Жирновськ
| Жирновськ рос. Жирновск  | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 50°59′00″ пн. ш. 44°46′00″ сх. д. / 50.983333333333° пн. ш. 44.766666666667° сх. д. | |||||
| Країна |
 Росія[1] | ||||
| Адмінодиниця |
Q19397198?[1] | ||||
| Столиця для |
Q19397198?[1] і Жирновський район[1] | ||||
| Засновано |
XVIII століття
| ||||
| Площа |
27 км² | ||||
| Населення |
15 555 осіб (2021)[2] | ||||
| Висота НРМ |
120 м | ||||
| Телефонний код |
84454 | ||||
| Часовий пояс |
UTC+4 і UTC+3 | ||||
| GeoNames | 462984 | ||||
| ЗКАТО | 18212501000 | ||||
| ЗКТМО | 18612101001 | ||||
| Поштові індекси |
403790–403793 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт |
admzhirn.ru | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
 Жирновськ у Вікісховищі | |||||
.png)
Жирновськ — місто (з 1958) у Волгоградській області Росії, адміністративний центр Жирновського району й Жирновського міського поселення.
Населення — 15 872 особи (2017 рік).[3]
Найпівнічніше місто Волгоградської області. Розташовано у південній частині Приволзької височини на обох берегах річки Медведиця (сточище Дону), за 27 км на північ від залізничної станції Меведиця, в 320 км на північ від Волгограда, недалеко від кордону з Саратовською областю.
Точна дата заснування не встановлено. Ймовірно село Жирне засноване в середині XVIII сторіччя. Першими поселенцями була мордва й біглі росіяни з Сербського повіту, у якому розташовувалися маєтки князя Куракіна. Перші хати будувалися зі східної сторони Жирного озера. Пізніше поселенці порахували більш зручним місцем для господарської діяльності та мешкання місцевість у 5 км на північ річкою Медведиця. Село належало до Нижньо-Добринської волості Камишинському повіту Саратовської губернії[4].
На 1862 рік у селі налічувалося 235 дворів, у яких мешкало 1518 осіб (748 чоловіків й 770 жінок). Тоді всі мешканці вважали себе великоросами, православного віросповідання, а частина з них старообрядницького спрямування. В селі були одна церква, кошара й один млин[4].
З 1935 року село Жирне входило до складу Лемешкинського району Сталінградського краю (згодом Сталінградської області)[5]. У роки колективізації організований колгосп «Комсомолець». Колгосп був малоприбутковим. У 1930-ті населення села скоротилося[4].
Новим поштовхом у розвитку Жирного стало відкриття нафтового родовища. У 1949 році на околиці села пробурена перша нафтова свердловина[4]. У 1950 році село Жирне й Жирновська сільрада включені до складу Медведицького району. У 1950 році село Жирне перетворено на робітниче селище Жирновський. У тому ж році у межі робітничого селища Жирновський були включені село Куракіно та селище Нафтовиків. У 1958 році робітниче селище Жирновське стало містом районного підпорядкування з найменування Жирновськ. У 1959 році центр Медведицького району з робітничого селища Линьово перенесено до міста Жирновськ, а район перейменовано на Жирновський[6]
Динаміка чисельності населення за роками:
| Рік | Населення, осіб |
|---|---|
| 1862 | 1518 |
| 1886 | 1667 |
| 1890 | 1853 |
| 1897 | 1807[7] |
| 1911 | 1811[8] |
| 1935 | 1499 |
| 1937 | 1245 |
| 1938 | 1093 |
| 1959 | 9852 |
| 1970 | 14656 |
| 1979 | 15681 |
| 1989 | 16792 |
| 1998 | 19200 |
| 2000 | 19100 |
| 2010 | 16872 |
| 2017 | 15872 |
| 1862[9] | 1886[9] | 1890[9] | 1935[9] | 1937[9] | 1938[9] | 1959[10] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1518 | ▲1667 | ▲1853 | ▼1499 | ▼1245 | ▼1093 | ▲9852 |
| 1970[11] | 1979[12] | 1989[13] | 1996[14] | 1998[14] | 2000[14] | 2001[14] |
| ▲14 656 | ▲15 681 | ▲16 792 | ▲19 000 | ▲19 200 | ▼19 100 | ▼19 000 |
| 2002[15] | 2005[14] | 2006[14] | 2007[14] | 2008[16] | 2009[17] | 2010[18] |
| ▼17 751 | ▼17 200 | ▼16 900 | ▼16 700 | ▼16 500 | ▼16 281 | ▲16 872 |
| 2011[14] | 2012[19] | 2013[20] | 2014[21] | 2015[22] | 2016[23] | 2017[24] |
| ▲16 900 | ▼16 681 | ▼16 569 | ▼16 414 | ▼16 247 | ▼16 060 | ▼15 872 |
| 2018[25] | 2019[26] | |||||
| ▼15 680 | ▼15 516 |
Видобуток нафти і газу, асфальтобетонний завод, транспортна компанія ТОВ «Транзит», СпецНєфтєТранс, ВАТ «РІТЕК». Хлібозавод, харчокомбінат, два цехи заводу «Радар» закрито. До приходу в регіон компанії «Лукойл» Жирновськ був центром видобутку нафти в області. Нижньоволзька філія бурової компанії «Євразія» нині[коли?] залишається однією з головних містоутворюючих підприємств.
