Жито (картина Шишкіна)
| Жито Рожь | |
 | |
| Автор | Іван Шишкін |
|---|---|
| Час створення | 1878 |
| Розміри | 107×187 см |
| Матеріал | полотно, олія |
| Місцезнаходження | Третьяковська галерея (Москва, Росія) |
«Жито» — картина російського художника Івана Шишкіна.
Історія[ред. | ред. код]
Картина експонувалася на VI пересувній виставці, що пройшла в 1878 році в приміщенні Товариства заохочення мистецтв. Тему для цього твору — як і для багатьох інших своїх картин — Шишкін знайшов на батьківщині, під час поїздки 1877 року разом з дочкою в Єлабугу.
Придбана П. М. Третьяковим в 1878 р у автора[1].
Експозиція[ред. | ред. код]
На задньому плані картини могутня сосна. Це дерево — символ усієї творчості художника. Непереборно закоханий в російський ліс, він виписує її ніжно й докладно — її похилені від тяжкості вниз гілки, її химерно викривлений стовбур, що додає дереву додаткову чарівність, її гордо піднесену в саму височінь верхівку.
Купчасті хмари важко нависають над житом, вони загрожують зливою — очищуючою й благодатною. Тиша й безвітря, які ніби розлиті по простору картини і майже фізично відчуваються, — теж знак близької грози, необхідної землі для того, щоб віддати людині, яка її обробляє, свої дари.
Єдина деталь, яка навіває неясну тривогу, — загибле дерево. Можливо, воно внесене в композицію для посилення реалістичного звучання і є результатом пленерних студій. Інше припущення: засохла сосна виступає тут відгоміном недавніх переживань автора: втрата коханої людини, батька, двох малолітніх синів.
Стежка, що заросла травою й квітами, немов запрошує подорожнього пройти по ній, ваблячи й обіцяючи відвести в світлу далечінь.
Ластівки літають прямо над землею — так стрімко, що здається, їхні тіні не встигають за ними.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Государственная Третьяковская галерея. Каталог живописи XVIII-начала XX века (до 1917 года). Москва. Изобразительное искусство. 1984
Посилання[ред. | ред. код]
- Опис картини [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)