Жеребний Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Миколайович Жеребний
Володимир Жеребний на Євромайдані у Києві
Народився 6 жовтня 1985(1985-10-06)
Вишня, Городоцький район, Львівська область, Українська РСР
Помер 20 лютого 2014(2014-02-20) (28 років)
Київ, Україна
·кульове поранення
Поховання Рудки, Самбірський район, Львівська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Львівська область:
Рудки
Відомий завдяки загибель під час Євромайдану
Конфесія християнин
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Володи́мир Микола́йович Жеребни́й (6 жовтня 1985, Вишня, Городоцький район, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст, працівник Вишнянського коледжу Львівського НАУ, учасник Євромайдану. Помер від кулі снайпера на вулиці Інститутській, є одним із загиблих протестувальників, названих «Небесною сотнею». Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Проживав у ньому тривалий час, потім переїхав до сусіднього міста Рудки, Самбірського району[1]. З 1991 по 2001 навчався у місцевій Рудківській СЗШ, потім — у Вишнянському коледжі Львівського національного аграрного університету. Після закінчення коледжу, залишився у ньому працювати, заочно закінчив Львівський національний аграрний університет[2].

Побратими несуть тіло Володимира Жеребного до готелю

Володимир був активним учасником Євромайдану, від перших днів протестів перебував у Києві. Після майже місячного перебування на барикадах, на декілька днів приїхав додому і згодом, на роботі оформивши відпустку без збереження заробітної плати, знову повернувся на Майдан Незалежності[3][4] — 5 лютого 2014, автобусом із Самбора[2].

Вранці 20 лютого Володимира Жеребного було вбито на вулиці Інститутській[4] — снайпер влучив йому в шию, в сонну артерію[5], та голову[6]. Того ж дня до Києва, завдяки допомозі активістів Рудок, за тілом загиблого, каретою швидкої допомоги, виїхали його батьки та Вишнянський сільський голова[2][4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Слова співчуття з приводу смерті Володимира Жеребного висловили академічна спільнота Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету[7], Городоцька районна рада і громада[8].

20 лютого 2014 пам'ять загиблого земляка, уроженця Городоцького району, було вшановано хвилиною мовчання на загальному міському віче «За чесну владу», яке відбулося у місті Городок на Львівщині. У зібранні взяли участь депутати місцевих рад, члени Народної ради, міський голова Городка, голова Городоцької районної ради, громадськість району[6]. Ввечері того ж дня, на майдані Гайдамаків міста, було проведено поминальний захід по Володимиру Жеребному та ще одному загиблому з «Небесної сотні» — Івану Бльоку, мешканцю Городка[9].

Зовнішні відеофайли
Рудківщина зустріла загиблого Володимира Жеребного

22 лютого о 3:00 тіла Володимира та Івана Бльока, у супроводі трьохкілометрової колони автомобілів, були привезені в Городок, де їх зустріли тисячі мешканців міста[10]. Самбірський автомайдан супроводжував автомашину з домовиною Володимира Жеребного зі Львова до Самбора, вночі вона прибула у Рудки[3].

Похорон загиблого активіста, на якому були присутні депутати та заступник голови Самбірської районної ради, міський голова Самбора, громада Рудок[5], відбувся у неділю, 23 лютого 2014, о 14:00 у місті Рудки[8]. Поховано Володимира Жеребного на міському цвинтарі, в обряді поховання взяли участь більше тридцяти священиків Самбірського, Городоцького та Дрогобицького районів[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кривавий диктатор розпочав війну проти українського народу // Народна думка. — 2014. — Вип. 8 (1911) (21 лютого). Архівовано з джерела 29 листопада 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  2. а б в Марія Пукій. Життя, обірвані на Майдані // Голос Самбірщини. — 2014. — 21 лютого. Архівовано з джерела 1 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  3. а б Самбірщина і Старосамбірщина оплакує своїх Героїв України - в домовинах Володимир Жеребний повертається у Рудки а Богдан Сольчаник в Ст.Самбір. sambir.in.ua. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  4. а б в С. Бобкова, Р. Іванчук, О. Лаврик, О. Дорофтей, І. Фаріон (22 лютого 2014). Героям – слава!. wz.lviv.ua. Високий замок. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 24 лютого 2014. 
  5. а б в Рудки, що на Львівщині, прощалися з воїном Небесної Сотні Володимиром Жеребним. zik.ua. ZIK. 23 лютого 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  6. а б Новини. Віче «За чесну владу». horodok-rada.gov.ua. Городоцька міська рада. 20 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  7. Світла пам'ять Герою України Жеребному Володимиру Миколайовичу. vyshnya.lviv.ua. Вишнянський коледж Львівського НАУ. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  8. а б Співчуття родинам Героїв України, які поклали своє життя на Майдані у боротьбі за вільну й демократичну Україну. gorodok-rada.org.ua. Городоцька районна рада. 23 лютого 2014. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  9. Новини. Городківчани вшанували своїх Героїв. horodok-rada.gov.ua. Городоцька міська рада. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014. 
  10. Новини. «Небесна сотня» - тіла Героїв повернулись додому. horodok-rada.gov.ua. Городоцька міська рада. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
  11. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  12. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]