Жемчужников Іван Іванович

Жемчужников Іван Іванович
Народився	4 лютого 1918(1918-02-04) Лебедянь, Тамбовська губернія, Російська СФРР
Помер	28 вересня 1992(1992-09-28) (74 роки) Москва, Росія
Поховання	Митинський цвинтар
Країна	Росія
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Знання мов	російська
Заклад	Військовий інститут інженерних військ Загальновійськової академії ЗС РФd
Учасник	вторгнення СРСР до Польщі (1939)
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Жемчужников Іван Іванович (1918—1992) — генерал-майор Радянської Армії, учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія

Іван Жемчужников народився 4 лютого 1918 року в місті Лебедянь (нині — Липецька область). Після закінчення залізничного технікуму працював старшим техніком-будівельником будівельно-монтажного тресту «Амурстройпуть». У 1938 році Жемчужников був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Брав участь у польському поході РСЧА і радянсько-фінській війні. У 1942 році закінчив Московське військово-інженерне училище. З того ж року — на фронтах Великої Вітчизняної війни. До вересня 1943 майор Іван Жемчужников командував 47-м окремим інженерно-саперним батальйоном 47-го окремого інженерно-саперного батальйону 60-ї інженерно-саперної бригади 7-ї гвардійської армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.

25-26 вересня 1943 року Жемчужников успішно керував переправою радянських військ через Дніпро на плацдарм на західному березі в районі села Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Української РСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1943 року за «Зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» майор Іван Жемчужников був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1382.

Після закінчення війни Жемчужников продовжив службу в Радянській Армії. У 1966 році він закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Викладав у Військово-інженерної академії, був у ній начальником командного факультету. У 1979 році в званні генерал-майора Жемчужников був звільнений в запас. Проживав в Москві, помер 28 вересня 1992 року, похований на Митинському кладовищі Москви.

Був також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.