Жан Паскаль
Жан Паскаль  | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Жан-Теністор Паскаль |
| Прізвисько | англ. The Executioner |
| Громадянство | .svg){kind=small} Канада |
| Народження | 28 жовтня 1982 (43 роки) Порт-о-Пренс, Гаїті |
| Вагова категорія | Напівважка Друга середня |
| Зріст | 179 см. |
| Розмах рук | 183 см. |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 3 лютого 2005 |
| Останній бій | 28 червня 2025 |
| Боїв | 47 |
| Перемог | 37 |
| Перемог нокаутом | 21 |
| Поразок | 8 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Бокс | |||
| Представник Канада
| |||
| Ігри Співдружності | |||
| Золото | Манчестер 2002 | до 71 кг | |
| Панамериканські ігри | |||
| Бронза | Санто Домінго 2003 | до 75 кг | |
Жан Паскаль (англ. Jean Pascal; 28 жовтня 1982, Порт-о-Пренс, Гаїті) — канадський професійний боксер гаїтянського походження. Чемпіон світу у напівважкій вазі за версіями WBC (2009—2011) і IBO (2010—2011).
На чемпіонаті світу 2001 Жан Паскаль переміг двох суперників в категорії до 71 кг, а у чвертьфіналі програв Бюленту Улусой (Туреччина).
2002 року завоював золоту медаль Ігор Співдружності, у фіналі здолавши англійця Пола Сміта.
2003 року завоював бронзову медаль на Панамериканських іграх в категорії до 75 кг, програвши у півфіналі Хуану Убалдо (Домініканська республіка).
На Олімпійських іграх 2004 програв у першому бою Йорданісу Деспан (Куба).
2005 року Жан Паскаль дебютував на професійному рингу.
Перший бій за титул чемпіона світу Жан Паскаль провів проти непереможного британця Карла Фроча. На кону стояв вакантний титул чемпіона WBC у другій середній вазі. Бій відбувся 6 грудня 2008 року на території британця.
Поєдинок почався дуже активно, з великою кількістю обмінів включно до п'ятого раунду. Ближче до середини темп знизився. Фроч краще використовував свій джеб, а Паскаль у свою чергу ловив суперника правою рукою, враховуючи низько опущену ліву руку опонента. У дев'ятому раунді британець міг завершити бій достроково, оскільки Паскалю заважала отримана гематома. Однак канадієць встояв, і вже сам міг розраховувати на перемогу, через велику втому Фроча та розсічення над лівим оком суперника. Бій так і пройшов усю дистанцію, і судді одностайно віддали перемогу Карлу Фрочу 116—112, 117—111, 118—110[1]. Паскаль зазнав першої поразки у кар'єрі.
Провівши після поразки від Фроча один проміжний бій, 19 червня 2009 року Жан Паскаль вийшов на бій проти чемпіона світу за версією WBC у напівважкій вазі румуна Адріана Діакону. Паскаль здобув перемогу одностайним рішенням суддів.
У грудні 2014 року було оголошено, про бій між чемпіоном WBO, IBF і WBA (Super) у напівважкій вазі росіянином Сергієм Ковальовим та Паскалем[2]. Цей бій вважався відбірковим за версією WBC. Його переможець мав зустрітися з чемпіоном за цією версією Адонісом Стівенсоном[3]. Двобій відбувся 14 березня 2015 року та завершився беззаперечною перемогою чемпіона. Уже у третьому раунді рефері відрахував Паскалю нокдаун. У подальших раундах Ковальов продовжив методично збільшувати свою перевагу. Усе завершилося у восьмому раунді, коли Паскаль пропустив декілька ударів справа та не міг більше захищатися, що змусило рефері зупинити бій[4].
Згодом було ухвалене рішення про проведення матчу-реваншу між боксерами[5]. Жан Паскаль вирішив внести зміни у свій тренерський штаб. Замість Роя Джонса до себе у команду він запросив одного з найкращих тренерів світу Фредді Роуча[6].
Матч-реванш відбувся 30 січня 2016 року. Вже у першому раунді Паскаль опинився у нокдауні, але рефері не став його відраховувати, подумавши, що боксер просто послизнувся. У подальших раундах Паскаль нічого не міг протиставити росіянину, програючи раунд за раундом. Після сьомого раунду команда Паскаля, на чолі з Роучем, вирішила поберегти боксера, та відмовитися від продовження бою. Отже, реванш не відбувся, а Паскаль зазнав своєї четвертої поразки[7].
3 червня 2017 року вийшов на бій з колумбійцем Елейдером Альваресом за титул WBC Silver у напівважкій вазі. Альварес контролював бій завдяки своєму джебу, точності та загальній роботі ніг і переміг рішенням більшості суддів. Паскаль зазнав своєї третьої поразки у п'яти боях.
24 листопада 2018 року провів бій проти чемпіона WBA у напівважкій вазі Дмитра Бівола. Чемпіон діяв агресивно, завдаючи ударів по корпусу та змушуючи Паскаля увесь час захищатися, і здобув розгромну перемогу.
.svg){kind=small}
- ↑ Фроч выиграл у Паскаля. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Дува: «Ковалев встретится с Паскалем». Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ WBC обязал Адониса Стивенсона встретиться с победителем боя Ковалев — Паскаль. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Ковалев остановил Паскаля. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Ковалёв — Паскаль: дубль два. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Паскаля будет тренировать Фредди Роуч[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Ковалев защитил титулы чемпиона WBA (Super), WBO, IBF. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- Профіль на сайті BoxRec [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Спорт | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
- Народились 28 жовтня
- Народились 1982
- Канадські боксери
- Боксери другої середньої ваги
- Боксери напівважкої ваги
- Чемпіони світу з боксу в напівважкій вазі
- Чемпіони WBC
- Чемпіони IBO
- Канадські чемпіони світу
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 2004
- Уродженці Порт-о-Пренса
- Призери Панамериканських ігор 2003 року
- Бронзові призери Панамериканських ігор
- Чемпіони Ігор Співдружності з боксу
- Гаїтянські емігранти до Канади
- Спортсмени Лаваля (Квебек)
- Канадські олімпійці
- Боксери на Іграх Співдружності 2002
- Канадські бронзові призери Панамериканських ігор
- Канадські чемпіони Ігор Співдружності