Жди меня (телепередача)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


«Жди меня» (укр. Чекай на мене) («Ищу тебя» (укр. Шукаю тебе) з 1998 по 2000 рік) - інтернаціональний телепроект, ток-шоу і в той же час національна служба пошуку людей. Виходить на російському телебаченні з 1998 року. У різний час передачу вели Ігор Кваша (1998 - 2012), Михайло Єфремов, Марія Шукшина , Олександр Домогаров, Чулпан Хаматова, Сергій Никоненко, Єгор Бероєв, Олександр Галібін , Ксенія Алфьорова.

Історія[ред. | ред. код]

14 березня 1998 вперше вийшла на ТБ під назвою «Шукаю себе», а пізніше була перейменована в «Шукаю тебе». Авторами ідеї були журналісти Оксана Найчук, Вікторія Ель-Муаллем і Сергій Кушнерьов [1]. Спочатку програма виходила на каналі РТР раз на місяць по суботах о 13:00 в прямому ефірі. Перші кілька випусків вела Оксана Найчук [2]. 13 червня 1998 до неї приєднався Ігор Кваша. В кінці 1998 року закінчився контракт каналу РТР і телекомпанії ВІD. Незабаром був підписаний новий контракт, але телекомпанія більше не виробляла цю програму для РТР. Однак залишався один відзнятий випуск, який був показаний 26 вересня 1999 на ОРТ.

Відновилася програма 12 жовтня 1999 на ОРТ. Андрій Разбаш, продюсер телекомпанії «ВіД», висунув для цього таку умову: вести повинні відомі люди, що прославилися в іншій області (про що розказано в книзі «Бітли перебудови»). Через це була звільнена Оксана Найчук, а їй на зміну прийшла актриса Марія Шукшина. Оксана Найчук не раз судилася з керівництвом телекомпанії ВІD і насилу 18 січня 2001 домоглася 2 084 460 рублів. 9 травня 2000, коли вона зважилася подавати до вищого суду, назву програми поміняли на «Жди меня». З 7 лютого 2005 програма йде також в Україні.

За 10 років існування передачі було знайдено близько 150 000 чоловік.

Соціальний проект[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день телепередача «Жди меня» переросла у величезний соціальний проект пошуку зниклих людей. З редакцією співпрацюють понад 500 добровільних помічників з Росії, СНД і країн далекого зарубіжжя. Програма багато років плідно працює з Департаментом карного розшуку МВС РФ. З жовтня 2000 до 2004 виходила газета «Жди меня». В Москві на Казанському вокзалі є кіоск «Жди меня», де також можна залишити заявку на пошук людини [3].

Ведучі[ред. | ред. код]

Перші кілька випусків програми вела журналіст Оксана Найчук. 13 Червня 1998 до неї приєднався відомий актор Ігор Кваша. Починаючи з 12 жовтня 1999 з ним у парі працювала актриса Марія Шукшина.

У 2005 році, на час декретної відпустки Шукшиної, програму вела Чулпан Хаматова, а замість хворого Ігоря Кваші - Олександр Домогаров. Навесні 2000 і 2008 років основного ведучого підміняв Сергій Никоненко.

З 30 листопада 2009 року по 19 квітня 2010 замість Ігоря Кваші передачу вів Михайло Єфремов. Трохи пізніше вони працювали на проекті поперемінно. Останній випуск за участю Ігоря Кваші вийшов в ефір 25 травня 2012 року, а 30 серпня того ж року він помер. 7 вересня 2012, на 9-й день після смерті Ігоря Володимировича Кваші, в ефір вийшов випуск в пам'ять про нього [4]. З 12 вересня по 14 листопада 2014 року в парі з Марією Шукшиній програму вів Єгор Бероєв, 21 листопада його змінив Олександр Галібін , а 26 грудня 2014 Марію Шукшину замінила Ксенія Алфьорова.

Музичне оформлення[ред. | ред. код]

У першому випуску програми в 1998 році використовувалася музика штатного композитора телекомпанії ВИД Володимира Рацкевича. Проте вже з наступного випуску, з 25 квітня 1998 року, вона була замінена на композицію Олександри Пахмутової «Спорожніла без тебе земля» з фільму «Три тополі на Плющисі», в цьому ж випуску змінилася і сама заставка , що проіснувала до осені 1999 року. У першому випуску на ОРТ музика Пахмутової була накладена на відеоряд заставки 1999-2004 років.

З 1999 по 2004 рік використовувався фрагмент з музики Антоніо Вівальді, а з 2004 по теперішній час - його аранжування.

