Живов Анатолій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ZhivovAnatPav.jpg
Народився 8 березня 1925(1925-03-08)
с. Кузьмищево, Таруський район, Калузька область, нині РФ
Помер 12 квітня 1944(1944-04-12) (19 років)
Тернопіль, Терно́пільська о́бласть, Українська РСР, СРСР
Місце поховання м. Тернопіль
Звання Солдат
Нагороди
Орден Леніна Герой Радянського Союзу
CMNS: Anatoliy Zhyvov на Вікісховищі

Живов Анатолій Павлович (нар. 8 березня 1925, с. Кузьмищево Таруського району Калузької області, нині РФ — пом. 12 квітня 1944, м. Тернопіль) — рядовий радянської армії. Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). Почесний громадянин Тернополя.

Життєпис[ред.ред. код]

Працював у Москві, звідки пішов на фронт у травні 1943.

Відзначився у ході Проскурово-Чернівецької операції, а саме у вуличному бою в Тернополі телефоніст взводу зв'язку 827-го полку 302-ї стрілецької дивізії 60-ї армії загинув, закривши тілом амбразуру ворожого дзоту.

23 вересня 1944 Живову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Пам'ять[ред.ред. код]

Пам'ятник А. Живову на Алеї Слави в Старому парку Тернополя
Меморіальна дошка

У «Старому парку» Тернополя йому споруджено пам'ятник.

одна з вулиць Тернополя названа його іменем.

На стіні будинку № 2 по вулиці Гетьмана Сагайдачного з боку бульвару Тараса Шевченка встановлена меморіальна дошка. Напис на дошці:

Тут, весною 1944 року,

в боях за Тернопіль
19-річний солдат
АНАТОЛІЙ ЖИВОВ
закрив своїм тілом амбразуру
фашистського дзоту.
За мужній подвиг йому
посмертно присвоєно звання
Героя Радянського Союзу

Про Живова знято документальний фільм «Хлопець з “Трьохгірки”».

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]