Жимолость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жимолостеві
152 Lonicera caprifolium L.jpg
Lonicera caprifoliumтиповий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Черсакоцвіті (Dipsacales)
Родина: Жимолостеві (Caprifoliaceae)
Підродина: Caprifolioideae
Рід: Жимолость (Lonicera)
L.
Commons-logo.svg Вікісховище: Lonicera

Жи́молость[1] або деревни́к[1] (Lonicera) — рід прямостоячих, в'юнких чи сланких кущів; типовий рід родини жимолостеві. Відомо приблизно 155 видів, які зростають у помірних і субтропічних областях Північної півкулі й на південь до Малезії[2]. В Україні — 3 місцеві види: жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.), жимолость чорна (Lonicera nigra L.), жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.) і 2 натуралізовані: жимолость козолиста (Lonicera caprifolium L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)[1][3].

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Досить великі квітки (білі, рожеві, жовтуваті та блакитні) розташовані часто попарно в кутках листків чи на кінцях гілок в суцвіттях. Із слабо розвинутої чашечки виходить неправильний (у більшості) трубчастий віночок, розділений на кінці на п'ять частин; неправильність квіток, побудованих по п'ятірному плану, залежить від зростання трьох передніх пелюсток і нерівномірного їх розвитку, че́рез що віночок є двогубим; в трубці віночка п'ять тичинок і довгий стовпчик маточки.

Ягоди розміщені попарно, часто зростаються між собою.

Верхні листки в деяких видів (а в деяких і всі) зростаються разом, утворюючи одну спільну пластинку або широку облямівку, крізь яку проходить кінець гілки з квітами.

Значення і застосування[ред. | ред. код]

Багато видів жимолості дуже часто розводять в садах як красиві декоративні кущі, придатні для груп, алей і альтанок; квітнуть на початку літа, тобто в кінці травня і до середини червня. Досить часто зустрічається на узліссях жимолость справжня (Lonicera xylosteumalt) з жовто-білими квітами і червоними ягодами, листки знизу пухнасті. Висаджується часто в садах.

Інша, жимолость татарська (Lonicera tatarica), з рожевими квітками і гладкими листям, давно розмножується в садах, частіше попередньої. В'юнка і пахуча жимолость духмяна (капріфоль або козяча, чи Шевр-Фель, Lonicera caprifolium L.), родом з Південної Європи, росте в Криму і Бессарабії, з червонуватими чи білими квітками, при відцвітанні жовтими: ягоди червоні.

Найпівнічніший український дикорослий вид — жимолость блакитна (Lonicera caerulea), з жовтуватими, майже правильними квітками і блакитнуватими ягодами, які утворюються кожна із пари плодів, що зрослись; найпівнічніша європейська — жимолость в’юнка (Lonicera periclymenum), в якої листки ніколи разом не зростаються (жимолость жирна, папороть духмяна). В садівництві відомі ще декілька американських видів.

На Кавказі відомі ще жимолость грузинська (Lonicera iberica), з червоно-жовтими квітками, і жимолость кавказька (Lonicera caucasica), з багряними квітками; плоди першої — червоні, другої — чорні; обидва види мають дуже щільну деревину, придатну для дрібних столярних виробів.

У горах Хінгана, біля річки Амур, відкрита жимолость Максимовича (Lonicera maximowiczii).

Плоди деяких видів жимолості їстівні, наприклад, жимолость їстівна.

Класифікація[ред. | ред. код]

Рід налічує багато видів, кількість яких приблизно 100. Різні класифікації визнають різну кількість видів.[4]

Деякі види

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Lonicera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Lonicera L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 13.05.2021. 
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 247.
  4. Lonicera. Класифікація. [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.] на EOL