Жирафа масайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масайська жирафа
Масайська жирафа
Масайська жирафа
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Жирафові (Giraffidae)
Рід: Жирафи (Giraffa)
Вид: Жирафа масайська (Giraffa tippelskirchi)
Біноміальна назва
Giraffa tippelskirchi
(Пауль Мачі, 1898)
Masai giraffe distribution.svg.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Giraffa tippelskirchi
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Giraffa tippelskirchi
ITIS logo.svg ITIS: 1012247

Масайська жирафа (Giraffa tippelskirchi), також відома як Кіліманджарська жирафа, — найбільший вид роду жираф і найвищий ссавець континенту.[1] Поширений у Кенії, Танзанії та Замбії. Раніше вважався підвидом конгломерату виду Giraffa camelopardalis, але новіші дослідження виділяють масайську жирафу в окремий вид роду жираф.[2][3] Родезійська жирафа (G. c. thornicrofti) раніше вважалася окремим підвидом, але після генетичного аналізу її було визначено як екотип усередині виду масайської жирафи.[2] Загальна популяція виду становить приблизно 32 550 особин, включно з 550 особинами Родезійського фенотипу.[2]

Опис[ред. | ред. код]

Плями масайської жирафи вирізняються своєю негеометричною формою.[2][3] Масайська жирафа — найбільший за розмірами вид з роду жираф.[1]

Оберігання[ред. | ред. код]

Популяція масайської жирафи зменшилась на 52 % в останні десятиліття.[4] Демографічні дослідження диких жираф показали, що мала кількість цих жираф доживає до дорослого віку через браконьєрство за межами природоохоронних зон, а всередині них — через полювання хижих звірів. Ці чинники були визначені як ключові у зменшенні популяції масайських жираф.[5][6] Збереженням виду in situ займаються декілька урядових агенцій, у тому числі Служба охорони дикої природи Кенії, Агентство національних парків Танзанції, Агентство охорони дикої природи Замбії; а також неурядові організації, у тому числі PAMS Foundation, Wild Nature Institute, та Giraffe Conservation Foundation. У декількох зоопарках масайським жирафам вдалося успішно народити дитинча.[7]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Dagg, A.I.; Foster, J. B. (1982). The Giraffe. Its Biology, Behavior, and Ecology (with updated supplementary material). Malabar, Florida: Krieger Publishing Company. 
  2. а б в г Fennessy J.; Bidon T.; Reuss F.; Kumar V.; Elkan P.; Nilsson M.A.; Vamberger M.; Fritz U. та ін. (2016). Multi-locus Analyses Reveal Four Giraffe Species Instead of One. Current Biology 26: 1–7. doi:10.1016/j.cub.2016.07.036. 
  3. а б Brown, David M.; Brenneman, Rick A.; Koepfli, Klaus-Peter; Pollinger, John P.; Milá, Borja; Georgiadis, Nicholas J.; Louis, Edward E.; Grether, Gregory F. та ін. (2007-01-01). Extensive population genetic structure in the giraffe. BMC Biology 5: 57. ISSN 1741-7007. PMC 2254591. PMID 18154651. doi:10.1186/1741-7007-5-57. 
  4. Bolger, D. et al. (2015) Masai giraffe conservation status report: IUCN SSC Giraffe and Okapi Specialist Group.
  5. Lee, Derek E.; Bond, Monica L.; Kissui, Bernard M.; Kiwango, Yustina A.; Bolger, Douglas T. (2016-05-11). Spatial variation in giraffe demography: a test of 2 paradigms. Journal of Mammalogy (en): gyw086. ISSN 0022-2372. doi:10.1093/jmammal/gyw086. 
  6. Lee, D. E.; Strauss, M. K. L (2016-01-01). Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences. Elsevier. ISBN 9780124095489. 
  7. Gregory, Kim Lamb (May 10, 2014). «Mothers' nature in the animal world» Ventura County Star

Посилання[ред. | ред. код]