Жерар Муру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жерар Муру
фр. Gérard Mourou
Gérard Mourou (cropped).jpg
Народився 22 червня 1944(1944-06-22) (74 роки)
Альбервіль
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1970)[1], Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1973) і Гренобльський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Мічиганський університет, Політехнічна школа, ENSTA ParisTech[d] і Рочестерський університет
Членство Американське фізичне товариство і Російська академія наук
Нагороди

Жерар Альбер Муру (фр. Gérard Albert Mourou, нар. 22 червня 1944(19440622), Альбервіль, Франція) — французький фізик, спеціаліст з квантової електроніки, зокрема лазерної фізики, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2018 рік, яку він отримав за розробку лазерів з підсиленням чирпованих імпульсів разом зі своєю ученицею Донною Стрікленд[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Муру працює на посаді директора Лабораторії прикладної оптики в ENSTA. Він — професор та член От-колежу в École Polytechnique та професор-емерит Мічиганського університету, в якому викладав понад 30 років. Він був також першим директором Центру надшвидких оптичних досліджень у Мічиганському університеті. Раніше він працював у Рочестерському університеті й був науковим керівником Донни Стрікленд, разом з якою 2018 року отримав Нобелівську премію.


Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Працюючи в Рочестерському університеті, Стріклед та Муру в середині 1980-х виявили, що розтягнення лазерного імпульсу призводить до зменшення його потужності, що дозволяє підсилити його звичайними методами. Потім імпульс знову можна стиснути, створивши короткий дуже потужний сигнал[3]. Цей метод отримав назву підсилення чирпованого імпульсу й відкрив грандіозні можливості вивчення фізичних явищ[4]. Метод підсилення чирпованих імпульсів відкрив також шлях до створення аттосекундних сигналів[4].

В 1994 році група Муру в Мічиганському університеті відкрила, що баланс між самофокусуваням (ефект Керра) та затухання лазерного імпульсу тераватної потужності внаслідок іонізації в атмосфері призводить до утворення «ниток», що працюють як хвильоводи для променів, запобігаючи розбіганню.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

  • mit H. E. Elsayed-Ali, T. B. Norris, M. A. Pessot: Time-resolved observation of electron-phonon relaxation in copper, Phys. Rev. Lett., Band 58, 1987, S. 1212
  • mit P. Maine, Donna Strickland, P. Bado, M. Pessot: Generation of ultrahigh peak power pulses by chirped pulse amplification, IEEE Journal of Quantum Electronics, Band 24, 1988, S. 398–403
  • mit D. Du, X. Liu, G. Korn, J. Squier: Laser-induced breakdown by impact ionization in SiO2 with pulse widths from 7 ns to 150 fs, Applied Physics Letters, band 64, 1994, S. 3071–3073
  • mit M. D. Perry: Terawatt to petawatt subpicosecond lasers, Science, Band 264, 1994, S. 917–924
  • mit A. Braun, G. Korn, X. Liu, D. Du, J. Squier: Self-channeling of high-peak-power femtosecond laser pulses in air, Optics Letters, Band 20, 1995, S. 73–75
  • mit D. Umstadter, S. y. Chen, A. Maksimchuk, R. Wagner: Nonlinear optics in relativistic plasmas and laser wake field acceleration of electrons, Science, Band 273, 1996, S. 472–475
  • mit X. Liu, D. Du: Laser ablation and micromachining with ultrashort laser pulses, IEEE Journal of Quantum Electronics, Band 33, 1997, S. 1706–1716
  • mit C. P. Barty, Michael Perry: Ultrahigh-intensity laser: physics of the extreme on a tabletop, Lawrence Livermore Lab 1997
  • mit M. Lenzner, J. Krüger, S. Santania, Z. Cheng, C. Spielmann, Wolfgang Kautek, Ferenc Krausz: Femtosecond optical breakdown in dielectrics, Phys. Rev. Lett., Band 80, 1998, S. 4076
  • mit A. C. Tien, S. Backus, Henry Kapteyn, Margaret Murnane: Short-pulse laser damage in transparent materials as a function of pulse duration, Phys. Rev. Lett., Band 82, 1999, S. 3883
  • mit Tibor Juhasz, Frieder H. Loesel, Ron M. Kurtz, Christopher Horvath, Josef F. Bille,: Corneal refractive surgery with femtosecond lasers, IEEE Journal of Selected Topics in Quantum Electronics, Band 5, 1999, S. 902–910
  • mit T. Esirkepov, M. Borghesi, S. V. Bulanov, T. Tajima: Highly efficient relativistic-ion generation in the laser-piston regime, Phys. Rev. Lett., Band 92, 2004, S. 175003
  • mit T. Tajima, S. V. Bulanov: Optics in the relativistic regime, Reviews of Modern Physics, Band 78, 2006, S. 309
  • mit V. Yanovsky u. a.: Ultra-high intensity-300-TW laser at 0.1 Hz repetition rate, Optics Express, Band 16, 2008, S. 2109–2114

Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.sudoc.fr/108442845
  2. Sample, Ian (2 October 2018). Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win Nobel physics prize. the Guardian. Процитовано 2 October 2018. 
  3. Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win the Nobel Prize for Physics – Physics World. 2 October 2018. Процитовано 2 October 2018. 
  4. а б Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win the Nobel Prize for Physics. 2 October 2018. Процитовано 2 October 2018. 
  5. OSA. Charles Hard Townes Award(англ.)