Жириновський Володимир Вольфович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Вольфович Жириновський
Володимир Вольфович Жириновський

Нині на посаді
На посаді з 21 грудня 2011
Президент   Дмитро Анатолійович Медведєв
Володимир Володимирович Путін
Попередник Ігор Володимирович Лєбєдєв

Ldpr.png Лідер ЛДПР
Нині на посаді
На посаді з 14 грудня 1992
Попередник він сам, як лідер ЛДПСС

Час на посаді:
18 січня 2000 — 21 грудня 2011
Президент Володимир Володимирович Путін
Дмитро Анатолійович Медведєв
Прем'єр-міністр   Володимир Володимирович Путін
Попередник перший на посаді
Наступник Ігор Володимирович Лєбєдєв

Народився 25 квітня 1946(1946-04-25) (71 рік)
Алмати, Казахська РСР, СРСР
Виборчий округ Москва
Національність російська
Освіта Інститут східних мов
Університет марксизму-ленінізму
Юридичний факультет МДУ
Політична партія Ldpr.png ЛДПР
Батько Вольф Ісаакович Эйдельштейн (19071983)
Мати Олександра Павлівна, уроджена Макарова (розум. 1985)
Дружина Галина Олександрівна Лебедєва
Діти Ігор Лебедєв, Олег Эйдельштейн, Анастасія Петрова
Професія тюрколог, філолог, юрист
Звання RAF A F5-Polkovniken after2010h.png
Полковник запасу
Релігія православ'я
Нагороди Орден «За заслуги перед Вітчизною»

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володи́мир Во́льфович Жирино́вський (рос. Владимир Вольфович Жириновский; до 1964 — Володимир Вольфович Ейдельштейн, нар. 25 квітня 1946, Алмати, Казахська РСР, СРСР) — російський політик, юрист. Керівник фракції ЛДПР у Державної Думи Російської Федерації з 21 грудня 2011 року.[2] Перший офіційно зареєстрований кандидат у Президенти РФ у 2018 році.

У минулому — заступник голови Державної думи Росії (20002011), засновник та голова Ліберально-демократичної партії Росії, член Парламентської асамблеї Ради Європи у 2008 року. Відомий своїми неадекватними, агресивними виступами, які розглядаються актами прояву ксенофобії, імперіалізму[3], й українофобії[4][5]. Прихильник терористичних угруповань ЛНР та ДНР.

Біографічні відомості

Ранні роки життя

Жириновський на передвиборчому мітингу, 1999

Народився в Алмати, Казахської РСР в родині Вольфа Ісаковича Ейдельштейна і Олександри Павлівни Макарової. Батько походив з єврейської родини із Західної Україні (Костопіль, Рівненська область), яка на той час була частиною Польщі. Жириновський неодноразово заявляв, що викупить все місто, зокрема деревообробне підприємство, яке колись належало його діду.[6]

Під час війни його батько з братом були евакуйовані до Алмати, де він одружився з матір'ю Володимира — Олександрою Макаровою. За визнанням Жириновського, оскільки батько не взяв радянського громадянства і залишався польським громадянином, після війни його було відправлено до Польщі. З 1946 зв'язок з ним обірвався. Пізніше батько закінчив університет у Греноблі і емігрував до Ізраїлю, був агрономом і комерсантом.

У матері було шестеро дітей, Володимир спочатку носив прізвище Ейдельштейн, а з 1964 взяв прізвище першого чоловіка матері — Жириновський. З іншого шлюбу матері у нього ще було два брата і три сестри.

Освіта

Жириновський і Муаммар Каддафі, 1995

Після закінчення середньої школи у 1964 вступив до Інституту східних мов, який у 1970 закінчив з відзнакою за спеціальністю сходознавець-тюрколог. До і після закінчення інституту стажувався в Держтелерадіо та держкомітеті з зовнішніх економічних зв'язків.

Військова служба

Військову службу проходив в Закавказькому військовому окрузі у 197072. Закінчивши службу в 1975, працював референтом в радянському Комітеті захисту миру.

Кар'єра

Країни, в яких Володимир Жириновський потрапив під санкції

До 1977 працював на економічному факультеті Вищої школи профспілкового руху. У 1977 закінчив вечірнє відділення юридичного факультету Московського університету за спеціальністю юрист.

У 1977—1983 працював у Міністерстві юстиції СРСР, очолював юридичний відділ видавництва «Мир».

У 1975—1983 працював у Інюрколегії.

Політична діяльність

Політикою почав цікавитися з 1988. Брав участь у мітингах, зустрічах різних політичних рухів і партій.

За деякими даними, є співвласником журналу «Український тиждень».[7]

Ставлення до України

24 березня 2014 року Жириновський надіслав урядам Польщі, Угорщини та Румунії пропозицію розділити Україну разом з Росією. Він запропонував провести референдум про приєднання до Польщі Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської і Рівненської областей, Румунії та Угорщині — Чернівці та Закарпаття, а решта мала відійти до складу Росії. На його думку, Україною повинна лишатися лише центральна частина держави[8].

20 червня 2015 року Жириновський у прямому ефірі російської пропагандистської передачі звинуватив США у створенні так званих «ДНР» та «ЛНР», щоб викручувати з Росії гроші. Він заявив, що США не потрібно, щоб в Україні була сильна влада, а потрібні безліч «республік», за типом «ДНР» та «ЛНР», які повинна годувати Росія[9].

Наукові ступені та звання

Володимир Жириновський також є:

  • професором міжнародного права МДУ,
  • професор соціологічного факультету МДУ,
  • професор Московського державного відкритого університету,
  • почесний професор ряду інших вищих навчальних закладів,
  • академік Міжнародної академії екології та природокористування,
  • дійсний член Міжнародної академії інформатизації,
  • почесний академік Академії природознавства,
  • академік Академії соціальних наук.

Як заявив з посиланням на науковців депутат Держдуми РФ від партії «Справедлива Росія» Ілля Пономарьов, докторська дисертація Жириновського являє собою «80-сторінковий конспект художньо-публіцистичних творів самого Жириновського». Він додав, що при захисті в МДУ в 1998 половина ради ВАК на знак протесту покинула свої місця в залі. А ті, хто залишився, — отримали хабара[10].

18 лютого 2013 Пономарьов направив запит генпрокурору Росії Юрію Чайці, в якому просив перевірити законність захисту дисертації лідером ЛДПР. Слідчий комітет Російської Федерації почав перевірку законності присудження Жириновському докторського звання[11].

Примітки

Джерела


політик Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.