Жердзицький Євген Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жердзицький Євген Федорович
Народження 19 жовтня 1928(1928-10-19) (89 років)
станиця Єгорлицька
Смерть 20 грудня 1963(1963-12-20) (35 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Дніпропетровське художнє училище, Харківський художній інститут
Діяльність художник
Роки творчості з 1954
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

Євге́н Фе́дорович Жердзи́цький (* 19 жовтня 1928(19281019), станиця Єгорлицька, Ростовська область) — радянський, згодом український художник, 1958 — член НСХУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1949 року Дніпропетровське художнє училище, 1954 — Харківський художній інститут, педагогами були С. Бесєдін, О. Кокель, С. Прохоров.

Український живописець, член Спілки художників УРСР, 1971 — доцент, професор — з 1992, заслужений діяч мистецтв України — 1993.

25 років був головним художником Шевченківського району Харкова. Виготовив ескізи для спорудження пам'ятника Воїнам-визволителям в Харкові (вул. 23 серпня) — споруджений 1981.

Викладач Харківського художньо-промислового інституту — в 1990—2000 роках завідував кафедрою реалістичного мистецтва.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Є автором наступних творів:

  • 1957 — «1920 р. Суботник»,
  • 1960 — «Будні будівництва. Канал Північний Донець — Донбас»,
  • 1961 — «Т. Г. Шевченко. Шляхами гайдамаків»,
  • 1965 — «Ентузіасти»,
  • 1970-71 — «В Берліні»,
  • 1980 — триптиху «Рідний край»,
  • 1985 — «На згарищі війни»,
  • 1987 — «Груповий портрет метробудівців»,
  • 1988 — «В майстерні художника Б. Пророкова»,
  • 1991 — «На траверсі»,
  • 1991 — «Портрет Ю. Овервега»,
  • 1997 — триптих «Пейзажі Рьона».

Відбулися дві персональні виставки в Харкові 1980 року, в 1994, 1991, 1993, 1994, 1996, 1997 роках — в Німеччині.

Джерела[ред. | ред. код]