Жебокрицький Віктор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жебокрицький Віктор Андрійович
Народився 2 травня 1906(1906-05-02)
Калинове
Помер 29 березня 1975(1975-03-29) (68 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь Доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Гулевич Віктор Наумович
Санцевич Анатолій Васильович
Боєв Юрій Олексійович
Нагороди
Орден «Знак Пошани»

Жебокрицький Віктор Андрійович (нар. 2 травня 1906(19060502), Калинове — пом. 29 березня 1975, Київ) — історик. Доктор історичних наук (1962), професор (1963).

Народився в селі Жидівська Гребля (нині село Калинове Таращанського району Київської області) в родині селянина. 1921 року закінчив семирічку. Працював у сільському господарстві, в лікарнях села Ківшовата та міста Білої Церкви. 1931 року, після навчання і складання іспитів на робітничому факультеті, був прийнятий на історичний факультет Київського університету, який закінчив 1934. Цього ж року вступив до аспірантури Київського університету.

1940 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Політика Німеччини на Балканах у 1912 р. в зв'язку з виникненням Балканської війни». Від 1941 — доцент Київського університету. Учасник Німецько-радянської війни 1941–1945. Від 1945 працював у Київському університеті та за сумісництвом (1947–1955) — старший науковий співробітник в Інституті історії АН УРСР.

1962 року захистив докторську дисертацію на тему: «Болгарія напередодні і в період Балканських воєн 1912–1913 рр.». Автор 150 наукових праць з історії Болгарії, Першого Інтернаціоналу, Паризької комуни 1871, революційних подій 1917 у Росії та слов'янських країнах, історії України, серії біографічних нарисів про Г. Димитрова, Д. Благоєва, А. Бебеля, Дж. Гарібальді. Під його керівництвом видано перший в Україні підручник «Історія південних і західних слов'ян» (К., 1966). Жебокрицький підготував понад 20 кандидатів і докторів наук.

Був членом редколегії «Українського історичного журналу» та багатьох наукових збірників.

Нагороджений орденом «Знак Пошани», болгарським орденом «Кирила і Мефодія» 1-го ступеня, медалями.

Помер у місті Києві.

Твори[ред. | ред. код]

  • История Болгарии, т. 1. — М., 1954.
  • Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. — К., 1960.
  • Болгария во время Балканских войн 1912–1913 гг. — К., 1961.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Жебокрицький Віктор Андрійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.162-163