Жеребець
Жеребе́ць[1], або о́гир[2] — самець коня, який досяг статевої зрілості. У віці 3–5 років здатний до запліднення кобили. Кастрованого жеребця називають мерин.
Звичайно крупніший за кобилу, відрізняється довшими кінцівками, коротшим тулубом, кращим розвитком кістяка, більшою головою, більшою живою масою. У роботі жеребець сильніший і витриваліший за кобилу. Племінних огирів використовують для отримання приплоду, неплемінних — для роботи, спорту тощо. Племінне використання жеребця більшості заводських порід починається з 3-річного віку. При виборі жеребця на плем'я враховують походження, статуру (екстер'єр і конституцію), працездатність (за результатами випробувань), статеву потенцію, плодючість. Оцінюють племінні можливості жеребця за якістю потомства. При правильному використанні, гарному годуванні жеребці зберігають високу потенцію до 16–18-річного віку. Племінним жеребцям необхідні регулярний моціон і систематична легка робота в упряжі або під сідлом.
- ↑ Жеребець // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Огир // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Огер, огир // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1183. — 1000 екз.
- Огир