Желябов Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Желябов Андрій Іванович
рос. Андрей Желябов
Zhelyabov.jpg
Народився 17 (29) серпня 1851
Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 3 (15) квітня 1881 (29 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
·повішення
Поховання Cemetery of the Victims of January 9d
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність політик

Андрі́й Іва́нович Желя́бов (нар. 17(29) серпня 1851 — пом. 3(15) квітня 1881) — революціонер-народник, один з керівників партії «Народна Воля».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Миколаївка (маєток Султанівка) Феодосійського повіту Таврійської губернії (нині Совєтського району Автономної Республіки Крим). 1869 року закінчив навчання в гімназії в місті Керч і вступив на юридичний факультет Новоросійського університету в Одесі. 1871 року за участь у студентських виступах був відрахований з навчального закладу і висланий з Одеси.

1873 року жив у містечку Городище Київської губернії (тепер місто Черкаської області), брав активну участь в роботі київської Громади, був учасником «ходіння в народ» у Херсонській і Катеринославській губерніях. За участь в українському народницькому русі неодноразово заарештовувався.

В 1877—1878 роках Желябов був підсудним під час процесу над народниками (процес 193-х) у Петербурзі, але через брак доказів — звільнений. В цей період своєї діяльності зблизився з визначними діячами українського національного руху — Михайлом Драгомановим, Володимиром Антоновичем та ін.

Від весни 1878 року до літа 1879 року Желябов перебував у Подільській губернії, де вів агітацію серед селян.

З 1879 року — член народницької організації «Земля і Воля». Після розколу «Землі і Волі» став одним з керівників партії «Народна Воля». Створив ряд найважливіших програмних документів організації. Під керівництвом Желябова засновано першу в Російській імперії газету для робітників — «Рабочая газета».

Страта[ред. | ред. код]

Один з організаторів замаху на імператора Олександра II 1(13) березня 1881 року. Заарештований напередодні 27 лютого (11 березня), Желябов добився прилучення своєї справи до судового процесу про вбивство царя. Страчений 3(15) квітня 1881 року.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]