Жирафа масайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масайська жирафа
Масайська жирафа
Масайська жирафа
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Жирафові (Giraffidae)
Рід: Жирафи (Giraffa)
Вид: Жирафа масайська (Giraffa tippelskirchi)
Giraffa tippelskirchi
(Пауль Мачі, 1898)
Masai giraffe distribution.svg.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Giraffa tippelskirchi
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Giraffa tippelskirchi
ITIS logo.svg ITIS: 1012247
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 439328

Масайська жирафа (Giraffa tippelskirchi), також відома як Кіліманджарська жирафа, — найбільший вид роду жираф і найвищий ссавець континенту.[1] Поширений у Кенії, Танзанії та Замбії. Раніше вважався підвидом конгломерату виду Giraffa camelopardalis, але новіші дослідження виділяють масайську жирафу в окремий вид роду жираф.[2][3] Родезійська жирафа (G. c. thornicrofti) раніше вважалася окремим підвидом, але після генетичного аналізу її було визначено як екотип усередині виду масайської жирафи.[2] Загальна популяція виду становить приблизно 32 550 особин, включно з 550 особинами Родезійського фенотипу.[2]

Опис[ред. | ред. код]

Плями масайської жирафи вирізняються своєю негеометричною формою.[2][3] Масайська жирафа — найбільший за розмірами вид з роду жираф.[1]

Оберігання[ред. | ред. код]

Популяція масайської жирафи зменшилась на 52 % в останні десятиліття.[4] Демографічні дослідження диких жираф показали, що мала кількість цих жираф доживає до дорослого віку через браконьєрство за межами природоохоронних зон, а всередині них — через полювання хижих звірів. Ці чинники були визначені як ключові у зменшенні популяції масайських жираф.[5][6] Збереженням виду in situ займаються декілька урядових агенцій, у тому числі Служба охорони дикої природи Кенії, Агентство національних парків Танзанції, Агентство охорони дикої природи Замбії; а також неурядові організації, у тому числі PAMS Foundation, Wild Nature Institute [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.], та Giraffe Conservation Foundation. У декількох зоопарках масайським жирафам вдалося успішно народити дитинча.[7]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Dagg, A.I.; Foster, J. B. (1982). The Giraffe. Its Biology, Behavior, and Ecology (with updated supplementary material). Malabar, Florida: Krieger Publishing Company. 
  2. а б в г Fennessy J.; Bidon T.; Reuss F.; Kumar V.; Elkan P.; Nilsson M.A.; Vamberger M.; Fritz U. та ін. (2016). Multi-locus Analyses Reveal Four Giraffe Species Instead of One. Current Biology 26: 1–7. doi:10.1016/j.cub.2016.07.036. 
  3. а б Brown, David M.; Brenneman, Rick A.; Koepfli, Klaus-Peter; Pollinger, John P.; Milá, Borja; Georgiadis, Nicholas J.; Louis, Edward E.; Grether, Gregory F. та ін. (1 січня 2007). Extensive population genetic structure in the giraffe. BMC Biology 5: 57. ISSN 1741-7007. PMC 2254591. PMID 18154651. doi:10.1186/1741-7007-5-57. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 13 вересня 2016. 
  4. Bolger, D. et al. (2015) Masai giraffe conservation status report: IUCN SSC Giraffe and Okapi Specialist Group.
  5. Lee, Derek E.; Bond, Monica L.; Kissui, Bernard M.; Kiwango, Yustina A.; Bolger, Douglas T. (11 травня 2016). Spatial variation in giraffe demography: a test of 2 paradigms. Journal of Mammalogy (англ.): gyw086. ISSN 0022-2372. doi:10.1093/jmammal/gyw086. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 13 вересня 2016. 
  6. Lee, D. E.; Strauss, M. K. L (1 січня 2016). Reference Module in Earth Systems and Environmental Sciences. Elsevier. ISBN 9780124095489. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 13 вересня 2016. 
  7. Gregory, Kim Lamb (May 10, 2014). «Mothers' nature in the animal world» [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.] Ventura County Star

Посилання[ред. | ред. код]