Жарт

Жарт (пол. żart від сер-в.-нім. sërten, «обдурювати»), смішок^[1] або рідше шу́тка^[2]^[3]^[4] (прасл. šutъ)^[5] — фраза або параграф з гумористичним змістом. Може бути у формі невеликого оповідання або запитання. Жарти можуть використовувати іронію, сарказм, каламбур або інші подібні засоби.

Практичний жарт, який ще називають розіграшем, відрізняється від розмовного тим, що основною метою є фізичні дії (наприклад, підсипати сіль у цукорницю).

Мета

Зазвичай жарти слугують для розваги друзів або глядачів. При цьому основною метою автора жарту є сміх аудиторії, в іншому випадку прийнято вважати жарт невдалим.

Див. також

Примітки

↑ Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
↑ Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.
↑ Шутка I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Шутка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ШУТКА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.

Посилання

Словник літературознавчих термінів [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Чому примітивні жарти краще запам'ятовуються?
Жарт [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 438. — 1000 екз.
Жарт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 368.
Жарт // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 205. — 634 с.

Це незавершена стаття про гумор, комедію або сатиру.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.

[2] Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.

[3] Шутка I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[4] Шутка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] ШУТКА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]