Жилін Віктор Сергійович
| Жилін Віктор Сергійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
29 серпня 1923 П'ятигорськ, Терська губернія, РСФРР, СРСР | |||
| Помер |
3 квітня 2002 (78 років) Москва, Росія | |||
| Поховання | Введенське кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | кінорежисер | |||
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
| Роки діяльності | з 1956 | |||
| IMDb | nm1191584 | |||
|
| ||||
Віктор Сергійович Жилін (рос. Виктор Сергеевич Жи́лин; 29 серпня 1923, П'ятигорськ, Російська РФСР — 3 квітня 2002) — російський та український кінорежисер. Був членом Спілки кінематографістів України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині інженера-будівельника. Учасник німецько-радянської війни.
Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1951).
Працював скульптором бутафорського цеху Центральної об'єднаної кіностудії в Алма-Аті (1943—1945), був асистентом режисера на кіностудії ім. М. Горького у фільмах «Чук і Гек», «Налім», «Самовпевнений Карандаш», асистентом режисера з дубляжу.
З 1956 р. працював на Одеській студії художніх фільмів, де здійснив постановку кінокартин.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1956: «Моя дочка»
- 1959: «Виправленому вірити»
- 1961: «Водив поїзди машиніст»
- 1967: «Особлива думка»
- 1970: «Чортова дюжина»
- 1976: «Легко бути добрим»
та інших.
Література[ред. | ред. код]
- Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссерьі советского художественного кино. М., 1963. — С. 105—106. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Жилін Віктор на сайті IMDb (англ.)
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)