Житомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житомир
Zhytomyr-COA.PNG Flag of Zhytomyr.png
Герб Житомира Прапор Житомира
Зверху-вниз: Будинок взаємного кредиту (міська рада),  житомирська пожежна вежа, Кафедральний костел Св. Софії
Zhytomyr PV.jpg
Кафедральний костел Св. Софії та дзвіниця.jpg
Зверху-вниз: Будинок взаємного кредиту (міська рада), житомирська пожежна вежа, Кафедральний костел Св. Софії
Житомир на карті України
Житомир на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Житомирська область
Район Житомирська міська рада
Код КОАТУУ 1810100000
Засноване 884
Магдебурзьке право 1444[1]
Статус міста з 1884 року
Поділ міста 2 райони
Населення 268 001 (01.11.2015)[2]
Агломерація Житомирська агломерація
Площа 61 [3] км²
Густота населення 4425 осіб/км²
Поштові індекси 10000-499
Телефонний код +380-412
Координати 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778Координати: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778
Висота над рівнем моря 226 м
Водойма р. Тетерів, Кам'янка, Лісна
Міста-побратими Росія Смоленськ[4]
Грузія Кутаїсі
Болгарія Монтана
Польща Плоцьк[5]
Білорусь Гомель[4]
День міста 2-а субота вересня
Відстань
До Києва
 - фізична 130 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 131 км
Міська влада
Адреса 10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Веб-сторінка Житомирська міська рада
Міський голова Сухомлин Сергій Іванович

Commons-logo.svg Житомир у Вікісховищі

Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 270 тис. (2015), територія — 6100 га[3]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, проспект Незалежності, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги.

Відноситься до столичного економічного району. Основними галузями економіки міста є легка, переробна та харчова промисловість.

Зміст

Назва[ред.ред. код]

Камінь на честь заснування Житомира у 884 році

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії[6]

Також назва Житомир, поряд з Назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії[7]

Географія[ред.ред. код]

Житомир, Скеля голова Чацького над р. Тетеревом
р. Кам'янка

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею.

Rose des vents Новоград-Волинський ~ 86 км Черняхів ~ 21 км Rose des vents
N Коростишів ~ 29 км
W    Житомир    E
S
Чуднів ~ 54 км Бердичів ~ 41 км Андрушівка ~ 49 км

У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Чуднівська, Перемоги, Покровська. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна, який споруджено у 1981 році. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 16,0 20,0 26,0 27,0 29,0 37,0 36,7 34,0 21,0 13,0 9,0 37,0
Середній максимум, °C −2,8 −1,4 3,5 11,9 19,6 22,9 24,9 24,0 19,1 11,9 4,1 −0,7 11,4
Середня температура, °C −5,7 −4,9 −0,4 7,0 13,9 17,0 18,9 17,8 13,1 7,2 1,3 −3,2 6,8
Середній мінімум, °C −8,8 −8,3 −3,7 2,6 8,3 11,6 13,3 12,4 8,1 3,2 −1,4 −5,6 2,6
Абсолютний мінімум, °C −35 −35 −27 −11 −4 1,0 5,0 2,0 −5 −20 −23 −31 −35
Норма опадів, мм 32 29 31 38 53 66 78 75 50 41 43 34 570
джерело: Sistema de Clasificación Bioclimática Mundial[8]

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район Населення Площа
Богунський район 153,7 тис. 30 км²
Корольовський район 118,5 тис. 31 км²

Історія[ред.ред. код]

Театр у Житомирі, 19 століття
Площа у Житомирі, 19 століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. До складу експедиції входив Гамченко Сергій Свиридович. Уже з 1886 року Гамченко веде на території міста самостійні археологічні розкопки, в результаті яких з'являється його перша публікація — монографія «Житомирський могильник» (Житомир, 1888, 124 с.), що здобуває прихильну рецензію в часописі «Киевская старина» (1889, т.25) і визначила Гамченка як вченого.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. До XVII століття місто постраждало від татар ще кілька разів.

У 1444 році Житомир одержав маґдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішим спорудженням був замок. У 40-х роках XVI століття він був перебудований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Товсті стіни замку були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Голодомор 1932—1933[ред.ред. код]

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932—1933.В основному голод зачіпив довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних тривалим голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило геноцид, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період[ред.ред. код]

За період 1957—1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968—1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму[9].

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1545 600
1798 5400 +800.0%
1884 54 800 +914.8%
1897 65 900 +20.3%
1909 88 000 +33.5%
1913 90 700 +3.1%
1923 64 200 −29.2%
1926 69 700 +8.6%
1939 95 100 +36.4%
1941 40 100 −57.8%
1945 53 000 +32.2%
1950 76 000 +43.4%
1959 105 600 +38.9%
1962 117 000 +10.8%
1970 160 900 +37.5%
1979 243 800 +51.5%
1989 292 100 +19.8%
1994 302 800 +3.7%
2005 277 900 −8.2%
2008 272 500 −1.9%
2010 271 700 −0.3%
2012 271 800 +0.0%
2015 269 900 −0.7%

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5 % (216 осіб), а міграційного — 89,5 % (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5 % населення Житомирської області.[10] Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

1926[11] 1939[12] 1959[13] 1989[14] 2001[14]
українці 37,2 % 47,8 % 56,4 % 71,8 % 82,9 %
росіяни 13,7 % 10,5 % 18,9 % ~16 % ~10 %
євреї 39,2 % 30,6 % 13,9 % 3,7 % 0,6 %
поляки 7,4 % 7,9 % 8,7 % ~6 % ~4 %
інші 2,5 % 3,2 % 2,1 % 2,5 % 2,5 %
населення, тис. 76,6 95,1 105,6 292,1 284,2

Економіка[ред.ред. код]

Мистецькі ворота на Київській вулиці
Центральний універмаг

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону. Після розпаду СРСР багато підприємств Житомира опинилися у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися проблеми з Промінвестбанком, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можливо отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розпаду СРСР.

Підприємства[ред.ред. код]

  • Добувна промисловість: «Західукрвибухпром», «ЄВРОВИБУХПРОМ»
  • Харчова промисловість: «Житомирпиво», «Золотий каравай», «Житомирські ласощі», «Норвеліта-Україна», «Житомирський комбінат хлібопродуктів», «Укрхміль», «Молочна фабрика „Рейнфорд“», Житомирський маслозавод — компанія «Рудь», Лікеро-горілчаний завод, «Житомирський м'ясокомбінат», «М'ясо Полісся», «Молочник», «Житомирський птахокомбінат», «КОХ», «Рибні промислові технології», «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича», «Корецький цукровий завод», Маслозавод «Прилуки»
  • * Легка промисловість: ЗАТ «Україна», УВПУТОГ, ВАТ «Крок», Філія СП ТОВ «Ріф-1», ТОВ «Ферпласт-Україна», ТОВ «ТУСМО», ПП «Желвім», «Житомирська лляна мануфактура», ЗАТ «Тетерів», ВАТ «Іскра», КВТП фабрика, «Трикотажниця», ДП «Модітал», ТзОВ «Фешен Груп», ТОВ «Емі-Україна ЛТД»
  • Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів: «Соколовський кар'єр», «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів», «Житомирський завод скловиробів», «Крошенський цегельний завод», «Будсуміші» фірми «Житомирінвест», Торговий дім «Керамік», «Житомирський комбінат силікатних виробів», «Агробудіндустрія», «Біомедскло», ВАТ «Хміль», КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд», ТзОВ «Мівса», ЗАТ «Каменеобробка», Обербетон
  • Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа: Спільна фірма «Скерцо», книжково-газетне видавництво «Полісся», «Житомирська обласна друкарня», «Житомирський картонний комбінат»
  • Хімічна і нафтохімічна промисловість: ТзОВ «Виробнича компанія „Марк“»
  • Металургія та оброблення металу: «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна», ДП «Євроголд», КП «Інструментальник», Державне підприємство Житомирської тюрми № 8, Котлозавод «Крігер»
  • Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування: «Верстатуніверсалмаш», «Промавтоматика», ТОВ «РЕК», ВАТ «Вібросепаратор», КП «Верстатреммаш», БМП «Торнадо», Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), ТзОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», ВАТ «Електровимірювач», ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ЗАТ «Будмаш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»
  • Виробництво електроенергії, газу та води: ПЕМЗО «Міськсвітло»
  • Інше виробництво: СП «Мікро-Мет», «Житомирвторресурси», підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет», ТОВ «ОНВІ», Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4

Транспорт[ред.ред. код]

Житомир — великий транспортний вузол України. Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: E40, E583, М03, М06, М21.

Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

Житомирський трамвай

2011 року розпочато та завершено електрифікацію залізничного шляху Фастів—Житомир. Ним щоденно курсують електропоїзди до Фастова. У 2016—2020 роках планується електрифікація Житомир—Новоград-Волинський і Коростень — Житомир—Бердичів.

У місті є три автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та закордону. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.

З 1939 року у місті функціонував аеродром Смоковка, проте 24 листопада 2011 року Державіаслужба виключила його з реєстру цивільних аеродромів країни. 30 грудня 2015 року сертифікат поновили. Знову приймати літаки аеровокзал зможе після перевірки авіабезпеки.[15]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Медичні заклади:

Медична допомога жителям надається в:

  • Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
  • Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
  • Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
  • Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
  • Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
  • Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
  • Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт[ред.ред. код]

Центральний стадіон

У Житомирі налічується кілька великих стадіонів: Центральний стадіон «Полісся», «Спартак», «Колос» (Житомирський Агротехнічний коледж). Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.[16]

Перелік дитячо-юнацьких спортивних шкіл:[17][ред.ред. код]

  • ДЮСШ № 1
  • ДЮСШ № 2
  • СДЮШОР з легкої атлетики
  • ЖДЮСШ  з футболу «Полісся»
  • ДЮСШ з боротьби
  • КДЮСШ «Спартак»
  • ДЮСШ «Старт»
  • ЖДЮСШ  «Авангард»
  • КДЮСШ «Колос»
  • ДЮСШ «Динамівець»
  • ДЮСШ «Юність»
  • ДЮСШ Житомирської обласної ради
  • Житомирський обласний центр фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»
  • Обласна школа вищої спортивної майстерності 

Освіта[ред.ред. код]

У 2003/04 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/04 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації[ред.ред. код]

Державні за формою власності:

Приватні:

Коледжі та технікуми[ред.ред. код]

Ліцеї[ред.ред. код]

Деякі інші навчальні заклади[ред.ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади[ред.ред. код]

Школа-ліцей № 2, Міська гімназія № 3, Гуманітарна гімназія № 23, Житомирський екологічний ліцей № 24, Ліцей № 25 ім. М. О. Щорса, Міський колегіум. Загальноосвітні школи № 1, 5, 6, 7, 10, 12, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28, 30, 32, 33, 35, 36.

Спеціалізовані мистецькі навчальні заклади[ред.ред. код]

Дошкільні навчальні заклади[ред.ред. код]

Житомирський дитячий навчальний заклад № 63, дитячий ясла-садок № 54, центри розвитку дитини № 53, 55, 68, 69, навчально-виховні комплекси № 65, 22, 11, 34, 38, спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41, навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59, дошкільні навчальні заклади № 3, 6, 10, 15, 17, 21, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 37, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 49, 51, 52, 56, 57, 61, 66, 70, 71, 73.

