Житомирський Олександр Матвійович
| Житомирський Олександр Матвійович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 (23) травня 1881 |
| Місце народження | Херсон, Російська імперія або Росія[1] |
| Дата смерті | 16 грудня 1937[2] (56 років) |
| Місце смерті | Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | композитор, музичний педагог |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Олександр Матвійович Житомирський (нар. 11 (23) травня 1881, Херсон — пом. 16 грудня 1937, Ленінград) — російський і радянський композитор та музичний педагог[3].
Біографія[ред. | ред. код]
Починав вчитися музиці як скрипаль — спочатку в Одесі у Еміля Млинарського, потім у 1898—1900 рр. у Відні у Карла Прилля.
У 1910 році закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у Анатолія Лядова, по класу інструментовки у Миколи Римського-Корсакова. Також навчався у ОЛександра Глазунова і Миколи Соловйова. З 1914 року і до кінця життя викладав там же, з 1919 року професор; вів класи інструментування, контрапункту, композиції, музичної форми.
На думку Євгенія Браудо Житомирський — «великий теоретик, педагог корсаковської школи»[4]. Серед його учнів — композитори Андрій Баланчивадзе, Олександр Веприк, Христофор Кушнарьов, Михайло Чулакі, Павло Берлінський, Михайло Юдін; диригенти Олександр Гаук, Олександр Мелік-Пашаєв. У своїх спогадах співак і музичний діяч Сергій Левік зазначив, що Житомирський «був не тільки прекрасним викладачем теорії композиції, але мав диригентські здібності, був на рідкість прямолінійною та принциповою людиною і мав практичний розум»[5].
Замолоду був знайомий з Юлієм Енгелем і брав участь у роботі заснованого останнім Товариства єврейської народної музики, створив ряд обробок єврейських народних пісень[6].
У 1920-ті роки, крім викладання працював консультантом Ленінградського театру опери і балету[7]. На думку того ж Сергія Левіка на початку 1920-х років, розглядався як кандидат на посаду директора Ленінградської філармонії. Кандидатура була відхилена, оскільки Житомирський категорично уникав рукостискань (після того, як таким чином заніс у будинок скарлатину)[5]. Михайло Чулакі згадував, що «ця манія <…> одного разу навіть ледь не стала приводом для дипломатичних ускладнень під час відвідування консерваторії однією іноземною делегацією»[8].
Помер Олександр Житомирський в 1937 році, похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври[9].
Музичні твори[ред. | ред. код]
- «Симфонічна поема» (1915).
- «Героїчна поема пам'яті полеглих за Великий Жовтень» (1933).
- Поема «Весняне» (пам'яті М. А. Римського-Корсакова, 1933).
- Оркестрова сюїта (1929).
- «Скорботна хода» (пам'яті С. М. Кірова, 1935).
- Концерт для скрипки з оркестром (1937).
- Струнний квартет (1923).
- «Анданте» для скрипки і фортепіано.
- «Елегія» для віолончелі та фортепіано.
- Сім російських народних пісень з варіаціями для голосу і струнного квартету.
- Романси на слова Поля Верлена, Альфреда де Мюссе та інших поетів.
- Обробки єврейських пісень для 3-голосного хору і для голосу з фортепіано.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Музыкальная энциклопедия: в 6 т. / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М.: Совет. энцикл. : Совет. композитор, 1973—1982. Т. 2: Гондольера — Корсов. — М., 1974. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Е. М. Браудо. История музыки (сжатый очерк). 2-е изд., испр. и. доп. М., 1935. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ а б [[Сергій Юрійович Левик|С. Ю. Левик]]. Четверть века в опере. М.: «Искусство», 1970. Стр. 247. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Society for Jewish Folk Music // Yoel Epstein, Jewish Music Research Centre. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Русский советский театр, 1921—1926 / отв. ред. т. А. Я. Трабский; сост. И. И. Аброскина и др. — Ленинград: Искусство, 1975. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Живые в памяти моей: Встречи, воспоминания, юморески / М. И. Чулаки. — М. : Советский композитор, 1990. Стр. 27. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Исторические кладбища Санкт-Петербурга / А. В. Кобак, Ю. М. Пирютко. — Изд. 2-е, дораб. и испр. — Москва: Центрполиграф ; Санкт-Петербург: Русская тройка-СПб, 2011. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Житомирский, Александр Матвеевич // Большая русская биографическая энциклопедия (электронное издание). — Версия 3.0. — М. : Бизнессофт, ИДДК, 2007.
- Біографія на Grove Music Online [Архівовано 6 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Ноти на сайті International Music Score Library Project
|
|
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 23 травня
- Народились 1881
- Уродженці Херсона
- Уродженці Росії
- Померли 16 грудня
- Померли 1937
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Випускники Санкт-Петербурзької консерваторії
- Викладачі Санкт-Петербурзької консерваторії
- Уродженці Херсонського повіту
- Академічні музиканти Росії
- Академічні музиканти СРСР
- Російські музичні педагоги
- Радянські музичні педагоги
- Музичні педагоги Російської імперії
- Російські композитори
- Радянські композитори
- Композитори Російської імперії