Житомирська єпархія УПЦ (МП)
 | ||||
| Свято-Преображенський кафедральний собор | ||||
|
Основні дані | ||||
| Церква | Українська православна церква (Московський патріархат) | |||
|---|---|---|---|---|
| Заснована | 1940 | |||
| Юрисдикція | південні райони Житомирської області | |||
| Єпархіальний центр | Житомир | |||
| Кафедральний собор | Свято-Преображенський кафедральний собор | |||
| Благочинь | 12 | |||
| Парафій | 198 | |||
| Священиків | 186 | |||
| Сайт | zhytomyr-eparchy.org | |||
|
Правлячий архієрей | ||||
|
Житомирський і Новоград-Волинський | ||||
.png) | ||||
 Житомирська єпархія УПЦ у Вікісховищі | ||||
Житомирська і Новоград-Волинська єпархія — єпархія РПЦвУ, яка контролює парафії і монастирі РПЦ в межах Андрушівського, Баранівського, Бердичівського, Дзержинського, Житомирського, Корорстишівського, Любарського, Новоград-Волинського, Попілнянського, Ружинського, Червоноармійського, Черняхівського, Чуднівського районів Житомирської області. Житомирська обласна рада 27 квітня 2023 заборонила на території області діяльність Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП)[1][2][3][4][5][6], однак у самій єпархії вважають, що це рішення має рекомендаційний характер, оскільки обласна рада не має компетенції забороняти діяльність церкви.[7]
Єпархія публічно користується іменем Житомирської і Новоград-Волинської єпархії Української православної церкви, не афішуючи належність до РПЦ.
Кафедральне місто — Житомир. Кафедральний собор — Спасо-Преображенський.
Назви[ред. | ред. код]
- Волинська і Житомирська (1799—1940; від 1840 року — кафедра у Житомирі)
- Житомирська і Овруцька (1940 — 22 червня 1993)
- Житомирська і Новоград-Волинська (від 22 червня 1993)
Історія[ред. | ред. код]
З 14 червня 2011 єпархію очолює Никодим (Горенко), який прийшов на зміну скандальному архієрею РПЦ Гурію (Кузьменко), почисленому на спокій.
Після приходу Никодима до керівництва Житомирської єпархії РПЦвУ посилились протиріччя між патріотичною громадою Житомира та священниками на ґрунті відвідин могили Сціборського та Сеника, котра знаходиться на подвір'ї Спасо-Преображенського катедрального собору[8]. Житомирська міська рада передала територію навколо собору в користування релігійної громади разом з могилою, котру керівництво єпархії, після проведення ексгумації, планувало перенести на кладовище[9]. Остаточно ці плани зруйнував Майдан та відхід від влади в Житомирі Партії регіонів.
У єпархії практично відсутні богослужіння українською мовою, практикується московський синодальний варіант церковно-слов'янської мови.
У листопаді 2022 року, під час обшуків, проведених на об'єктах РПЦвУ у Херсонській, Черкаській, Житомирській та Волинській областях, було виявлено підробні документи, російську пропагандистську літературу, російські паспорти та інші докази співпраці місцевих працівників та керівництва із російськими окупантами[10].
27 квітня 2023 року діяльність організації в місті Житомир та області було заборонено[1].
Єпископи[ред. | ред. код]
Житомирський вікаріат Мінської єпархії[ред. | ред. код]
- Варлаам (Шишацький) (3 червня 1795 — 16 жовтня 1799)
Житомирська єпархія[ред. | ред. код]
- Дамаскін (Малюта) (22 серпня 1940 — весна 1941)
- Василій Ратмиров (17 липня — 27 серпня 1941) на кафедрі не був
- Леонтій Филипович (26 листопада 1941—1943) в/у, єп. Бердичівський
- Антоній (Кротевич) (14 серпня 1944 — початок 1946)
- Олександр (Виноградов) (21 січня 1947 — 13 грудня 1949)
- Сергій (Ларін) (13 грудня 1949 — 17 березня 1950)
- Нифонт (Сапожков) (13 березня 1950 — 7 жовтня 1951)
- Володимир (Кобець) (27 грудня 1951 — 23 липня 1956)
- Венедикт (Поляков) (23 липня 1956 — 8 вересня 1958)
- Євменій (Хорольський) (9 грудня 1958 — 25 серпня 1967)
- Паладій (Камінський) (8 лютого 1968 — 6 жовтня 1977)
- Іоан (Боднарчук) (23 жовтня 1977 — 13 вересня 1989)
- Йов (Тивонюк) (14 вересня 1989 — 5 жовтня 1994)
- Гурій (Кузьменко) (31 липня 1994 — 10 лютого 2011)
- Віссаріон (Стретович) (10 лютого — 14 червня 2011) в/у, митр. Овруцький
- Никодим (Горенко) (від 14 червня 2011)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б У Житомирі заборонили діяльність УПЦ МП в області. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
- ↑ На Житомирщині заборонили діяльність УПЦ МП – DW – 27.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ У Житомирській області заборонили діяльність УПЦ МП. www.ukrinform.ua (укр.). 27 квітня 2023. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ УПЦ МП заборонили на Житомирщині. Українська правда (укр.). Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ У Житомирській області заборонили діяльність УПЦ МП. hromadske.ua (укр.). 27 квітня 2023. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Житомирська облрада заборонила діяльність УПЦ МП. LB.ua. 27 квітня 2023. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ Дмитро Клименко, Інна Єрохіна (28 квітня 2023). Рішення про заборону діяльності УПЦ МП на Житомирщині є рекомендаційним. Cуспільне Новини. Процитовано 14 березня 2024.
- ↑ У Житомирі могилу М.Сціборського та О.Сеника віддали під забудову — нардеп
- ↑ Головний охоронець історичних пам'яток Житомирщини звинувачує священиків у вивезенні козацького хреста
- ↑ СБУ знайшла у храмах МП російські паспорти, викрадені ікони та прапор "Новоросії". РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Житомирської єпархії Російської православної церкви
- Деркач Тетяна (18 вересня 2017). Казаки-разбойники: ЧВК на службе у УПЦ МП? Часть 4. Житомирская епархия. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Процитовано 8 січня 2018. (рос.)
- Колишній архімандрит Житомирської єпархії УПЦ служить у московському монастирі
- В Житомирі журналісти показали елітний маєток митрополита УПЦ МП Никодима
- У Житомирі горіла будівля єпархіального управління УПЦ МП.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |