Жванець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Жванець
міст через Жванчик
міст через Жванчик
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський
Рада/громада Жванецька сільська рада
Код КОАТУУ 6822482701
Основні дані
Засноване 1431
Населення 1529
Площа 2,995 км²
Густота населення 510,52 осіб/км²
Поштовий індекс 32365
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°33′00″ пн. ш. 26°29′15″ сх. д. / 48.55000° пн. ш. 26.48750° сх. д. / 48.55000; 26.48750Координати: 48°33′00″ пн. ш. 26°29′15″ сх. д. / 48.55000° пн. ш. 26.48750° сх. д. / 48.55000; 26.48750
Водойми Дністер, Жванчик, Кармалітанка
Місцева влада
Адреса ради 32383, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Жванець, вул. 60-Річчя Жовтня, 57, тел. 9-11-59
Карта
Жванець is located in Україна
Жванець
Жванець
Жванець is located in Хмельницька область
Жванець
Жванець

CMNS: Жванець на Вікісховищі

Жва́нець — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Розташоване біля кордону з Чернівецькою та Тернопільською областями. Населення становить 1529 осіб. Орган місцевого самоврядування — Жванецька сільська рада.

Біля села річка Жванчик впадає в Дністер.

Назва[ред.ред. код]

Існує така легедна про назву села: На березі річки один француз чекав на човен, який не приплив. Француз написав на скелі своє прізвище Жван, щоб цей напис побачили моряки. Кажуть, що саме цей напис дав початок назві села. Село у свою чергу дало назву прізвищу Жванецький.

Охорона природи[ред.ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Історія[ред.ред. код]

Територія сучасного села та його околиці була заселена ще в добу міді: в урочищі Лисій горі на поселенні трипільської культури досліджено унікальний в Європі гончарний центр III-го тисячоліття до н. е. (докладніше див. Жванець-Щовб). Друге поселення тих часів виявлено в урочищі Малайдашці. Крім того, в обох урочищах знайдено залишки поселень Черняхівської культури, а біля гирла річки Жванчика — поселення давньоруських часів.

Жванець вперше згадується в 1431 році, коли лицар Свичко (Свічка) з Ленчина отримав від короля Владислава-Ягайла це поселення. Від його спадкоємців Жванець перейшов до Теодорика з Бучача і Язловця, потім — до Срочицьких. Остання зі Срочицьких гербу Новина — Анна — стала дружиною подільського воєводи Олександра Конецпольського, Жванець був її посагом.[1]

У XV столітті споруджено Жванецький замок, який неодноразово перебудовано у XVI—XVII століттях, був значно зруйнований протягом XX століття.

У 1620 році турки і татари вдерлися на Поділля. Фортецю було зруйновано. Наступного року до Жванця вступило 40-ка тисячне військо П.Сагайдачного яке взяло участь у Хотинській війні. 1646 року король Владислав IV Ваза надав Жванцю магдебурзьке право. Тут широко проводились чотири ярмарки і базари по понеділках.

Восени 1653 року територія поблизу містечка стала ареною воєнних дій між військами Яна ІІ Казимира та Богдана Хмельницького (Жванецька облога).

Населені пункти Придністров'я раз у раз спустошувались татарами. Так у 1664 році на прикордонний Жванець напав загін волохів. У липні 1672 року турецькі війська приступили до спорудження моста через Дністер біля Хотина. Поділля на 27 років опинилось під пануванням султана Магомета IV. Після Карловицького миру 1699 року до містечка знов повернулась польська шляхта.

У 1734 році Верлан став очільником повстанців-гайдамаків, пізніше вони захопили містечко.[2]

1768 року містечко зазнало нападу турків. Наступного року містечко знов стало ареної воєнних дій. Його захопили барські конфедерати, що підняли повстання проти королівського уряду, звідки їх вибили російські війська під командуванням князя Прозоровського.

1845 року царський уряд викупив Жванець у поміщика Комара. Парафіяльна школа відкрита у 1869 році. 1902 року відкрито однокласне народне училище, яке через п'ять років реорганізоване в двокласне.

На початку серпня 1914 року австро-угорські війська звільнили містечко від російських окупантів, але під натиском російської армії відступили за Збруч. В лютому 1918 року захоплено австро-угорськими військами. Наприкінці 1918 року місто визволене військами Директорії, в листопаді 1920 року — захоплене Червоною армією.

Галерея[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Дідичі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 872. (пол.)
  2. Гуржій О. І. Верлан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — ISBN 966-00-0734-5.
  3. Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)

Література[ред.ред. код]

  • Січінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.: (Історично-археологічні нариси). — К., 1928. — С. 57.
  • Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. (пол.) — S. 871—873. (пол.)
  • S. Barącz. Żwaniec // Rys dziejów ormiańskich. — Tarnopol, 1869. — S. 179—180. (пол.)
  • Яворовский Н. Историко-статистнческое описание м. Жванца, его церкви и прихода // Труды комитета для историко-статистического описання Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1846. — Вып. І. — С. 100. (рос.)
  • Павловский А. Местечко Жванец Каменецкого уезда Подольской епархии. (Исторический очерк) // Подольские епархиальные ведомости. — 1869.— № 4. — С. 157. (рос.)
  • Памятники градостройтельства й архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. — К., 1986. — Т. 4. — С. 210. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.