Желько Бркич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Желько Бркич
Желько Бркич
Желько Бркич
Особисті дані
Народження 9 липня 1986(1986-07-09) (38 років)
  Новий Сад, СФРЮ
Зріст 197 см
Вага 95 кг
Громадянство  Сербія
Позиція воротар
Номер 1
Юнацькі клуби
1996—1998
1998—2004
Югославія «Індекс» (Новий Сад)[en]
Югославія «Воєводина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2011 Сербія «Воєводина» 96 (-69)
2005–2007   Сербія «Пролетер» 21 (-18)
2011–2016 Італія «Удінезе» 43 (-54)
2011–2012   Італія «Сієна» 18 (-20)
2015   Італія «Кальярі» 21 (-34)
2015–2016   Італія «Карпі» 4 (-12)
2016–2018 Греція ПАОК 7 (-10)
2020–2021 Сербія «Воєводина» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007–2009 Сербія Сербія U-21 12 (-?)
2010–2015 Сербія Сербія 11 (-12)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2022 Сербія «Пролетер» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Желько Бркич (серб. Željko Brkić / Жељко Бркић, нар. 9 липня 1986, Новий Сад) — сербський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Воєводина», «Удінезе» та ПАОК, а також національну збірну Сербії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 9 липня 1986 року в місті Новий Сад. Футболом почав займатись в листопаді 1992 року у місцевій футбольній школі під керівництвом Міки Радосави[1]. Пізніше він був у «Індексі»[en], а у віці 12 років потрапив до академії «Воєводини». 2005 року клуб відправив його для отримання ігрової практики в оренду в «Пролетер». Він пробув там близько двох років і зіграв 31 гру. Після повернення до «Воєводини» Бркич провів свій перший матч 2 вересня 2007 року проти команди «Напредак» (Крушевац). Воєводина перемогла з рахунком 1:0. Відтоді Бркич став першим воротарем клубу, а незабаром став і капітаном. Всього в складі «Воєводини» провів 117 ігор[2].

Желько Бркич під час виступів за «Удінезе». 2012 рік.

4 липня 2011 року Бркич перебрався до Італії в «Удінезе» за 1,5 мільйона євро[3]. Оскільки на той момент «Удінезе» заповнив квоту на реєстрацію гравців з-за меж ЄС, а позиція воротаря була зайнята словенським збірником Саміром Хандановичем, Бркич був змушений наступний сезон провести в оренді у «Сієні»[4][5].

11 вересня 2011 року Бркич дебютував у матчі проти «Катанії» (0:0), зберігши свої ворота в недоторканності під час свого дебюту в Серії А[6]. Серб одразу став основним воротарем клубу, але в кінці року після перелому лівої малогомілкової кістки надовго вибув з гри[7][8]. Після відновлення програв конкуренцію Джанлуці Пеголо і до кінця сезону рідко з'являвся на полі.

Влітку 2012 року повернувся в «Удінезе», ставши воротарем основної команди після відходу в «Інтернаціонале» Хандановича[9]. Він дебютував за фріульців в першому матчі попереднього матчу Ліги чемпіонів проти «Браги», але італійці не змогли пробитись у груповий етап турніру. Його дебют за «Удінезе» в Серії А відбувся 25 серпня 2012 року проти «Фіорентини» (1:1). 2 вересня він отримав своє перше вилучення у складі нової команди проти «Ювентуса» (1:4)[10] Brkić then miss one match against Siena[11].

У сезоні 2013/14 Бркич вибув на початку сезону через травму плеча під час занять у тренажерному залі, через що пропустив чотири місяці. Після відновлення конкурував за місце в основі з молодим вихованцем клубу Сімоне Скуффетом[12], а після приходу до команди грецького воротаря Орестіса Карнезіса остаточно втратив місце в основі.

В результаті 9 січня 2015 року Желько на правах оренди перейшов у «Кальярі»[13]. Він дебютував у футболці «россоблю» в Серії А 11 січня 2015 року в матчі проти «Чезени» (2:1)[14]. Бркич відразу став основним воротарем команди, але команда з Сардинії не змогла врятуватися від вильоту з еліти. Піфсля цього 16 липня 2015 року він був відданий в оренду новачку вищого дивізіону «Карпі» з правом викупу. Дебютував 23 серпня 2015 року в грі проти «Сампдорії» (2:5), але через непереконливу гру втратив місце в основі після кількох ігор. Втім серб грав у Кубку, де емільянцям вдалось вперше в історії дійти до чвертьфіналу, програвши на «Сан-Сіро» місцевому «Мілану» (1:2).

У липні 2016 року підписав трирічний контракт з грецьким ПАОКом[15]. У салонікському клубі йому не вдалося отримати статус першого воротаря, програвши конкуренцію Панайотісу Глікосу. В результаті серб провів лише 11 матчів у всіх турнірах і став володарем Кубка Греції, після чого погодився розірвати контракт за обопільною згодою сторін у лютому 2018 року[16].

Після двох з половиною років без клубу Бркич повернувся до рідної «Воєводини» наприкінці вересня 2020 року, з якою підписав однорічний контракт[17]. Так і не зігравши жодного матчу, по завершенні сезону закінчив свою ігрову кар'єру.

Навесні 2022 року Бркич повернувся у «Пролетер», де увійшов до тренерського штабу клубу[18], але вже влітку команду було розпущено.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

7 червня 2007 року Йованович вперше дебютував на міжнародній арені, виступивши за команду молодіжної збірної Сербії у товариському матчі з молодіжною збірною Латвії. Згодом у її складі був участь у молодіжному чемпіонаті Європи 2009 року в Швеції, де серби не вийшли з групи, а Желько був основним воротарем, зігравши у всіх трьох іграх. Всього на молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах.

3 березня 2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Сербії, вийшовши на заміну травмованому Владимиру Стойковичу на 81 хвилині товариського матчу проти Алжиру (3:0)[19].

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 11 матчів[20], у тому числі скандально відомий матч проти Італії, який не було дограно через сербських фанатів[21].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2005–06 Сербія «Пролетер» СЛВ (ІІІ) ? -? КСЧ - - - - - - - - ? -?
2006-січ. 2007 СЛВ (ІІІ) 21 -? КС - - - - - - - - 21 -?
Усього за «Пролетер» 21 -? 21 -?
січ.-черв. 2007 Сербія «Воєводина» СЛ 4 -? КС - - - - - - - - 4 -?
2007–08 СЛ 14 -17 КС - - - - - - - - 14 -17
2008–09 СЛ 27 КС - - КУЄФА 3 -3 - - - 30 -22
2009–10 СЛ 23 КС - - ЛЄ 2 -5 - - - 25 -25
2010–11 СЛ 28 -13 КС 5 -8 - - - - - - 33 -21
Усього за «Воєводину» 96 -69+ 5 -8 5 -8 106 -85+
2011–12 Італія «Сієна» A 18 -20 КІ 2 -2 - - - - - - 20 -22
2012–13 Італія «Удінезе» A 31 -32 КІ 0 0 ЛЧ+ЛЄ 2+4 -2; -10 - - - 37 -44
2013–14 A 12 -22 КІ 1 -1 ЛЄ 0 0 - - - 13 -23
2014-січ. 2015 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Удінезе» 43 -54 1 -1 6 -12 50 -67
січ.-черв. 2015 Італія «Кальярі» A 21 -34 КІ 0 0 - - - - - - 21 -34
2015–16 Італія «Карпі» A 4 -12 КІ 3 -3 - - - - - - 7 -15
Усього за кар'єру 203+ -189+ 11 -14+ 11 –+ 225+ -223+

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
ПАОК: 2016/17

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. INTERVJU – Željko Brkić: Serija A je babaroga za mlade igrače, trebalo je da idem na Svetsko prvenstvo | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 21 лютого 2023.
  2. Zeljko BRKIC. srbijafudbal.net. Архів оригіналу за 8 червня 2012. Процитовано 21 лютого 2023.
  3. Udinese, new confirmations of Brkic [Udinese, nuove conferme su Brkic] (Italian) . Tutto Mercato Web. 6 червня 2011. Процитовано 11 квітня 2013.
  4. Brkic in prestito dall'Udinese (Italian) . AC Siena. 15 липня 2011. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
  5. Udinese, nuove conferme su Brkic [ESCLUSIVA TMW – Siena, quasi fatta per Brkic] (Italian) . Tutto Mercato Web. 8 липня 2011. Процитовано 11 квітня 2013.
  6. Brkic and Handanovic drive the "survivors" between the poles [Brkic e Handanovic guidano i "sopravvissuti" fra i pali] (Italian) . Gazzetta. 13 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2013.
  7. Siena, Brkic to return [Siena, Brkic verso il rientro] (Italian) . Tutto Mercato Web. 13 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
  8. Udinese, Brkic: "I found it hard to go back" [Udinese, Brkic: "Ho fatto fatica a tornare"] (Italian) . Tutto Mercato Web. 11 грудня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
  9. All change again at Udinese. Football Italia. 22 серпня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
  10. 'Brkic red card was a mistake,' says ex referee Tombolini. Goal.com. 4 вересня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
  11. Five Serie A suspensions. Football Italia. 3 вересня 2012. Процитовано 11 квітня 2013.
  12. Claudio D'Amato (6 квітня 2014). 'The new Buffon' - introducing Italy's 17-year-old goalkeeping wonderkid Simone Scuffet. Goal.com. Процитовано 6 жовтня 2018.
  13. Cagliari Calcio - Brkic al Cagliari. cagliaricalcio.net. 9 січня 2015. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 21 лютого 2023.
  14. Cagliari vs. Cesena - 11 January 2015 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 21 лютого 2023.
  15. Brkić tri godine crno-beli - Sportska centrala. sportskacentrala.com. 3 жовтня 2020. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 21 лютого 2023.
  16. PAOK se razišao sa Brkićem | MozzartSport. www.mozzartsport.com (серб.). Процитовано 21 лютого 2023.
  17. Subotin, Miloš. Жељко Бркић поново код куће!. ФК Војводина (sr-RS) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 21 лютого 2023.
  18. ПРОЛЕТЕР НАСТАВЉА СА ЈАЧАЊЕМ: Вратио се и Жељко Бркић!. NOVOSTI (серб.). Процитовано 21 лютого 2023.
  19. Srbija ubedljiva u Alžiru. B92.net (серб.). Процитовано 21 лютого 2023.
  20. Željko Brkić kandidat za golmana Reala. reprezentacija.rs. 25 січня 2013. Процитовано 21 лютого 2023.
  21. Italia-Serbia | Qualificazioni Europee 2012. UEFA.com (італ.). Процитовано 21 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]