Жером Леруа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Жером Леруа
Jérôme Leroy.jpg
Особові дані
Народження 4 листопада 1974(1974-11-04) (44 роки)
  Бетюн, Франція
Зріст 183 см
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1994–1999 Франція «Парі Сен-Жермен» 73 (2)
1995–1996   Франція «Лаваль» 39 (4)
1999–2002 Франція «Марсель» 47 (7)
2002–2003 Франція «Парі Сен-Жермен» 48 (8)
2003–2004 Франція «Генгам» 28 (5)
2004–2005 Франція «Ланс» 46 (3)
2005–2006 Ізраїль «Бейтар» (Єрусалим) 15 (2)
2006–2007 Франція «Сошо» 30 (3)
2007–2011 Франція «Ренн» 126 (13)
2011–2012 Франція «Евіан» 19 (4)
2013–2014 Франція «Істр» 35 (8)
2014–2015 Франція «Гавр» 12 (2)
2015 Франція «Шатору» 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жером Леруа (фр. Jérôme Leroy, нар. 4 листопада 1974, Бетюн) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за «Парі Сен-Жермен» та «Марсель».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Леруа був вихованцем академії «Парі Сен-Жермен». До 1995 року грав за резервну команду клубу і спочатку не міг пробитися до першої команди, тому влітку його було віддано в оренду в клуб Ліги 2 «Лаваль». Там він виступав у першому складі, а влітку 1996 року повернувся до ПСЖ. У команді, яку очолила пара Рікардо Гомес — Жоель Бат дебютував 10 серпня в матчі Ліги 1 проти «Страсбурга» (1:1). У сезоні 1996/97 він вийшов з командою у фінал Кубка володарів кубків, проте французький клуб програв 0:1 «Барселоні» (Леруа провів на полі усі 90 хвилин). За паризьку команду Жером грав до кінця 1999 року, але це була переважно резервна роль.

На початку 2000 року Леруа перейшов у «Марсель». 12 січня він дебютував у кольорах нового клубу в матчі Ліги 1 з «Бастією» (0:0). У «Олімпіку» він грав до кінця першої половини сезону 2001/02. Але в цьому клубі він не досяг великих успіхів. Навесні повернувся до ПСЖ. У травні 2003 року з командою вийшов у фінал Кубка Франції, де парижани перемогли «Осер» (2:1). Влітку удруге покинув паризький клуб.

Згодом грав у складі «Генгама», «Ланса». У січні 2006 року за 500 000 євро перейшов у «Бейтар» (Єрусалим), де його хотів бачити новий тренер ізраїльтян Луїс Фернандес, що був знайомий з можливостями Леруа по спільній роботі в ПСЖ.

Влітку 2006 року повернувся до Франції, ставши гравцем «Сошо». У 2007 році він виграв з клубом Кубок Франції і після цього успіху ще раз змінив кольори клубу, на цей раз перейшовши в «Ренн», де провів ще чотири сезони у Лізі 1. Сезон 2011/12 став останнім для Леруа у вищому французькому дивізіоні, який він провів з «Евіаном», після чого грав у другому дивізіоні за «Істр» та «Гавр».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Шатору», за який недовго виступав у 2015 році в Лізі 2. Після виходу на пенсію став спортивним директором свого останнього клубу «Шатору»[1].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Парі Сен-Жермен»: 1994–95, 1997–98
«Сошо»: 2006–07
«Парі Сен-Жермен»: 1994–95, 1997–98
«Парі Сен-Жермен»: 1998

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hautbois, Yohann (10 February 2017). Jérôme Leroy, non, il n'a pas changé. L'Équipe (French). Процитовано 25 October 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]