Жираф у вогні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Жираф у вогні»
Жирафа у вогні.jpg
Творець: Сальвадор Далі
Час створення: 1936 рік
Розміри: 35 × 27 см
Висота: 35 см
Ширина: 27 см
Матеріал: дерево, олія
Зберігається: Швейцарія, Базель
Музей: Художній музей

«Жира́ф у вогні́» — картина іспанського художника Сальвадора Далі в стилі сюрреалізму, написана у 1936—1937 рр. Вважається одним із найзначимих творів Далі кінця 1930-х рр.[2] Незважаючи на те, що Далі оголосив себе аполітичним, ця картина є демонстрацією боротьби художника проти своєї країни.

Це невелика за розмірами (35 Х 27, масло, дерево), але дуже потужна за впливом на глядача річ знаходиться нині в Базелі, в місцевому Художньому музеї.

Історія створення картини[ред. | ред. код]

У 1936-му почалася Громадянська війна в Іспанії - один з найбільш кровопролитних внутрішньонаціональних конфліктів 20 століття, що став, до того ж, генеральною репетицією до Другої Світової.

Зрозуміло, Далі і Гала (його дружина) зовсім не бажали перебувати всередині іспанської братовбивчій м'ясорубкі - тому в спішному порядку вони покинули Іспанію, і почалися їх не позбавлені приємності «поневіряння» по Європі.

«Поневіряння» на той час у Сальвадора Далі вже була слава, а разом з нею - і де-не-які гроші, і знайомства, і зв'язку. Тому все було б зовсім не так сумно, якби не агресивні плани Гітлера, які роздували в Європі світову пожежу.

Те уявне або справжнє захоплення, яке часом виявляв Дали щодо одіозного Гітлера, швидко змінилося страхом, і все закінчилося, як ми знаємо, втечею Далі і Гали в США, що розтягнувся на 8 років.

Здається, вже в 1936-37, створюючи «палаючого жирафа», дуже чутливий, як і личить творчій людині, Дали передбачав прийдешні лиха.

Опис[ред. | ред. код]

Ця картина особливим чином перегукується з іншим полотном великого художника – «Створення чудовиськ». На думку самого Сальвадора Далі, ці дві картини є своєрідним застереженням про швидку війну. Характерно, що на обох картинах є зображення жирафа з палаючої спиною.

Композиція картини побудована за класичним пірамідальним принципом. На передньому плані в центрі зображена жіноча фігура, вона простягає руки вперед, яка ніби не вміщується в межах живописної поверхні. Кров на обличчі і передпліччях жінки не дає нам побачити риси її обличчя. Зверху над нею нависло густе чорно-коричневе марево. Із жіночої фігури висунуті пусті шухлядки, милицеподібні підпірки, які підтримують м'які змієподібні відростки; фігура жінки загорнута в тонку зелено-голубу тканину. Поза цієї жінки наповнена безпорадністю і відчаєм перед невблаганним наближенням якоїсь небезпеки. Ліворуч у значному віддалені у просторі видно силует жирафа, що палає, а за ним видніється сильно зменшене зображення людини. На тлі величезних символічних фігур жалюгідним і беззахисним виглядає білий чоловічок, що бреде сам по собі, в нікуди. Застереження, сигнали, залишаються нерозгаданими для нього. Фігура гарячої тварини виконана набагато менше фігур жінок, вона є, як висловився сам автор «чоловічим космічним монстром апокаліптичним» і, безсумнівно, головним центральним образом картини. Праворуч на другому плані розміщене зображення ще однієї жіночої фігури, від її голови підіймаються, подібно голим гілкам, артерії чи електричні розряди. В руках вона тримає шматок м’яса, цим художник хотів показати слабкість і прагнення людства до самознищення. Своєрідні підпори, часто використовувані в творах Дали і уособлюють всю порочність і слабкість людини, зображені позаду обох фігур. Низька лінія горизонту з плавними контурами гір надає силуетам жирафи і жінок монументального характеру.[2]

Контраст яскравого червоного полум’я з блакитним небом підкреслює особливу трагічність твори. Синьо-аквамариновий загальний тон картини робить її досить ефектною. Особливу роль у колірній гамі полотна відіграє поєднання червоних і синіх відтінків. Це привертає увагу глядача і викликає у нього тривогу.

Настроєм цієї картини Сальвадора Дали дуже добре вдалося показати своє передчуття невблаганно насувається на світ війни. Хоча Дали і розповідав про свою аполітичність, цією картиною він продемонстрував боротьбу проти своєї країни.

Викрадення[ред. | ред. код]

Злодій, що викрав 14жовтня 2019 року картину Сальвадора Далі «Жираф у вогні» з галереї Dennis Rae Fine Art, пішов з місця злочину по вулиці, не ховаючись, тримаючи полотно вартістю $ 20 тис. у руці.

Як повідомляє Los Angeles Times, викрадення сталося в лічені секунди в неділю вдень. Директор галереї каже, що знаходився в приміщенні один і в якийсь момент відвернувся від тієї частини залу, де знаходилося полотно. Примітно, що в галереї є камера, але в момент викрадення вона не працювала. На відеозаписі з іншої камери спостереження - встановленої на сусідньому бізнес-центрі - видно, як з галереї спокійно виходить чоловік і неспішним кроком йде.

Картина, за словами керівництва галереї, була застрахована - вона виставлялася в рамках виставки з 30 іншими роботами Дали. Директор музею каже, що ця картина є одним з найбажаніших полотен Далі серед колекціонерів. На думку поліції, картина чи спливе на інтернет-аукціоні через свою популярності.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://www.salvador-dali.org/en/artwork/catalogue-raisonne-paintings/obra/412/burning-giraffe
  2. а б Рогожин А. И. Сальвадор Дали: миф и реальность. — М.: «Республика», 1992. — 224 с.: ил. ISBN 5250019463