Жванецький замок
| Жванецький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Наполеон Орда. Жванецький замок | ||||
|
48°33′06″ пн. ш. 26°29′05″ сх. д. / 48.551666666694778485° пн. ш. 26.484722222249779122° сх. д.Координати: 48°33′06″ пн. ш. 26°29′05″ сх. д. / 48.551666666694778485° пн. ш. 26.484722222249779122° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Жванець, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область | |||
| Засновник | Валентій Александер Калиновський | |||
| Засновано | 15 століття | |||
| Перша згадка | XV століття | |||
| Стан | руїни | |||
  Жванецький замок (Україна) | ||||
 | ||||
 Жванецький замок у Вікісховищі | ||||
Жванецький замок — споруджено у XV столітті, неодноразово перебудовано у XVI–XVII століттях. Значно зруйнований протягом XX століття. Розташований на березі річки Жванчик між Кам'янцем-Подільським і Хотином у селі Жванець, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Історія[ред. | ред. код]
Перші оборонні споруди на місці замку закладені в XV ст. Протягом XVI століття укріплення були перебудовані в п'ятикутний в плані замок. На початку XVII століття вони модернізуються з добудовою кам'яно-земляних валів вздовж стін з боку двору за сприяння генерального старости Поділля Валентія Александра Каліновського.[1] Під валом влаштовуються кам'яні казематні приміщення.
Н початку кам’яних споруд було мало, можливо мурованою була північна вежа. Археологічні розкопки показали, що ця вежа споруджена на місці більш давньої, яка була у вигляді відкритого з боку фортеці бастіону.
Замок в 16 столітті набув п’ятикутного виду, а на початку 17 століття був розбудований Валентином-Олександром Калиновським під оновлені військові вимоги – башти були перебудовані у бастеї, щоб мати змогу протистояти артилерії. Хоча замок пізніше декілька разів перебудовувався і укріплювався, за Валентина Калиновсього він отримав більш-менш остаточний вигляд, замок мав п’ять веж, шостою була вежа над воротами.
Замок зазнав у 17 столітті значних руйнувань, коли фортецю Ян ІІІ Собеський в 1673 та 1684 році відбивав від турків, він також руйнував ці укріплення. У 1768 році турки та татари востаннє захоплювали Жванець, в 1769 році фортеця стала укріпленням Барської конфедерації. Все це привело до занепаду твердині. Власники замку часто змінюються, в 1844 році російський уряд викупив замок з надією спорудити тут велику військову фортецю. План утворення фортеці був забутий і замок залишився пусткою, його поступово розбирали на будівельний матеріал[2].
Будова[ред. | ред. код]
Найкраще збережена північна п'ятигранна вежа. Її чотири сторони, довжиною кожна 9 м, стоять на крутому схилі, п'ята, довжиною 7,5 м, виходить на майданчик двору. Товщина стін у першому ярусі 2 м. Кожен ярус мав самостійні входи. Бійниці двох нижніх ярусів з прямокутними світловими отворами.
Цікавий факт[ред. | ред. код]
На території замку знаходиться ДОТ так званої «Лінії Сталіна» системи вузлових оборонних споруд на кордоні СРСР (до 1939 року). Ця кулеметна точка прострілювала долину Дністра, Жванчика і Збруча на багато кілометрів і була гарним місцем огляду та переваги над противником з давніх часів[2].
-
Замок і ДОТ часів ІІ світової
-
ДОТ часів ІІ світової біля замку Жванець
-
ДОТ ІІ світової війни
Поблизу замку знаходиться село Окопи у якому є цікава фортифікаційна споруда фортеця Святої Трійці, або давня польська назва «Окоп Гори Святої Трійці», польською Okop Góry Świętej Trójcy.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Дорогою до руїн
-
Замок над рікою
-
П'ятигранна вежа Замку Жванець
-
Замок 2020 рік
-
Двір Замку
-
Оборонна вежа
-
Руїни Замку в селі Жванець над річкою Жванчик
-
Прохід у вежу
-
Над Жванчиком
-
Новий погляд Замок Жванець
-
Залишки вежі замку
-
Замок Жванець
-
Замок з іншого берега
-
Замок і Жванчик
-
Залишки вежі
-
Вежа 2015 рік
-
Вежа замку Жванець всередині
-
Жванець Замок
-
Жванецька твердиня. Сучасність
-
Вежа
-
Замок і річка Жванчик
-
Біля Замку у Жванці
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C._2020%D1%80.jpg)
_%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA_(%D0%BC%D1%83%D1%80.),.jpg)
.JPG)
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_3.jpg)
.jpg)
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_1.jpg)
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_2.jpg)
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C,.jpg)
Панорами Замку селі Жванець[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
,_%D0%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C,.jpg)
- Битва під Жванцем
- Жванецька облога — облога українською армією на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким польських військ під Жванцем.
- Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
- Фортеця Святої Трійці
- Кам'янець-Подільська фортеця
- Хотинська фортеця
- Чортківський замок
- Скала-Подільський замок
- Чорнокозинський замок
- Кривченський замок
- Список замків України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 872. (пол.).— S. 872. (пол.)
- ↑ а б Жванецький замок в селі Жванець. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 25.06.2015.
Література[ред. | ред. код]
- А.С.Івченко, О.А.Пархоменко. Україна. Фортеці, замки, палаци… — Київ, 2010.— С. 254–256
- М.Й.Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження. Навчальний посібник.— Київ, 2007.— С. 180–182.
- Żwaniec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 871. (пол.).— S. 871–873. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Замки і храми України [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Архітектурні та природні пам'ятки України [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Фотографії [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Полюхович. Жванець. У тіні Хотинської фортеці // Zbruch, 17.08.2015 [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Малодосліджені фортифікації містечка Жванця на Поділлі
| ||||||||||||||
