрети Марії Терезії та багатьох членів імператорського дому і представників австрійської знаті. Тут же він виконав пастеллю портрет красуні Анни Бальдауф (Anna Baltauf), всесвітньо відомий під назвою «Шоколадниця»
У 1744 році Ліотар двічі зображує себе у східному наряді — один портрет був написаний для флорентійського зібрання портретів художників, інший знаходиться у дрезденській галереї. З Відня Ліотар прибув у Париж у той час, коли пастельний рід живопису користувався там особливою пошаною, а законодавицею мод була Маркіза де Помпадур. Вона побажала мати свій портрет роботи Ліотара і надала йому титул королівського живописця й члена академії, завдяки чому Ліотар стає модним світським портретистом. Його роботи широко експонувалися на паризьких виставках, щоправда поруч виставлялися й майстерні роботи Латура, які складали портретам Ліотара гідну конкуренцію.
Після чотирирічного перебування в Парижі Ліотар подався в Англію, а звідти у Голландію. Кінець свого життя він провів у Женеві. Крім безлічі портретів, з яких багато які були гравіровані, ним виконано кілька картин. Сам він вигравірував кілька офортів.
- «Турецька музика».
- «Шоколадниця», Дрезденська картинна галерея.
- «Сніданок у родині Лавернь», приватна збірка.
- «Мадемуазель Лавернь», Дрезден.
- Луїза д'Епіне, 1759, Женевський музей мистецтва і історії
- «Портрет імператриці Австрії Марії-Терези», Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького , Львів, Україна.
- «Турчанка зі служницею», Женева.
- «Автопортрет в одязі турка», Дрезден.
- «Портрет графа Моріца Саксонського», Дрезден.
- «Автопортрет в похилому віці», Бібліотека міста Женева.
-
-
«Марта-Марі Троншен», до 1758 р. -
«Сюзанна Навілледе», пастель на папері, 1777 р. -
«Вільям Бентінк», 1-й граф Бентінк -
«Річард Покок», бл. 1738 р. -
«Амі-Жан де ла Рів», бл. 1758 р. -
«Невідома в червоному з хутром», 1750 р. -
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Jean-Etienne Liotard
- ↑ а б Jean-Etienne (le peintre turc) Liotard — 2006.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118780115 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ а б https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG — С. 274.
- ↑ https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87522/chaeg_ec_morts_67_00101.JPG — С. 167.
- ↑ https://collections.frick.org/people/314/jeanetienne-liotard/objects
- ↑ Prins Willem V (1748-1806) — 1757.
- ↑ Portretminiatuur van George III — 1754.
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/71060
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- Mariette, «Abecedario» (III), «Portraits de la Galerie de Florence» (IV);
- Nagler, «Allg. Künstler-Lex.» (VII); «Nouvelle biographie générale» publ. par Firmin Didot (т. 3 1).
![[6]](#cite_note-[https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG_https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С. 274.</span><div_style="display:none"></div>-6){kind=link}
![[7]](#cite_note-[https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87522/chaeg_ec_morts_67_00101.JPG_https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87522/chaeg_ec_morts_67_00101.JPG]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С. 167.</span><div_style="display:none"></div>-7){kind=link}
![а](#cite_ref-[https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG_https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С. 274.</span><div_style="display:none"></div>_6-0){kind=link}
![б](#cite_ref-[https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG_https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87856/chaeg_ec_madeleine_bm_9_00143.JPG]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С. 274.</span><div_style="display:none"></div>_6-1){kind=link}
![↑](#cite_ref-[https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87522/chaeg_ec_morts_67_00101.JPG_https://ge.ch/arvaegrefdoc/EC3/87522/chaeg_ec_morts_67_00101.JPG]<span_class="wef_low_priority_links">_—_С. 167.</span><div_style="display:none"></div>_7-0){kind=link}
