Життя богеми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Життя богеми
La vie de bohème
Жанр комедія
драма
Режисер Акі Каурісмякі
Продюсер Акі Каурісмякі
Сценарист Акі Каурісмякі
На основі роману Анрі Мюрже
У головних
ролях
Матті Пелонпяя
Евелін Діді
Андре Вільм
Карі Вяянянен
Крістін Мурільо
Жан-П'єр Лео
Карлос Сальгадо
Алексіс Нітзер
Сільві ван ден Ельзен
Оператор Тімо Салмінен
Дистриб'ютор Finnkinod
Тривалість 103 хвилин
Мова французька
Країна Франція Франція
Німеччина Німеччина
Швеція Швеція
Фінляндія Фінляндія
Рік 1992
IMDb ID 0105750
Q: Життя богеми у Вікіцитатах

«Життя богеми» (фр. La Vie de Bohème, в прокаті Фінляндії — фін. Boheemielämää) — фільм фінського режисера Акі Каурісмякі за мотивами роману Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми». У своїх інтерв'ю кінематографіст підкреслює, що його робота заснована саме на літературному творі і нічого спільного не має з оперою Джакомо Пуччіні, який, за його словами, «зруйнував всю ідею книги». Картина знята кінематографістами декількох країн в 1990 році (прем'єра — 1992 рік) і удостоєна нагород і номінацій чотирьох європейських кінофестивалів.

Зміст[ред. | ред. код]

Троє чоловіків різних національностей, які професійно займаються живописом, потрапляють у столицю Франції. У них абсолютно немає грошей, але є непереборна жага досягти успіху. Вони щиро вважають себе великими талантами, але навколо життя, що вимагає від них матеріальної віддачі. Тим часом вони знаходять місце для кохання і пригод.

Ролі[ред. | ред. код]

  • Матті Пеллонпяя — Родольфо, художник
  • Евелін Діді — Мімі
  • Андре Вільм — Марсель Маркс, письменник
  • Карі Вяянянен — Шонар, композитор
  • Христина Мурільо — Мюзетта
  • Жан-П'єр Лео — Бланшерон
  • Карлос Сальгадо — офіціант
  • Алексіс Ніцер — Бернар
  • Сільві ван ден Ельзен — мадмуазель Бернар
  • собака Акі Каурісмякі по кличці Лайка

Художні особливості[ред. | ред. код]

Незважаючи на інтернаціональний склад акторів, почерк фінського режисера пізнаваний по скандинавської стриманості.

Нагороди[ред. | ред. код]

Крім того, в 1992 році Акі Каурісмякі був удостоєний ордена Почесного легіону, в тому числі і у зв'язку з виходом фільму, який був знятий в Парижі, і де всі діалоги були написані французькою мовою.

Критика[ред. | ред. код]

Творче середовище зображене режисером, на думку критиків, цілком імовірно — без зайвого пафосу і трагізму: все відбувається буденно і природно, і, ймовірно, тому настільки сильно чіпає. Досить високо відгукнувся про фільм оглядач «The New York Times»:

Це витончена, оманлива комедія, яка знущається над умовностями мистецтва і романтичної любові, визнаючи їх при цьому єдиним засобом порятунку.

Посилання[ред. | ред. код]