Жидачівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жидачівський район
Coat of Arms of Zhydachiv raion.png Flag of Zhydachiv raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4621500000
Утворений: 1939
Населення: 68 158 (на 1.02.2016)
Площа: 996 км²
Густота: 71.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3239
Поштові індекси: 81700—81798
Населені пункти та ради
Районний центр: Жидачів
Міські ради: 2
Селищні ради: 3
Сільські ради: 28
Міста: 2
Смт: 3
Села: 113
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, м. Жидачів, Шашкевича, 2, 3-19-70
Голова РДА: Кузишин Мирон Іванович
Голова ради: Кос Ігор Степанович

Commons-logo.svg Жидачівський район у Вікісховищі

Жида́чівський райо́н — район України на півдні Львівської області. Районний та адміністративний центрмісто районного значення Жидачів. Населення становить 70 144 особи (на 1 серпня 2013). Площа району становить 996 км². Утворено 1939 року.

Історія[ред. | ред. код]

Гніздичів, Монастир Св. Герарда

Жидачівський район Львівської області у сучасних межах сформувався в грудні 1966 року. Утворено його 4 грудня 1939 року з частини території колишнього Жидачівського повіту Станіславівського воєводства і включено до складу Дрогобицької області. Після ліквідації цієї області 1959 року і приєднання земель Журавнівського району увійшов до складу Львівської області. А 1962 року до нього приєднано й територію колишнього Ходорівського району.

Перша згадка про м. Жидачів подана в Іпатіївському списку літопису «Повісті минулих літ», «Воскресенському літописі», Московському літописному зводі XV ст. Під 1164 роком датуються дві назви: Удеч, Удечев. Найдавніше поселення жителів стародавнього міста, за даними досліджень Львівської обласної археологічної експедиції, зафіксовано на горі Базиївці, яка є однією з відомих історичних пам'яток краю. Городище лежить за 800 м на північний захід від сучасного центра міста, на межі правого берега р. Стрий.

З історичних джерел дізнаємося, що в XIV ст. Жидачів був уже досить великим містом і мав замок, обнесений валом. А у 1448 році на місці давньоруської фортеці був збудований новий замок.

У 1948 в Жидачеві організовано колгосп «Нове життя», в склад якого увійшли 900 господарств із тяглом більше 500 коней. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. У 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 році побудована друга середня школа. У 1952 р. в місті почала працювати поліклініка. 1954 року почали будувати лікарню, побудували новий пологовий будинок, а в 1955 р. побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Жидачівського району була створена 121 виборча дільниця. Явка на виборах складала - 81,15% (проголосували 46 492 із 57 289 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 69,48% (32 302 виборців); Юлія Тимошенко - 12,82% (5 958 виборців), Олег Ляшко - 6,90% (3 206 виборців), Анатолій Гриценко - 5,47% (2 544 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,54%.[1]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 міські ради, 3 селищні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 118 населених пунктів і підпорядковані Жидачівській районній раді. Адміністративний центр — місто Жидачів[2].

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходить автошлях E40.

На межі районів

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Загальнозоологічні заказники[ред. | ред. код]

Діброва (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Базиївка, Дубрівський.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Алея вікових лип, Алея вікових лип і дубів, Група вікових лип, Дуб Вепрь, Дуб Виговського, Кипарис, Тополя-патріарх.

Геологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер біля смт Журавно і Старе Село.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Витік ріки Куна.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Парк XIX ст. (Піддністряни), Парк XIX ст. (Лівчиці), Парк XIX ст. (Ходорів).

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 79910 98,88%
росіяни 534 0,66%
поляки 209 0,26%
білоруси 53 0,07%
молдовани 19 0,02%
інші 87 0,11%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 80226 99,27%
російська 450 0,56%
польська 63 0,08%
білоруська 27 0,03%
молдовська 12 0,01%
інші 34 0,04%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Ігор Фе́дорович Ку́шплер (1 січня 1949[1], с. Покрівці, Ходорівський район (тепер у складі Жидачівського району), Львівська область — 23 квітня 2012, Польща[2]) — український оперний співак (баритон). Соліст Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Народний артист України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-02-06. 
  2. Адміністративно-територіальний устрій Жидачівського району на сайті Верховної Ради України
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Львівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 2017-03-25. 
  4. Jan Reychman. Lubieniecki Walerian h. Sas (1561—1751) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom ХVII/4, zeszyt 75. — S. 609—610. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]


Миколаївський район Перемишлянський район
Стрийський район Gray compass rose.svg Івано-Франківська область
(Рогатинський район)
Івано-Франківська область
(Долинський район
Калуський район)
Івано-Франківська область
(Рогатинський район
Калуський район)