Хронологія випусків[ред. | ред. код]

Шукаю тебе[ред. | ред. код]

Дата Час виходу в ефір Телеканал
14 березня - 22 грудня 1998 Суботу в 13: 00/13: 05
РТР
26 вересня 1999 Неділя о 18:00
ОРТ
12 жовтня 1999 - 25 квітня 2000 Вівторок о 18: 50/18: 55/19: 00
ОРТ

Жди меня[ред. | ред. код]

  • З 9 травня по 6 червня 2000 програма виходить в ефір на Першому каналі у вівторок о 19:00.
  • З 22 червня по 12 вересня 2000 - на Першому каналі у вівторок о 20: 00/20: 05/20: 15.
  • 18 і 25 вересня 2000 - в понеділок о 19: 55/20: 00.
  • З 2 жовтня 2000 по 25 червня 2001 - у понеділок о 18: 45/18: 50/18: 55/19: 00.
  • З 9 липня по 12 листопада 2001 року - в ефірі в понеділок о 19: 55/20: 00.
  • З 19 листопада 2001 по 27 травня 2002 року - в понеділок о 18: 55/19: 00.
  • З 3 червня по 2 вересня 2002 року - в понеділок о 18: 20/18: 25.
  • З 9 вересня 2002 по 11 серпня 2003 року - в понеділок о 18: 50/19: 00.
  • З 1 вересня 2003 по 21 серпня 2006 року - в понеділок о 19: 55/20: 00.
  • З 4 вересня по 23 жовтня 2006 року - в понеділок о 18:20.
  • З 30 жовтня 2006 по 27 серпня 2007 року - в понеділок о 19:10.
  • З 3 вересня 2007 по 2 березня 2009 року - в понеділок о 18:20.
  • З 16 березня по 24 серпня 2009 року - в понеділок о 19: 00/19: 10.
  • З 31 серпня по 12 жовтня 2009 року - в понеділок о 20:00.
  • З 19 жовтня 2009 по 18 січня 2010 року - в понеділок о 18: 50/19: 00.
  • З 25 січня по 8 лютого 2010 року - в понеділок о 19:40.
  • З 15 лютого 2010 по 28 березня 2011 року - в понеділок о 20:00.
  • З 8 квітня 2011 по 12 жовтня 2012 року - в п'ятницю в 16: 50/16: 55/17: 00/17: 05.
  • З 20 жовтня по 24 листопада 2012 року - в суботу о 16:55.
  • З 30 листопада 2012 програма виходить в п'ятницю в 16: 50/16: 55/17: 00/17: 05.

Міжнародний формат[ред. | ред. код]

С 2009 програма «Жди меня» виходить в міжнародному форматі. Проводяться телемости за допомогою супутникового зв'язку з Україною, Білоруссю, Казахстаном, Молдовою, Китаєм , США, Ізраїлем, Туреччиною, Вірменією і Аргентиною. У найбільших містах цих країн в спеціальних студіях збираються люди, що бажають розповісти про тих, кого вони шукають.

Факти[ред. | ред. код]

  • В 2010 році програма встановила свого роду рекорд: їм вдалося організувати зустріч людей, які не бачилися 85 років.
  • На азербайджанському телеканалі Azad з 2010 року існує аналог передачі «Жди меня» - «Шукаю тебе» (азерб. Seni Axtariram) з ведучою Хошгадам Хідаят гизи.
  • В даний час існують тільки дві країни на планеті, де програма «Жди меня» не допомагала в пошуку і не знаходила безвісти зниклих людей - це Антигуа і Барбуда і Республіка Кабо-Верде [5].
  • У 2008 році на основі сюжетів передачі був зроблений документальний міні-серіал «Неймовірні історії про життя», який транслювався також по ОРТ [6].
  • У 2003 році повторні випуски програми на «Першому каналі» транслювалися з сурдоперекладом.

Серія книг[ред. | ред. код]

У 2006 році видавництво «Ексмо» випустило першу книгу серії «Жди меня. 1-й ТБ канал - серія книг рейтингової програми»під назвою«Жди меня ... Енциклопедія людських доль»(400 сторінок). Початковий тираж книги склав 12 000 примірників [7]. У 2007 році видавництво «Ексмо» випустило другу і третю книги серії «Жди меня. 1-й ТБ канал - серія книг рейтингової програми». Друга книга отримала назву «Жди меня ... Лінія любові» (208 сторінок) і її первісний тираж склав 8000 екземплярів, а третя книга називалася «Жди меня ... Лінія долі» (176 сторінок) і її первісний тираж склав 6000 примірників.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]