Жарт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Жарт (пол. żart від сер-в.-нім. sërten, «обдурювати»), смішок[1] або рідше шу́тка[2][3][4] (прасл. šutъ)[5] — фраза або параграф з гумористичним змістом. Може бути у формі невеликого оповідання або запитання. Жарти можуть використовувати іронію, сарказм, каламбур або інші подібні засоби.
Практичний жарт, який ще називають розіграшем, відрізняється від розмовного тим, що основною метою є фізичні дії (наприклад, підсипати сіль у цукорницю).
Мета[ред. | ред. код]
Зазвичай жарти слугують для розваги друзів або глядачів. При цьому основною метою автора жарту є сміх аудиторії, в іншому випадку прийнято вважати жарт невдалим.
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Жарт |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жарт |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.
- ↑ Шутка I // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шутка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ ШУТКА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Словник літературознавчих термінів [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Чому примітивні жарти краще запам'ятовуються?
- Жарт [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 438. — 1000 екз.
- Жарт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 368.
- Жарт // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 205. — 634 с.
|
Це незавершена стаття про гумор, комедію або сатиру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |