Жаґуарон (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаґуарон
Río Branco.JPG
Жаґуаран
32°39′14″ пд. ш. 53°10′56″ зх. д. / 32.653888888916775° пд. ш. 53.18222222224977713° зх. д. / -32.653888888916775; -53.18222222224977713
Витік
• координати -31.4932/-53.9461
Гирло Лагоа-Мирин
• координати -32.6539/-53.1822
Басейн Атлантичний океан
Країни: Бразилія/Уругвай
Регіон Серро-Ларґо
Довжина 270
Притоки: Q703445?, Q5705920? і Q6389021?

Жаґуарон[1] (порт. Rio Jaguarão, ісп. Río Yaguarón) — річка на півдні Бразилії (штат Ріу-Гранді-ду-Сул) і сході Уругваю (департамент Серро-Ларго), у нижній та середній течії утворює між ними природний кордон. Довжина — 270 км[2]. Площа водозбору 8188 км², із яких 78 % знаходяться на території Бразилії, а 22 % — на території Уругваю [3]. Починається на території муніципалітету Баже і тече у південно-східному напрямку. Впадає у лагуну Мірим[1].

Середня витрата води в річці дорівнює 86,3 м³/с[3]. Ландшафти басейну річки представлені пампасами. Населення водозбору дорівнює 45 %415 осіб у бразильській частині та 18 %446 в уругвайській (дані чинні на 2013 рік)[3].

Основними притоками є річки Кандіота, Гуавайу[4].

У долині річки мешкає рідкісний птах Limnoctites rectirostris із родини горнерових[5].

Судноплавна протягом 32 км від гирла [6].

Назва річки походить від слова «ягуар»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Аркуш карти I-22-А (Ю. П.).
  2. а б Paso Centurión. Sierra de ríos. El Pais Uruguay #12 set. 2010
  3. а б в Steinke V., Betancur M. Distribucion de La Silvicultura en la Cuenca Hidrográfica del Rio Yaguarón (Brasil-Uruguay) Basado en Métricas del Paisaje. Terra Plural. 11. 212., 2017.
  4. Nuestra tierra, 36. Ríos y lagunas / Praderi Raúl; Vivo, Jorge — Montevideo (Gaboto 1582, Uruguay): Ediciones de la Banda Oriental, 1969 . — 68 p. : il., cuadros, gráfs.
  5. Gerzenstein E., Achával F. (1967) Nuevos datos sobre Limnoctites rectirostris. Hornero 010 (04): 307—314
  6. Murillo de Moraes R. C. Barbosa. O Sistema Hidroviário Nacional Potencialidades e Perspectivas. Brasília, em 20 de setembro de 2007., стр. 32