Жигімонт Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жигімонт Петро Іванович
Народився 1914
Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 2003
Кельн, Німеччина
Країна  СРСР
 Німеччина
Діяльність художник
Alma mater Харківський художній інститут
Учасник німецько-радянська війна
Членство СХ СРСР
Жанр портрет
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Жигімонт Петро Іванович (14 листопада 1914, Маріуполь2003, Кельн) — живописець, художник монументально-декоративного мистецтва.

Біографія[ред. | ред. код]

Жигімонт Петро Іванович народився 14 листопада 1914 року в місті Маріуполь Донецької області. У 1950 році закінчив Харківський художній інститут. Живописець, художник монументально-декоративного мистецтва. П. І. Жигімонт в 1993 році переїхав у Німеччину, де продовжував кар'єру художника. Помер в німецькому місті Кельні в 2003 році.

Творчість[ред. | ред. код]

Жигімонт Петро Іванович — створив живописні полотна, приурочені Великій Вітчизняній війні. Від 1946 року він перебував у складі бригади Студії військових художників імені М. Грекова. Художник брав участь у відновленні панорами «Бородінська битва» (1967, Москва) та створенні панорами «Розгром німецько-фашистських військ під Сталінградом» (1960–82, Волгоград). Петро Жигімонт — учасник низки мистецьких виставок від 1948 року. Персональна виставка відбулась у 1968 році в Москві.

Твори[ред. | ред. код]

  • 1955 р. -«Солдатська пісня»
  • 1956 р. — «Оборона Севастополя прикордонниками», «Захист Молохових воріт. 1812 рік»
  • 1957 р. — «Пішли! (Під Сталінградом)»
  • 1963 р. — «Піхотинець»
  • 1964 р. — «Партизани Словаччини»
  • 1965 р. — «Побратими», «Десантники»
  • 1966 р. — «Гвардійці в боях за Москву»
  • 1968 р. — «Воєнна юність»
  • 1969 р. — «На землі Словацькій»
  • 1970 р. — «Полковник Синіцин», «Пілот», «Гвардії рядовий старший мотоцикліст-розвідник О. Нефьодов», «Батько й син»
  • 1971 р. — «Братерство в бою»
  • 1974 р. — «Червень 1941 року»

Діарами[ред. | ред. код]

Петро Жигімонт — співавтор діарам:

  • 1947 р. — «Форсування Дніпра військами Радянської армії»
  • 1955 р. — Військово-історичний музей артилерії та інженерних військ у Петербурзі
  • 1957 р. — «Бій на Мамаєвому кургані», «Битва на Курській дузі. 1943 рік»
  • 1958 р.- «Волочаєвський бій» (Хабаровський краєзнавчий музей
  • 1968 р. — «Збройне повстання у Вінниці. 1917 рік»
  • 1974 р.- «Бій І. Богуна з польською шляхтою. 1651 рік» (Вінницький краєзнавчий музей, у співавторстві)
  • 1974 р. — «У Львівському напрямку» (Музей історії військ Прикарпатського військового округу, Львів)
  • 1950 р. — ескізи панорами «Сталінградська битва»

Оформлення книг[ред. | ред. код]

  • 1951 р. — «Дні і ночі» К. Сімонова
  • 1952 р. — «Лісовоз» Г. Караваєвої

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1948 р.- лауреат Сталінської премії.
  • 1968 р. — отримав звання Заслужений художник РСФРР

Література[ред. | ред. код]

Выставка произведений заслуженого художника РСФСР, лауреата Государственной премии CCCP П. И. Жигимонта. Живопись. Графика: Каталог. Москва, 1968.

Джерела[ред. | ред. код]