Жан Казимир де Балюз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Казимир де Балюз
Народився 4 серпня 1648(1648-08-04)
Помер 26 квітня 1718(1718-04-26) (69 років)
Діяльність дипломат
Посада посол

Жан Казимир де Балюз (4 серпня 1648 — 26 квітня 1718) — французький дипломат кінця XVII — початку XVIII століття. Син придворного польської королеви Марії Людовики, хрещеник польського короля Яна II Казимира Ваза.

Народився у Варшаві. Початкову освіту та виховання здобув при королівському дворі, де був пажем, а вищу — в Парижі. Наприкінці 1703 відправлений французьким королем Людовиком XIV до Москви у справі торговельних переговорів та посередництва між шведським королем Карлом XII та російським царем Петром I. Місія була невдалою. Наприкінці 1704 Балюз повернувся до Варшави, де працював секретарем французького посольства. 1710–1711 їздив до Москви в справі налагодження французького посередництва між Швецією та Росією. Петро I знову відповів відмовою. У травні 1711 Балюз покинув Росію і поїхав до Львова, звідти 1713 повернувся до Варшави. Помер у Варшаві.

З подачі Ілька Борщака та Теодора Мацькова в історіографії поширилася думка про відвідини Балюзом у 1704 р. Батурина і його зустріч з гетьманом Іваном Мазепою. Ілько Борщак опублікував також лист Балюза, в якому наводилися дані про зовнішність, особисті якості Мазепи, рівень його освіченості, владні повноваження, авторитет у Війську Запорозькому, а також про його орієнтації в зовнішньополітичних справах. Проте Вадим Ададуров доводить, що Балюз не зустрічався з Мазепою, а лист є фабрикацією Борщака[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Борщак І. Мазепа. Людина й історичний діяч. «ЗНТШ», 1933, т. 152;
  • Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. Мюнхен-К., 1988.

Посилання[ред. | ред. код]