Жебуньов Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Леоні́д Микола́йович Жебуньо́в (*1851, Олександрівський повіт Катеринославської губернії — †1919) — публіцист, громадський діяч, учасник українського національного руху.

Народився у дворянській родині. Брав участь у російському народницькому русі, за що 1878 був заарештований і засланий до Сибіру. У 1883 провернувся із заслання, оселившись у Харкові. Працював у міському Комітеті грамотності. Співробітник газет «Рада», «Рідний край», «Украинская жизнь», щомісячного журналу «Літературно-науковий вісник». З 1900 бере активну участь в українському громадівському русі у Харкові, Києві, Полтаві, стає членом ради Загальної української безпартійної організації. Засновник ряду українських гімназіальних й університетських гуртків Києва. Член Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В Дніпрі існує вулиця Леоніда Жебуньова.

Література[ред.ред. код]

  • Особові архівні фонди Інституту рукопису. Путівник. — К., 2002. — С. 176.

Посилання[ред.ред. код]