Завдяки видобутку нафти місто відносно упорядковано, а його мешканці відрізняються більш високим рівнем життя порівняно з багатьма іншими районними центрами Волгоградської області. У місті працюють 2 магазини федеральної мережі «Покупочка», магазин мережі «Пятерочка», чотири магазини федеральної мережі «Магніт», магазин мережі «Радєж», магазин комп'ютерної техніки «ТІС» та інші.
У Жирновське інформаційне агентство «Вілган», що включає інформаційну газету «Жирновські оголошення» й радіо «Вілган».
- Храм Святого Духа-Утішителя
- Жирновський районний будинок культури
- Парк культури і відпочинку
- Комсомольський парк
- Пам'ятник воїнам-землякам
- Парк 40-річчя Перемоги
- Поклінний православний Хрест на Телевишці
- Урочище Синя гора
- Пам'ятник В. І. Леніну (біля РБК)
В місті є: будинок престарілих, лікарняне містечко, є авіа- та залізнична каси.
Школи
- МКОЗ «СШ № 1»
- МКОЗ «СШ № 2»
- МОЗ «ЗОШ № 3»
- МКОЗ «Середня школа з поглибленим вивченням окремих предметів»
- МОЗ «Вечірня (змінна) загальноосвітня школа»
Середні спеціальні учбові заклади
- Жирновський педагогічний коледж
- Жирновський нафтовий технікум
- Навчальний центр «Академік»
Установи додаткової освіти
- Школа Мистецтв
- Центр Дитячої творчості
Жирновский районний будинок культури
У 1959 році у місті був побудований Палац культури «Нафтовик». У той час подібних Палаців культури не було в жодному районі області.
Нині[коли?] в РБК більше 40 фахівців займаються культурно-дозвіллєвою роботою. Всього в Будинку культури працює 57 формувань, у них учасників 987 осіб.
Також є стадіон, ФОК, бібліотеки, історико-краєзнавчий музей.
| Частота МГц |
Назва | RDS | Формат | Потужність, кВт |
Телецентр | Час |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 71,51 | Радіо Росії | — | News / Talk | 4 | РТС | цілодобово |
| 101,6 | Вілган | — | АС / РОР | 0,1 | Вілган | цілодобово |
| 105,9 | Жирновськ.FM | — | — | 0,1 | РТС | 06-24 |
- Храм Святого Духа Утішителя (Жирновськ) [Архівовано 22 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Молитовний будинок Адвентистів сьомого дня (м. Жирновськ)
- 1 2 3 4 ОКТМО. 185/2016. Southern FD
- ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года (по состоянию на 1 октября 2021 года)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (31 июля 2017).
- 1 2 3 4 город Жирновск | Прошлое. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Шаблон:Книга:История АТД Сталинградского края
- ↑ Шаблон:Книга:История АТД ВО
- ↑ Населені місця Російської імперії у 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного у них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р. / предисл.: Н. Тройницкий. - Санкт-Петербург : друкарня "Громадська користь", 1905. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Списки населених місць Саратовської губернії. Камишинський повіт / Оціночно-статистичне відділення Саратовської Губернської Земської Управи. - Саратов, 1912. 20 С. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 21 лютого 2019.
- 1 2 3 4 5 6 Город Жирновск. История поселения. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- 1 2 3 4 5 6 7 8 Народная энциклопедия «Мой город». Жирновск
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Города Волгоградской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек). Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Волгоградской области
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.