Жемайтська височина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жемайтська височина
Країна Flag of Lithuania.svg Литва
Жемайтська височина

Жемайтська височина (лит. Žemaičiu Aukštuma, жмуд. Žemaitiu aukštoma) — височина на північному заході Литви в басейні річок Вента, Юра, Мінія і Дубіса. Площа — близько 10 000 км².

Отримала назву по розташуванню в історичній області Литви — Жемайтії («низинний край», лит. zemas 'низький, низинний'). Жителі Жемайтії — жемайти — в давньоруських джерелах називалися жмудь. Звідси назва жмудська височина.

Горбкувато-моренний рельєф. Багато озер.

Пагорб на півдні переходить в Нижнєніманську низовину.

Гідрографія[ред. | ред. код]

На Жямайтській височині беруть початок багато річок Литви — притоки Німану, серед яких: Юра, Мінія та річка Дубіса, що довжиною 140 км протікає по східному схилу жемайтської височини.

Річка Вента довжиною 350 км (одна з найбільших річок Латвії, судноплавна від гирла до Пілтене) бере початок на жемайтській височині та впадає в Балтійське море біля Вентспілса.

Середня висота 120 — 150 м.

Найбільша висота — 234 м (гора Мядвегаліс).

Джерела[ред. | ред. код]