Жилюк Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жилюк Михайло Олександрович
Основна інформація
Дата народження 27 жовтня 1948(1948-10-27) (75 років)
Місце народження Богданівка Підволочиський район, Тернопільська область,  УРСРУкраїна Україна
Роки активності з 1976
Громадянство СРСР і Білорусь
Професія співак
Освіта Мінська консерваторія, Московська консерваторія
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Заклад Національний академічний Великий театр опери та балету Республіки Білорусь
Нагороди
Заслужений артист України
Звання
Заслужений артист Республіки Білорусь
Заслужений артист Республіки Білорусь

Жилю́к Миха́йло Олекса́ндрович (нар. 27 жовтня 1948, Богданівка Підволочиського району, Тернопільської області) — оперний і концертнокамерний співак (баритон), педагог. Заслужений артист Білорусі (1998), Заслужений артист України (2008)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Мінську (1971; клас М. Зюванова) та Московську (1974; клас Г. Тіца) консерваторії. Від 1976 року — соліст Білоруського театру опери і балету в Мінську. Водночас від 1984 — викладач Білоруської академії музики (Мінськ). Володіє красивим голосом великого діапазону з м'якими обертонами.

Оперні партії:

У концертах виконує українські народні пісні, твори М. Лисенка, А. Кос-Анатольського, К. Данькевича, М. Глінки, О. Даргомижського, С. Рахманінова. 1992 концертував у Львові (разом з бандуристом М. Бараном), 1993 — у Києві.

Лауреат:

  • Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глинки у м. Ленінград (нині Санкт-Петербург, РФ; 1981);
  • 2-а премія на міжнародному конкурсі вокалістів ім. С. Крушельницької у Львові (1992);
  • «Пхеньянська весна» (1999, золотий кубок і 1-е місце);
  • Міжнародного фестивалю моновистав (м. Волгоград, РФ, 2008, Ґран-Прі та «Золота Ніка» за монооперу «Одинокий птах» О. Зальотного).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про відзначення державними нагородами України громадян іно... | від 20.08.2008 № 752/2008. zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 4 травня 2016. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]