Позашкільна освіта[ред.ред. код]

  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 1
  • Дитячо-юнацька спортивна школа № 2
  • Житомирський Центр творчості дітей і молоді
  • Хореографічний ансамбль «Сонечко» Житомирської міської школи хореографічного мистецтва
  • Школа юних десантників
  • Житомирський міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді
  • Міжшкільний навчально–виробничий комбінат м. Житомира[18]

Культура[ред.ред. код]

Парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна (вул. Старий Бульвар, 34)
Скульптура Діани в парку Гагаріна, бронзова копія Діани Версальської

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.

Театри і музика[ред.ред. код]

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

Нині в місті працюють:

Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї[ред.ред. код]

Житомир — мала батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів української науки та культури. Тут діють такі музеї:

Бібліотеки[ред.ред. код]

Архітектура: пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

Монумент слави та вічний вогонь
Меморіал жертвам фашизму

У місті на обліку перебувають 74 пам'ятки історії, 24 пам'ятки археології, та 15 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення).[20]Пам'яток архітектури та містобудування державного значення — 10[21], місцевого значення — 72[22].

Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору вiйськовополонених).[23]

У місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському та багатьом іншим видатним постатям.

Храми міста[ред.ред. код]

Українська православна церква Київського патріархату[ред.ред. код]

Українська православна церква Московського патріархату[ред.ред. код]

Римсько-католицька церква[ред.ред. код]

Українська греко-католицька церква[ред.ред. код]

  • Свято-Введенський монастир Сестер Чину Святого Василія Великого
  • Церква на честь Входу Господнього в Єрусалим (будується на розі вул. Шевченка — вул. Вітрука)[24]

Старообрядці[ред.ред. код]

Іудейські релігійні організації[ред.ред. код]

  • Синагога «Хабад»

Німецька євангелічно-лютеранська церква[ред.ред. код]

  • Лютеранська кірха

Інші релігійні організації євангельських християн-баптистів

  • Церква євангельських християн-баптистів
  • Церква «Різдва»
  • Церква «Еммануїл»
  • Церква «Маяк надії»

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газети
Телеканали
  • ЖОДТРК «Житомир» — регіональний телеканал Житомирської області[25]
  • Телеканал СК1
  • Союз-ТВ[26]
FM-радіостанції
Інтернет-ЗМІ

Відомі люди[ред.ред. код]

Див. Люди, пов'язані з Житомиром

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Военно-статическое обозрѣніе Россійской Имперіи. Томъ X. Часть 3. Волынская губернія. Санктпетербургъ. 1850. ст.129
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  3. а б Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України
  4. а б Житомир.info | Российский Смоленск до сих пор остается городом-побратимом Житомира
  5. Житомирська міська рада | Новини | Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство
  6. sr:Житомир
  7. Брайчевський Михайло: вчений і особистість, Україна: наука і культура. т.26-27, 1993
  8. RUS UKRAINSKAYA - ZHITOMIR (in Spanish). Centro de Investigaciones Fitosociológicas. Retrieved 6 October 2012.
  9. http://zhitomir.ltd.ua/zhitomir-today-22.html
  10. Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення
  11. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  12. http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  13. Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  14. а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр.
  15. Після чотирирічної перерви житомирський аеропорт знову прийматиме літаки
  16. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  17. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  18. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  19. Prostir.Museum: Житомирський музей природи
  20. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  21. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  22. Житомирська міська рада. zt-rada.gov.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  23. Стаття російської Вікіпедії «Мемориал „Жертвам фашизма“ (Житомир)»
  24. Парафія святого Василія Великого УГКЦ міста Житомира - Наш храм. stbasilparish.at.ua. Процитовано 2016-02-11. 
  25. http://tvradiozt.com.ua
  26. http://soyuztv.zhitomir.org

Література[ред.ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. — К.: УРЕ, 1973. — 726 с.
  • Коваленко Л. А. Житомир: Історичний нарис. — Житомир, 1951. — 46 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. − 2-е вид., випр. й доп. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.
  • Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с.
  • Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn. — S. 901—913. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Державні установи:

Місця для зупинки:

Довідник міста:

Бібліотеки:

Культурні заклади:

Культурні організації:

Телебачення:

Радіо: