Житомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житомир
Zhytomyr-COA.PNG Flag of Zhytomyr.png
Герб Житомира Прапор Житомира
Житомир на карті України
Житомир на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Flag of Zhytomyr Oblast.svg Житомирська область
Район/міськрада Житомирська міська рада
Код КОАТУУ 1810100000
Засноване 884
Магдебурзьке право 1444[1]
Статус міста з 1884 року
Поділ міста 2 райони
Населення 269 942 (01.01.2015)[2]
Агломерація Житомирська агломерація
Площа 61 [3] км²
Густота населення 4425 осіб/км²
Поштові індекси 10000-499
Телефонний код +380-412
Координати 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778Координати: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444° пн. ш. 28.65778° сх. д. / 50.25444; 28.65778
Висота над рівнем моря 226 м
Водойма р. Тетерів, Кам'янка, Лісна
Міста-побратими Flag of Georgia.svg Кутаїсі
Flag of Bulgaria.svg Монтана
Flag of Poland.svg Плоцьк
Flag of Ukraine.svg Луганськ[4]
День міста 2-а субота вересня
Відстань
До Києва
 - фізична 130 км
 - залізницею 165 км
 - автошляхами 131 км
Міська влада
Адреса 10014, м. Житомир, майдан Корольова, 4/2, 37-28-80
Веб-сторінка Житомирська міська рада
Міський голова Цимбалюк Любов Володимирівна (в.о.)

Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 270 тис. (2015), територія — 6100 га[3]. Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.

Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл. Значний культурний та освітній осередок. На річці Тетерів розташований Гідропарк. Головними вулицями є Київська, Ватутіна, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги.

Відноситься до столичного економічного району. Економіка міста складається з виробництва музичних інструментів, фрезерних пиломатеріалів та харчової промисловості, металообробки. Нараховується безліч гранітних кар'єрів.

Зміст

Ландшафт і структура міста[ред.ред. код]

р. Кам'янка

Майже з усіх боків місто оточене лісовими масивами, через місто протікають річки Тетерів (район Старий Житомир), Кам'янка, Лісна, Крошенка, Польова Кам'янка, Путятинка, Довжик. Також частково збереглись невеликі русла Великої Путятинки, Видумки, Вошивиці, Коденки, Кокаричанки, Поповки, Рудавки, Рудні, Ставровки, Щенявки, частина з яких зараз протікає в трубах під землею.

У місті багато парків, скверів. На південно-західній околиці на берегах Тетерівського водоймища розташований гідропарк. У місті та приміській лісопарковій зоні розташовані санаторії.

Старовинна частина Житомира розміщена на трьох скелястих пагорбах над річкою Кам'янкою — на горах Охрімовій, Замковій та Петровській. Історичний і фактичний центр Житомира географічно знаходиться в його південній частині. Центральним майданом є Соборний майдан. Найвідоміша, але невелика за довжиною, центральна вулиця (таким чином, схожа за своєю роллю в Житомирі на Хрещатик у Києві) — це вулиця Михайлівська; вона має характерну особливість — є пішохідною, тобто рух транспорту по ній заборонено, крім окремих необхідних випадків при невеликій швидкості. Основні магістральні вулиці, що з'єднують центр міста з околицями: Київська, Велика Бердичівська, Черняховського, Перемоги, Щорса. Старе місто оточують нові мікрорайони, назви яких запозичені від колишніх приміських сіл чи віддзеркалюють давні «професії» цих місцевостей: Хмільники, Крошня, Видумка, Довжик, Cмоківка, Корбутівка, Смолянка, Левків, Поруб, Мальованка та інші.

Окрасою міста є мости. Це Бердичівський, Богунський, Дачний, два Залізничних, Київський, Крошнянський, Левківський, Лісний, Підвісний, Подільський, Руднянський, Соколовський, Хінчанський, Чуднівський. Найцікавішим із них є металевий Підвісний — через ріку Тетерів у парку ім. Гагаріна, який споруджено у 1981 році. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів. Довжина мосту 300 метрів. З мосту відкривається чудовий краєвид на прибережні схили, старовинні райони міста Мальованку, Корбутівку та 37-метровий Монумент Слави.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Центральний універмаг

Територія міста поділяється на два адміністративні райони:

Район Населення Площа
Богунський район 153,7 тис. 30 км²
Корольовський район 118,5 тис. 31 км²

Етимологія назви[ред.ред. код]

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).

Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії[5]

Також назва Житомир, поряд з Назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії[6]

Історія[ред.ред. код]

Театр у Житомирі, 19 століття
Площа у Житомирі, 19 століття

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в 1918 році тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки.

Археологами виявлені поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII сторіччя та залишки староруського городища Х — XIII століть. У 1878 році київський професор Володимир Антонович почав розкопки в околицях Житомира давньоруського городища Х-XI ст. До складу експедиції входив Гамченко Сергій Свиридович. Уже з 1886 року Гамченко веде на території міста самостійні археологічні розкопки, в результаті яких з'являється його перша публікація — монографія «Житомирський могильник» (Житомир, 1888, 124 с.), що здобуває прихильну рецензію в часописі «Киевская старина» (1889, т.25) і визначила Гамченка як вченого.

Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 року, у зв'язку з походом на захід війська Батия, після розгрому Києва. Житомир, під час монголо-татарського нашестя, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до XVII століття.

У 1444 році Житомир одержав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і найзначнішим спорудженням був замок. У 40-х рр. XVI століття він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 року Житомир увійшов до складу Речі Посполитої.

Голодомор 1932–1933[ред.ред. код]

Місто постраждало внаслідок голодомору 1932–1933. Хоча в основному постраждали довколишні села, але й у самому місті зареєстровані факти голодної смерті, масових хвороб та психозів, викликаних глибоким голодуванням.

Крім того, до складу сучасного Житомира увійшли села та хутори, які були повністю або частково знищені голодомором: с. Смоківка, с. Соколова Гора, с. Шляхта, с. Крошня Українська, с. Смолянка Друга, с. Крошня Чеська, с. Нова Крошня, а також хутори Видумка, Киналевського, Хінчанка Друга, Хранівка, Хінчанка Перша, Церковщина, Шевченка (два однойменні хутори), Богунія, Виговського, Стара Рудня.

Всі ці населені пункти на сьогодні не існують, а населення, яке пережило голодомор, частково інтегрувалося у міську громаду Житомира.

Післявоєнний період[ред.ред. код]

За період 1957–1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, загороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968–1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму[7].

Економіка[ред.ред. код]

Камінь на честь заснування Житомира у 884 році
Мистецькі ворота на Київській вулиці
Музей пожежної охорони (вул. 1-го Травня, 32А)

Житомир — важливий економічний та науково-технічний центр регіону.

Багато з підприємств Житомира залишилися після розвалу СРСР у скрутному економічному стані, без матеріально-сировинної бази, замовлень, умілого керівництва. Цим скористались підприємливі прошарки колишньої партійної еліти, які значну частину майна цих підприємств розграбували, розвалили, вирізали на металобрухт або вивезли до інших країн. Люди, що працювали на великих підприємствах, фактично втратили джерело доходів після декількох років обіцянок та невиплат заборгованості з оплати праці.

За допомогою ваучерів, що масово скуповувалися «ділками» за копійки, були приватизовані залишки великих підприємств та почався їх повільний розвиток. Прояви кризи 2008 року в Житомирі почалися з проблем Промінвестбанку, в якому містилися оборотні кошти майже всіх великих підприємств: їх було «заморожено» та не можна було отримати навіть для сплати податків. Більшість великих підприємств міста не змогли розрахуватися за боргами за сировину та оплату праці. Вижили тільки найсильніші, директори та фінансові менеджери яких залучили додаткове фінансування з інших джерел.

Зараз у місті Житомир та на його околицях розташовано близько сотні великих підприємств, в основному легкої, переробної та харчової промисловості. Набагато більше підприємств, які займаються перепродажем (рітейлом). На підприємствах міста виробляються одяг та взуття, медикаменти, м'ясо-молочні вироби, кондитерські вироби, меблі та фурнітура, хлібобулочні вироби, целюлозно-паперова продукція, будівельні матеріали тощо. Незважаючи на кризові явища, будуються нові виробничі потужності та розвиваються вже існуючі, розвалені вщент після розколу СРСР.

Перелік підприємств Житомира[ред.ред. код]

Добувна промисловість[ред.ред. код]

  • «Західукрвибухпром»

Харчова промисловість[ред.ред. код]

  • ВАТ «Житомирпиво»
  • Житомирська філія ЗАТ «Золотий каравай»
  • Житомирська кондитерська фабрика «Житомирські ласощі» (ТДВ «ЖЛ»)
  • ДП "Технологія «М» ТОВ «Норвеліта-Україна»
  • ВАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів»
  • ВАТ "Український концерн хмелярства «Укрхміль»
  • ДП "Молочний завод ТОВ "Молочна фабрика «Рейнфорд»
  • ВАТ Житомирський маслозавод — компанія «Рудь»
  • Лікеро-горілчаний завод
  • ЗАТ «Житомирський м'ясокомбінат»
  • ТОВ «М'ясо Полісся»
  • ВАТ «Молочник»
  • ДП «Житомирський птахокомбінат» ТОВ «Юлтис»
  • ТОВ «КОХ»
  • ТзОВ «Рибні промислові технології»
  • Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича»
  • Державне підприємство (ДП) «Корецький цукровий завод»
  • Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) "Маслозавод «Прилуки»

Легка промисловість[ред.ред. код]

  • ЗАТ «Україна»
  • УВПУТОГ
  • ВАТ «Крок»
  • Філія СП ТОВ «Ріф-1»
  • ТОВ «Ферпласт-Україна»
  • ТОВ «ТУСМО»
  • ПП «Желвім»
  • ЗАТ «Житомирська лляна мануфактура»
  • ЗАТ «Тетерів»
  • ВАТ «Іскра»
  • КВТП фабрика «Трикотажниця»
  • ДП «Модітал»
  • ТзОВ «Фешен Груп»
  • ТОВ «Емі-Україна ЛТД»

Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів[ред.ред. код]

  • ВАТ «Соколовський кар'єр»
  • ВАТ «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»
  • ВАТ «Житомирський завод скловиробів»
  • АТВТ «Крошенський цегельний завод»
  • ДП «Будсуміші» фірми «Житомирінвест»
  • ТОВ "Торговий дім «Керамік»
  • ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів»
  • ВО «Агробудіндустрія»
  • ВАТ «Біомедскло»
  • ВАТ «Хміль»
  • КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд»
  • ТзОВ «Мівса»
  • ЗАТ «Каменеобробка»
  • Обербетон

Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа[ред.ред. код]

  • Спільна фірма «Скерцо»
  • ДК книжково-газетне видавництво «Полісся»
  • ОП «Житомирська обласна друкарня»
  • ТОВ «Житомирський картонний комбінат»

Хімічна і нафтохімічна промисловість[ред.ред. код]

  • ТзОВ "Виробнича компанія «Марк»

Металургія та оброблення металу[ред.ред. код]

  • ВАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»
  • ДП ТзОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна»
  • ДП «Євроголд»
  • КП «Інструментальник»
  • Державне підприємство Житомирської тюрми № 8
  • ТОВ "Котлозавод «Крігер»

Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування[ред.ред. код]

  • ВАТ «Верстатуніверсалмаш»
  • ВАТ «Промавтоматика»
  • ТОВ «РЕК»
  • ВАТ «Вібросепаратор»
  • КП «Верстатреммаш»
  • БМП «Торнадо»
  • Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП)
  • ТзОВ «Екта Пром»
  • ДП ПБФ «Інтерагробуд»
  • СП «Метра Україна»
  • ВАТ «Електровимірювач»
  • ТзОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон»
  • ЗАТ «Будмаш»
  • УВП «УТОС»
  • ЗАТ «Житомирремхарчомаш»
  • ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»

Виробництво електроенергії, газу та води[ред.ред. код]

  • ПЕМЗО «Міськсвітло»

Інше виробництво[ред.ред. код]

  • СП «Мікро-Мет»
  • ТОВ «Житомирвторресурси»
  • Житомирська філія з виробництва м'яких меблів ТОВ «Меркс-Груп»
  • Підрозділ промислового підприємства «Вінницявтормет»
  • ТОВ «ОНВІ»
  • Державне підприємство Житомирської виправної колонії № 4

Населення[ред.ред. код]

Найдавніша відома інформація про кількість населення Житомира відноситься до перепису 1545 року з «Литовської метрики», проведеного за наказом великого князя Жигмунта. За матеріалами люстрації населення міста становило 600 осіб.

За даними першого перепису населення 1897 року в Житомирі проживало близько 66 000 осіб.

На 1 жовтня 2007 р. чисельність наявного населення м. Житомира за оцінкою становила 272,2 тис. осіб, у тому числі Богунського району — 153,7 тис. осіб, Корольовського — 118,5 тис. осіб. Упродовж січня-вересня 2007 р. чисельність населення обласного центру зменшилась на 2049 осіб. У загальному зменшенні частка природного скорочення склала 10,5% (216 осіб), а міграційного — 89,5% (1833 особи).

Станом на 1 лютого 2015 року населення Житомира становило 269 870 осіб, тут мешкало 21,5% населення Житомирської області.[8]


Таблиця демографії
1798 1884 1897 1909 1913 1923 1926 1939 1941 1945 1950 1959 1962 1970 1979 1989 1994 2005 2008 2010 2012 2015
5,4 54,8 65,9 88,0 90,7 64,2 69,7 95,1 40,1 53,0 76,0 105,6 117,0 160,9 243,8 292,1 302,8 277,9 272,5 271,7 271,8 269,9
В період з 1798 по 2012 рік
(тис. ос.)

Динаміка національного складу населення Житомира за даними переписів:

1926[9] 1939[10] 1959[11] 1989[12] 2001[12]
українці 37,2% 47,8% 56,4% 71,8% 82,9%
росіяни 13,7% 10,5% 18,9% ~16% ~10%
євреї 39,2% 30,6% 13,9% 3,7% 0,6%
поляки 7,4% 7,9% 8,7% ~6% ~4%
інші 2,5% 3,2% 2,1% 2,5% 2,5%
населення, тис. 76,6 95,1 105,6 292,1 284,2


Транспорт[ред.ред. код]

Житомир — великий транспортний вузол України.

Місто стоїть на здавна важливому історичному шляху з Києва на захід — Брест-Литовському. Тепер це дорога європейського значення Кале-Ріддер. Через місто також проходять дороги Мінськ-Ізмаїл, а також місцеві — на Хмельницький, Сквиру.

Див. також: E40, E583, М03, М06, М21.

Залізниці з'єднують Житомир (станція «Житомир») з Санкт-Петербургом, Кишиневом, Вінницею, Мінськом, Вітебськом, Могильовом.

2011 року розпочато та завершено електрифікацію залізничного шляху Фастів—Житомир. Ним щоденно курсують електропоїзди до Фастова. У 2016–2020 роках планується електрифікація Житомир—Новоград-Волинський і Коростень — Житомир—Бердичів.

У місті є три автостанції, що сполучають його з багатьма містами і селами області, України та зарубіжжя. 15 мостів і транспортних розв'язок споруджено на річках міста та автомагістралях, на 30-кілометровій окружній дорозі навколо «Великого Житомира».

Rose des vents Новоград-Волинський ~ 86 км Черняхів ~ 21 км Rose des vents
N Коростишів ~ 29 км
W    Житомир    E
S
Чуднів ~ 54 км Бердичів ~ 41 км Андрушівка ~ 49 км

Трамваї та тролейбуси в Житомирі[ред.ред. код]

Житомирський трамвай

Ще 1899 року — одним із перших в Україні — в Житомирі розпочався рух трамваю. З 1962 року — тролейбусів. У часи панування думки про те, ніби трамвай — поганий вид транспорту, кількість трамвайних маршрутів поступово зменшилася до одного. Кількість тролейбусних маршрутів на початку 2008 року сягала 19, але, згідно з рішенням міськвиконкому від 27 березня 2008 року, тролейбусні маршрути було оптимізовано і їх кількість зменшилася до 11 (включаючи версії, позначені однаковими числами, але з різними додатковими буквами). Щороку в місті трамваї та тролейбуси перевозять майже 40 мільйонів пасажирів. Довжина маршрутів електротранспорту сягає 125 кілометрів.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Медичні заклади:

Медична допомога жителям надається в:

  • Центральній міській лікарні № 1 на 550 ліжок, поліклініках на 1650 відвідувань в зміну;
  • Центральній міській лікарні № 2 на 355 ліжок; поліклініках на 1125 відвідувань в зміну
  • Центральній дитячій міській лікарні на 190 ліжок; поліклініках на 680 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 1 на 400 відвідувань в зміну;
  • Стоматологічній поліклініці № 2 на 140 відвідувань в зміну;
  • Дитячій стоматологічній поліклініці на 250 відвідувань в зміну;
  • Госпрозрахунковій стоматологічній поліклініці на 260 відвідувань в зміну
  • Госпрозрахунковому стоматологічному підприємстві «СТОММАКС» на 176 відвідувань в зміну;
  • Станції швидкої та невідкладної медичної допомоги.

Кадрове забезпечення: забезпеченість штатними посадами закладів охорони здоров'я м. Житомира в показниках на 10 тис. населення становить 164 -знаходиться на рівні середнього показника по районах та містах (170). Показник забезпеченості лікарями 39,0 (середній показник серед міст 37.5); середніми медпрацівниками відповідно 68 і 69,3.

Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення по м. Житомиру 39,8 /середній показник по містах — 45,3/ .

На даний час у місті сімейна медицина представлена 96 сімейними лікарями, які працюють: у поліклініці лікарів загальної практики (ЦМЛ № 2), у філії лікарів загальної практики з обслуговування дитячого населення поліклініки № 3 Богунського району (ЦДМЛ), у відділеннях сімейної медицини поліклінік (ЦМЛ № 1 та ЦМЛ № 2) та обласному медичному центрі.

Спорт[ред.ред. код]

Центральний стадіон

У Житомирі налічується кілька великих футбольних стадіонів: «Полісся», «Спартак» та ін.

Освіта[ред.ред. код]

У 2003/04 навчальному році в 5-ти навчальних закладах 3 — 4 рівня акредитації навчалося 27597 студентів, в тому числі очною формою навчання було охоплено 15588 студентів; у 9-ти навчальних закладах 1 — 2 рівня акредитації навчалося 13300 студенти, із них за денною формою — 10379 студентів та 2921 — за заочною; у 10-ти професійно-технічних училищах здобувало освіту 4636 учнів.

У місті функціонує 25 денних загальноосвітніх шкіл, 3 гуманітарні гімназії, 3 ліцеї, міський колегіум, 6 навчально-виховних комплексів «школа — садок», 2 вечірні та 3 приватні школи, 1 приватний ліцей, 44 дошкільні заклади.

У 2003/04 навчальному році було 1130 класів та 33837 учнів; у 44 дошкільних закладах виховувалося 9158 дітей.

Вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації[ред.ред. код]

Державні за формою власності:

Приватні:

Коледжі та технікуми[ред.ред. код]

Ліцеї[ред.ред. код]

Деякі інші навчальні заклади[ред.ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади[ред.ред. код]

  • Загальноосвітня школа № 1
  • Школа-ліцей № 2
  • Міська гімназія № 3
  • Загальноосвітня школа № 5
  • Загальноосвітня школа № 6
  • Загальноосвітня школа № 7
  • Загальноосвітня школа № 8
  • Загальноосвітня школа № 10
  • Загальноосвітня школа № 12
  • Загальноосвітня школа № 14
  • Загальноосвітня школа № 15
  • Загальноосвітня школа № 16
  • Загальноосвітня школа № 17
  • Загальноосвітня школа № 19
  • Загальноосвітня школа № 20
  • Загальноосвітня школа № 21
  • Загальноосвітня школа № 22
  • Гуманітарна гімназія № 23
  • Житомирський екологічний ліцей № 24
  • Ліцей № 25 ім. М. О. Щорса
  • Загальноосвітня школа № 26
  • Загальноосвітня школа № 27
  • Загальноосвітня школа № 28
  • Загальноосвітня школа № 30
  • Загальноосвітня школа № 32
  • Загальноосвітня школа № 33
  • Міський колегіум
  • Загальноосвітня школа № 35
  • Загальноосвітня школа № 36

Дошкільні навчальні заклади[ред.ред. код]

  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 3
  • Житомирський центр розвитку дитини № 5
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 6
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 10
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 11
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 15
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 17
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 21
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 25
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 26
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 27
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 29
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 30 Журавлик
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 32
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 33
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 34 Гармонія
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 35
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 37
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 38
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 39
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 40
  • Житомирський спеціальний центр розвитку дитини санаторного типу № 41
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 42
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 43
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 45
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 46
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 49 Дивосвіт
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 51
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 52
  • Житомирський центр розвитку дитини № 53 АБВГДЕЙКА
  • Житомирський дитячий ясла-садок № 54
  • Житомирський центр розвитку дитини № 55
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 56
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 57
  • Житомирський навчально-виховний комплекс спеціального типу № 59
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 61
  • Житомирський дитячий навчальний заклад № 63 Вербиченька
  • Житомирський навчально-виховний комплекс № 65
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 66
  • Житомирський центр розвітку дитини № 68
  • Житомирський центр розвитку дитини № 69
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 70
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 71
  • Житомирський дошкільний навчальний заклад № 73

Культура[ред.ред. код]

Парк культури та відпочинку імені Ю.Гагаріна (вул. Старий Бульвар, 34)
Скульптура Діани в парку Гагаріна

Житомир — значний культурний центр країни, тут працюють численні культурні заклади — 2 державні театри і філармонія, понад 10 музеїв, клуби, бібліотеки, планетарій тощо.

Театри і музика[ред.ред. код]

Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII століття громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво приміщення для стаціонарного театру. Місто стало одним із небагатьох, у яких уже на початку XIX століття існували театри, — вже 1809 року в Житомирі було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам'яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут міститься обласна державна філармонія). Це приміщення, зокрема, пам'ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М. Заньковецьку, В. Комісаржевську, А. Олдріджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв.

Нині в місті працюють:

Житомир також пов'язаний із творчістю багатьох провідних музикантів. Тут народилися Борис Лятошинський і Святослав Ріхтер; серед випускників Житомирського музичного училища — Олександр Білаш, Зоя Гайдай, Ольга Микитенко; в цьому місті працювали композитори Михайло Скорульський, Віктор Косенко, Всеволод Задерацький.

Див. також: Житомирське музичне училище імені Віктора Косенка.

Музеї[ред.ред. код]

Житомир — батьківщина видатних вчених, письменників, композиторів. З містом пов'язані життя і діяльність багатьох відомих діячів вітчизняної науки і культури. Тут діють такі музеї:

Бібліотеки[ред.ред. код]

Архітектура: пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

Монумент слави та вічний вогонь
Меморіал жертвам фашизму

У місті на обліку перебувають 61 пам'ятка історії (з яких одна — національного значення) та 14 пам'яток монументального мистецтва (з яких одна — національного значення). Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

та ін.

У 1996 році на Богунії був споруджений меморіал «Жертвам фашизму», скульптор Йосип Табачник (пам'ятне місце розташування богунського концентраційного табору вiйськовополонених).[14]

У місті встановлені пам'ятники і меморіальні дошки Тарасу Шевченку, Олександру Довженку, Борису Тену, Володимиру Короленку, Сергію Корольову, Віктору Косенку, Олегу Ольжичу, Михайлу Коцюбинському, Олександру Купріну, В'ячеславу Чорноволу, Валентину Грабовському, Юрію Гудзю, Ярославу Домбровському та багатьом іншим видатним постатям.

ЗМІ[ред.ред. код]

Медіа-ресурси:

Серед інтернет-ресурсів у Житомирі популярні наступні сайти:

Відомі люди[ред.ред. код]

Військові, повязані з Житомиром:

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Военно-статическое обозрѣніе Россійской Имперіи. Томъ X. Часть 3. Волынская губернія. Санктпетербургъ. 1850. ст.129
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2015 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2015
  3. а б Житомирщина у цифрах у 2013 році, Державна служба статистики України
  4. Житомирська міська рада | Новини | Житомир показав Україні приклад євроінтеграції: Житомир і Плоцьк підписали Договір про побратимство
  5. sr:Житомир
  6. Брайчевський Михайло: вчений і особистість, Україна: наука і культура. т.26-27, 1993
  7. http://zhitomir.ltd.ua/zhitomir-today-22.html
  8. Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення
  9. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  10. http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  11. Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  12. а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр.
  13. Prostir.Museum: Житомирський музей природи
  14. Стаття російської Вікіпедії «Мемориал „Жертвам фашизма“ (Житомир)»
  15. http://tvradiozt.com.ua
  16. http://soyuztv.zhitomir.org
  17. а б в г д е ж Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921). — Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — 536 с. — ISBN 966-8201-26-4.
  18. Міністерство оборони України — Наші герої — Пантеон героїв

Література[ред.ред. код]

  • Історія міст і сіл УРСР: Житомирська область. -К.:УРЕ, 1973 −726 с.
  • Коваленко Л. А. Житомир: Історичний нарис. — Житомир, 1951. — 46 с.
  • Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. −2-е вид., випр. й доп. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.
  • Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1 —Житомир: Вид-во «Волинь», 2007. — 640 с.
  • Żytomierz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV : Worowo — Żyżyn..— S. 901–913. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Державні установи:

Місця для зупинки:

Довідник міста:

Бібліотеки:

Культурні заклади:

Культурні організації:

Телебачення:

Радіо: