Жером Боатенг
Жером Боатенг
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Повне ім'я | Джером Агєнім Боатенг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 вересня 1988 (37 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Західний Берлін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 190 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 79 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | центральний захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1994–2002 2002–2006 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жеро́м Боате́нг (нім. Jérôme Boateng, МФА: [ʒeˈʁoːm bo.aˈtɛŋ], 3 вересня 1988, Берлін, Німеччина) — німецький футболіст, захисник. Найбільше відомий виступами за «Баварію» та національну збірну Німеччини.
Вихованець футбольної школи клубу «Герта» з рідного Берліна. Із сезону 2006—07 молодого гравця почали залучати до матчів другої команди «Герти», що грала в нижчих лігах німецької першості. 2007 року провів 10 матчів у складі головної команди клубу в іграх елітної Бундесліги[1].

Упевнена гра захисника, якому виповнилося лише 18 років, привернула увагу скаутів іншого представника Бундесліги, «Гамбурга» і в серпні 2007 року Боатенг перейшов до цього клубу[2].
Гравець відразу став одним з основних захисників «Гамбурга» і провів у команді три сезони. Зокрема, у сезоні 2008—09 допоміг увійти до п'ятірки найкращих клубів Німеччини та досягти півфіналу Ліги Європи УЄФА, у якому гамбурзька команда поступилася бременському «Вердеру» лише за підрахунком голів, забитих на чужому полі.
Протягом сезону 2009—10 Боатенг продовжував демонструвати впевнену гру в обороні «Гамбурга», заслуживши виклик до національної збірної Німеччини. А по завершенні цього сезону, у червні 2010 року про підписання з гравцем п'ятирічного контракту повідомив клуб англійської Прем'єр-ліги «Манчестер Сіті»[3]. Проте закріпитися в основі англійської команди Боатенгу не вдалося — протягом свого першого сезону в «Мансіті» він провів лише 24 гри, з них лише 16 у Прем'єр-лізі.

14 липня 2011 року мюнхенська «Баварія» викупила контракт Боатенга за 14 млн євро[4] і він повернувся на батьківщину. Протягом перших сезонів у «Баварії» був регулярним гравцем стартового складу команди, проводячи щонайменше 40 ігор в усіх змаганнях за сезон. В сезоні 2012/13 допоміг мюнхенській команді стати переможцем національних чемпіонату і Кубку, а також тріумфувати у тогорічній Лізі чемпіонів.
Із сезону 2015/16 почав отримувати дещо менше ігрового часу. Попри це у грудні 2015 року подовжив угоду з «Баварією» до 2021 року. У січні 2016 року Боатенг отримав травму привідного м'яза у матчі проти «Гамбурга» і пропустив три місяці. Наприкінці квітня він повернувся на поле, а разом із клубом оформив четверте поспіль чемпіонство та здобув Кубок Німеччини.
У сезоні 2016/17 гравець знову мав проблеми зі здоров'ям: у грудні 2016-го переніс операцію, пізніше страждав від ушкодження привідних м'язів і завершив сезон з 21 матчем у всіх турнірах. Лише у наступному сезоні Боатенг повернувся до основи, відзначився голами у Кубку Німеччини та Бундеслізі, а також провів свій 250-й матч за клуб. У квітні 2018 року він отримав травму стегна у півфіналі Ліги чемпіонів проти «Реала» і пропустив завершення сезону.
У сезоні 2018/19 через ротацію з Матсом Гуммельсом та Нікласом Зюле Боатенг поступово втратив місце у старті. Попри це, він здобув сьоме поспіль чемпіонство й четвертий Кубок Німеччини, однак у фіналі залишився на лаві запасних.
У сезоні 2019/20, після травм партнерів, він повернувся до основи, склав успішну пару з Давідом Алабою і в підсумку виграв із «Баварією» другий у кар'єрі «требл». 14 грудня 2019 року захисник провів свій 300-й матч за клуб. 3 листопада 2020 року він забив у ворота «Ред Булл Зальцбург» у Лізі чемпіонів. У січні 2021 року провів 300-й матч у Бундеслізі, а в квітні керівництво клубу повідомило, що контракт із гравцем не буде продовжено[5].
1 вересня 2021 року Боатенг підписав дворічний контракт з «Олімпіком» (Ліон). Він провів два сезони у Франції, а в червні 2023 року клуб оголосив про його відхід.
2 лютого 2024 року захисник підписав контракт із італійською «Салернітаною» до завершення сезону. Він відіграв сім матчів, однак команда вилетіла до Серії B, після чого Боатенг став вільним агентом.
31 травня 2024 року Боатенг уклав дворічну угоду з австрійським «ЛАСКом»[6]. Попри дев'ять виходів на поле, угоду було достроково розірвано 19 серпня 2025 року. 19 вересня 2025 року футболіст оголосив про завершення професійної кар'єри.
Ще під час навчання у футбольній школі «Герти» Жерома викликали до складу юнацьких збірних Німеччини. З 2007 року залучали до ігор молодіжної збірної U-21, у складі якої у 2009 році став чемпіоном Європи серед 21-річних.
10 жовтня 2009 року дебютував у складі національної збірної Німеччини у товариській грі проти росіян.
Був включений до складу німецької збірної для участі у фінальній частині чемпіонату світу 2010 року. На турнірі дебютував в останній грі групового етапу проти збірної Гани, кольори якої у цьому матчі захищав його брат Кевін-Прінс Боатенг.
Згодом виходив на поле в основному складі команди на всі матчі плей-оф. Після поразки від Іспанії в півфіналі німці стали учасниками гри за третє місце, в якій Боатенг асистував голу Марселя Янсена, посприявши перемозі своєї команди і здобуттю бронзових нагород світової першості.
На Євро-2012 виходив на поле у чотирьох з п'яти матчів збірної, яка знову не змогла подолати стадію півфіналів. Грав на позиції правого захисника.

2014 року на полях Бразилії був основним центральним захисником національної команди в усіх її семи іграх на чемпіонаті світу, який завершився для неї здобуттям четвертого в історії титулу найсильнішої збірної світу. На груповому етапі, як і чотирма роками раніше, грав проти збірної Гани, у складі якої на полі був його брат.
У напруженому фінальному матчі проти аргентинців провів на полі усі 90 хвилин основного і 30 хвилин додаткового часу і був визнаний одним з найкращих гравців зустрічі, а за деякими версіями й найкращим[7]. Разом з партнером по центру захисту Матсом Гуммельсом фактично не дозволив зірковому нападу аргентинців загрожувати воротам, зробив декілька важливих підкатів і виграв 83 % двобоїв з нападниками суперників.
Був гравцем основного складу німецької збірної й на чемпіонаті Європи, взявши участь в усіх матчах команди по ходу турнірної дистанції, що обірвалася на стадії півфіналів після програшу господарям турніру французам. У матчі 1/8 фіналу проти збірної Словаччини, який був для Боатенга 63-ім у формі національної команди, забив свій перший гол за неї, відкривши рахунок зустрічі, яку німці довели до перемоги з рахунком 3:0.
4 червня 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй третій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії. Захисник зіграв у перших двох матчах групового етапу проти Мексики (0:1) та Швеції (2:1), але через червону картку у грі проти шведів Боатенг пропустив гру проти Південної Кореї у третьому матчі групового етапу, в результаті якої збірна Німеччини програла 0:2 і вперше в історії чемпіонатів світу вибула на груповому етапі[8].
Батько Жерома Боатенга — Прінс Боатенг, іммігрант з Гани, мати — німкеня. Має рідну сестру Авеліну, а також двох братів від попереднього шлюбу батька, один з яких, Кевін-Прінс Боатенг, також відомий футболіст. Разом з Жеромом старший від нього на рік Кевін-Прінс навчався у футбольній школі «Герти», грав разом з ним у дорослій команді клубу. Згодом, як і Жером, виступав за молодіжну збірну Німеччини. Згодом вирішив на дорослому рівні захищати кольори національної збірної Гани, батьківщини батька.
23 червня 2010 року у третьому колі групового турніру в Групі D фінальної частини чемпіонату світу 2010 Гана — Німеччина брати Кевін-Прінс та Жером грали один проти одного у формі своїх національних збірних. На наступному мундіалі жереб знову звів ці дві команди в одній групі, і брати удруге перетнулися у грі фінальної частини світової першості.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2005–06 | Регіональліга | 9 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 9 | 1 | |
| 2006–07 | Регіональліга | 15 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 15 | 0 | |
| Усього за «Герту» II | 24 | 1 | 24 | 1 | |||||||||||
| 2006–07 | БЛ | 10 | 0 | КН | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 11 | 0 | |
| 2007–08 | БЛ | 27 | 0 | КН | 3 | 0 | КУЄФА | 7 | 0 | - | - | - | 37 | 0 | |
| 2008–09 | БЛ | 21 | 0 | КН | 5 | 0 | КУЄФА | 9 | 0 | - | - | - | 35 | 0 | |
| 2009–10 | БЛ | 27 | 0 | КН | 1 | 0 | ЛЄ | 13 | 2 | - | - | - | 41 | 2 | |
| Усього за «Гамбург» | 75 | 0 | 9 | 0 | 29 | 2 | 113 | 2 | |||||||
| 2010–11 | ПЛ | 16 | 0 | КА+КЛ | 3+0 | 0+0 | ЛЄ | 5 | 0 | - | - | - | 24 | 0 | |
| 2011–12 | БЛ | 27 | 0 | КН | 6 | 0 | ЛЧ | 15 | 0 | - | - | - | 48 | 0 | |
| 2012–13 | БЛ | 26 | 2 | КН | 4 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СН | 1 | 0 | 40 | 2 | |
| 2013–14 | БЛ | 25 | 1 | КН | 5 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СН+СУ+КЧС | 1+2+1 | 0+0+0 | 43 | 1 | |
| 2014–15 | БЛ | 27 | 0 | КН | 5 | 0 | ЛЧ | 11 | 3 | СН | 1 | 0 | 44 | 3 | |
| 2015–16 | БЛ | 19 | 0 | КН | 4 | 0 | ЛЧ | 7 | 0 | СН | 1 | 0 | 31 | 0 | |
| 2016–17 | БЛ | 13 | 0 | КН | 2 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СН | 0 | 0 | 21 | 0 | |
| 2017–18 | БЛ | 19 | 1 | КН | 3 | 1 | ЛЧ | 9 | 0 | СН | 0 | 0 | 31 | 2 | |
| 2018–19 | БЛ | 20 | 0 | КН | 3 | 0 | ЛЧ | 5 | 0 | СН | 0 | 0 | 28 | 0 | |
| 2019–20 | БЛ | 24 | 0 | КН | 4 | 0 | ЛЧ | 9 | 0 | СН | 1 | 0 | 38 | 0 | |
| 2020–21 | БЛ | 29 | 1 | КН | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 1 | СН+СУ+КЧС | 0+1+1 | 0 | 39 | 2 | |
| Усього за «Баварію» | 229 | 5 | 37 | 1 | 87 | 4 | 10 | 0 | 363 | 10 | |||||
| 2021–22 | Л1 | 24 | 0 | КФ | 0 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | - | - | - | 27 | 0 | |
| 2022–23 | Л1 | 8 | 0 | ЛЄ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 0 | |
| Усього за «Олімпік» (Ліон) | 32 | 0 | 0 | 0 | 3 | 0 | - | - | 35 | 0 | |||||
| лют.-чер. 2024 | A | 7 | 0 | КІ | - | - | - | - | - | - | - | - | 7 | 0 | |
| 2024–25 | БЛ | 9+1[9] | 0 | КА | 0 | 0 | ЛЄ+ЛК | 2+2 | 0 | - | - | - | 14 | 0 | |
| Усього за кар'єру | 386 | 6 | 50 | 1 | 127 | 6 | 10 | 0 | 573 | 13 | |||||

- «Манчестер Сіті»
- Володар кубка Англії: 2010-11
- «Баварія»
- Чемпіон Німеччини: 2012-13, 2013-14, 2014-15, 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2020-21
- Володар кубка Німеччини: 2012-13, 2013-14, 2015-16, 2018-19, 2019-20
- Володар Суперкубка Німеччини: 2012, 2016, 2017, 2018, 2020
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2012-13, 2019-20
- Переможець Суперкубка УЄФА: 2013, 2020
- Переможець Клубного чемпіонату світу: 2013, 2020
- Збірна Німеччини
- Молодіжна збірна Німеччини
- Переможець молодіжного чемпіонату Європи: 2009
- ↑ Профіль і статистика гравця [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Профіль на офіційному сайті «Манчестер Сіті» [Архівовано 6 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Жером Боатенг погодився на п'ятирічний контракт [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.] — новини офіційного сайту «Манчестер Сіті». (англ.)
- ↑ FC Bayern einigt sich mit Manchester City [Архівовано 2012-12-03 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Залужний, Павло (19 вересня 2025). 37-річний Жером Боатенг оголосив про завершення кар’єри. Tribuna.com. Процитовано 19 вересня 2025.
- ↑ Transfercoup: LASK holt Weltmeister Jerome Boateng nach Linz. LASK (нім.). Процитовано 19 вересня 2025.
- ↑ Bleaney, Rob (14 липня 2014). Germany 1-0 Argentina: Brazil 2014 World Cup final player ratings. The Guardian. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018. (англ.)
- ↑ Fußball-WM: Deutschland scheidet in der Vorrunde aus. Süddeutsche.de (нім.). 27 червня 2018. Процитовано 19 вересня 2025.
- ↑ Плей-оф
- Жером Боатенг на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Жером Боатенг на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Народились 3 вересня
- Народились 1988
- Уродженці Західного Берліна
- Нагороджені Срібним лавровим листом
- Гравці молодіжної збірної Німеччини з футболу
- Гравці збірної Німеччини з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Чемпіони світу з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Уродженці Берліна
- Німецькі футболісти
- Футболісти «Теніс Боруссії»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Футболісти «Гамбурга»
- Футболісти «Герти»
- Футболісти «Баварії» (Мюнхен)
- Футболісти «Олімпіка» (Ліон)
- Німецькі футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери у Франції
- Переможці Ліги чемпіонів УЄФА