Жириновський Володимир Вольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Вольфович Жириновський
Володимир Вольфович Жириновський

Заступник голови Державної Думи Російської Федерації
Час на посаді:
18 січня 2000 — 21 грудня 2011
Президент   Путін Володимир Володимирович
Попередник перший на посаді
Наступник Ігор Лєбєдєв

Лідер ЛДПР
Нині на посаді
На посаді з На посаді з 14 грудня 1992
Президент Борис Єльцин, Володимир Путін, Дмитро Мєдвєдєв
Попередник він сам, як лідер ЛДПСС

Народився 25 квітня 1946(1946-04-25) (70 років)
Алмати, Казахська РСР, СРСР СРСР, (тепер Казахстан Казахстан)
Політична партія Ліберально-демократична партія Росії
Дружина Галина Олександрівна Лєбєдєва
Релігія православ'я

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Во́льфович Жирино́вський (рос. Владимир Вольфович Жириновский; до 1964Володимир Вольфович Едельштейн, нар. 25 квітня 1946, Алмати, Казахська РСР, СРСР) — російський політик, заступник голови Державної думи Росії, засновник та голова Ліберально-демократичної партії Росії, член Парламентської асамблеї Ради Європи.

Відомий своїми неадекватними, агресивними виступами, які розглядаються актами прояву ксенофобії, імперіалізму[1], й українофобії[2][3]. Прихильник невизнаних ЛНР та ДНР, які державою Україна визнаються терористичними організаціями.

Біографічні відомості

Ранні роки життя

Жириновський на передвиборчому мітингу, 1999

Народився в Алмати, Казахської РСР в родині Вольфа Ісаковича Едельштейна і Олександри Павлівни Макарової. Батько походив з єврейської родини із Західної Україні (Костопіль, Рівненська область), яка на той час була частиною Польщі. Жириновський неодноразово заявляв, що викупить все місто, зокрема деревообробне підприємство, яке колись належало його діду.[4]

Під час війни його батько з братом були евакуйовані до Алмати, де він одружився з матір'ю Володимира — Олександрою Макаровою. За визнанням Жириновського, оскільки батько не взяв радянського громадянства і залишався польським громадянином, після війни його було відправлено до Польщі. З 1946 зв'язок з ним обірвався. Пізніше батько закінчив університет у Греноблі і емігрував до Ізраїлю, був агрономом і комерсантом.

У матері було шестеро дітей, Володимир спочатку носив прізвище Едельштейн, а з 1964 взяв прізвище першого чоловіка матері — Жириновський. З іншого шлюбу матері у нього ще було два брата і три сестри.

Освіта

Жириновський і Муаммар Каддафі, 1995

Після закінчення середньої школи у 1964 вступив до Інституту східних мов, який у 1970 закінчив з відзнакою за спеціальністю сходознавець-тюрколог. До і після закінчення інституту стажувався в Держтелерадіо та держкомітеті з зовнішніх економічних зв'язків.

Військова служба

Військову службу проходив в Закавказькому військовому окрузі у 197072. Закінчивши службу в 1975, працював референтом в радянському Комітеті захисту миру.

Кар'єра

Країни, в яких Володимир Жириновський потрапив під санкції

До 1977 працював на економічному факультеті Вищої школи профспілкового руху. У 1977 закінчив вечірнє відділення юридичного факультету Московського університету за спеціальністю юрист.

У 1977-1983 працював у Міністерстві юстиції СРСР, очолював юридичний відділ видавництва «Мир».

У 1975-1983 працював у Інюрколегії.

Політична діяльність

Політикою почав цікавитися з 1988. Брав участь у мітингах, зустрічах різних політичних рухів і партій.

Ставлення до України

24 березня 2014 року Жириновський надіслав урядам Польщі, Угорщини та Румунії пропозицію розділити Україну разом з Росією. Він запропонував провести референдум про приєднання до Польщі Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської і Рівненської областей, Румунії та Угорщині — Чернівці та Закарпаття, а решта мала відійти до складу Росії. На його думку, Україною повинна лишатися лише центральна частина держави[5].

20 червня 2015 року Жириновський у прямому ефірі російської пропагандистської передачі звинуватив США у створенні так званих «ДНР» та «ЛНР», щоб викручувати з Росії гроші. Він заявив, що США не потрібно, щоб в Україні була сильна влада, а потрібні безліч «республік», за типом «ДНР» та «ЛНР», які повинна годувати Росія[6].

Наукові ступені та звання

Володимир Жириновський також є:

  • професором міжнародного права МДУ,
  • професор соціологічного факультету МДУ,
  • професор Московського державного відкритого університету,
  • почесний професор ряду інших вищих навчальних закладів,
  • академік Міжнародної академії екології та природокористування,
  • дійсний член Міжнародної академії інформатизації,
  • почесний академік Академії природознавства,
  • академік Академії соціальних наук.

Як заявив з посиланням на науковців депутат Держдуми РФ від партії «Справедлива Росія» Ілля Пономарьов, докторська дисертація Жириновського являє собою «80-сторінковий конспект художньо-публіцистичних творів самого Жириновського». Він додав, що при захисті в МДУ в 1998 половина ради ВАК на знак протесту покинула свої місця в залі. А ті, хто залишився, — отримали хабара[7].

18 лютого 2013 Пономарьов направив запит генпрокурору Росії Юрію Чайці, в якому просив перевірити законність захисту дисертації лідером ЛДПР. Слідчий комітет Росії почав перевірку законності присудження Жириновському докторського звання[8].

Примітки

Джерела


Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.