Жерар Муру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жерар Муру
фр. Gérard Mourou
Gérard Mourou (cropped).jpg
Народився 22 червня 1944(1944-06-22) (74 роки)
Альбервіль
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1970)[1], Університет імені П'єра і Марії Кюрі (1973) і Гренобльський університет
Заклад Мічиганський університет, Політехнічна школа, ENSTA ParisTech[d] і Рочестерський університет
Членство Американське фізичне товариство і Російська академія наук
Нагороди

Жерар Альбер Муру (фр. Gérard Albert Mourou) — французький фізик, спеціаліст з квантової електроніки, зокрема лазерної фізики, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2018 рік, яку він отримав за розробку лазерів з підсиленням чирпованих імпульсів разом зі своєю ученицею Донною Стрікленд[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Муру працює на посаді директора Лабораторії прикладної оптики в ENSTA. Він — професор та член От-колежу в École Polytechnique та професор-емерит Мічиганського університету, в якому викладав понад 30 років. Він був також першим директором Центру надшвидких оптичних досліджень у Мічиганському університеті. Раніше він працював у Рочестерському університеті й був науковим керівником Донни Стрікленд, разом з якою 2018 року отримав Нобелівську премію.


Наукові досягнення[ред. | ред. код]

Працюючи в Рочестерському університеті, Стріклед та Муру в середині 1980-х виявили, що розтягнення лазерного імпульсу призводить до зменшення його потужності, що дозволяє підсилити його звичайними методами. Потім імпульс знову можна стиснути, створивши короткий дуже потужний сигнал[3]. Цей метод отримав назву підсилення чирпованого імпульсу й відкрив грандіозні можливості вивчення фізичних явищ[4]. Метод підсилення чирпованих імпульсів відкрив також шлях до створення аттосекундних сигналів[4].

У 1994-му група Муру в Мічиганському університеті відкрила, що баланс між самофокусуваням (ефект Керра) та затухання лазерного імпульсу тераватної потужності внаслідок іонізації в атмосфері призводить до утворення «ниток», що працюють як хвильоводи для променів, запобігаючи розбіганню.


Посилання на джерела[ред. | ред. код]

  1. http://www.sudoc.fr/108442845
  2. Sample, Ian (2 October 2018). Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win Nobel physics prize. the Guardian. Процитовано 2 October 2018. 
  3. Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win the Nobel Prize for Physics – Physics World. 2 October 2018. Процитовано 2 October 2018. 
  4. а б Arthur Ashkin, Gérard Mourou and Donna Strickland win the Nobel Prize for Physics. 2 October 2018. Процитовано 2 October 2018.