Життя на основі Арсену
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2016) |
Життєву форму на основі Арсену у вигляді бактерії, штам GFAJ-1, було відкрито 2 грудня 2010 астробіологом НАСА Фелісою Вольф-Саймон (англ. Felisa Wolfe-Simon) під час проведення тестів. В природі ці бактерії живуть в суворих умовах середовища поблизу озера Моно в штаті Каліфорнія (США), вода якого вирізняється високим вмістом лугів і солей, зокрема високою концентрацією солей Арсену. Вперше на Землі дослідники виявили мікроорганізм, що здатен жити й розмножуватися використовуючи токсичний хімічний елемент Арсен. В усіх клітинних компонентах цієї бактерії місце Фосфору в органічних молекулах займає Арсен.
Значення відкриття[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
Виявлення альтернативної біохімічної складової змінить загально прийняті до цього моменту в біології погляди щодо можливості зародження й розвитку різних форм життя. Це відкриття дає можливість розширити пошуки життєвих форм на інших планетах з суворим середовищем, де, як раніше вважалося, життя не мало шансів на існування.
Карбон, Гідроген, Нітроген, Оксиген, Фосфор та Сульфур є основними шістьма компонентами, що формують життя на Землі. Фосфор є частиною хімічної структури молекул ДНК та РНК, що несуть відповідальність за генетичну інформацію й розглядаються як найважливіші компоненти в усіж живих клітинах.
Фосфор є необхідною складовою, що дозволяє молекулі переносити енергію в усіх клітинах (аденозинтрифосфат), а також складовою фосфоліпідів, що формують мембрани клітин. В даному випадку Арсен розриває звичний нам метаболізм клітини й повністю заміняє фосфор у нововідкритих бактеріях, оскільки він має схожі до фосфору хімічні властивості.
Участь Арсену в біохімічних процесах певних організмів[ред. | ред. код]
Арсен, незважаючи на свою токсичність для більшості земних форм життя, все ж таки бере участь у біохімічних процесах певних організмів[1]. Деякі морські водорості включають арсен до комплексу органічних молекул, таких як арсеноцукри та арсенобетаїни. Гриби та бактерії можуть виробляти леткі метильовані сполуки, що включають до свого складу арсен. Деякі бактерії, типу Chrysiogenes arsenatis[2], використовують арсенат, окиснену форму Арсену, для своєї життєдіяльності.
Також, певні прокаріоти можуть застовувати арсенат як кінцевий отримувач електрона під час бродіння, а деякі можуть використовувати арсенат як донор електрона для генерування енергії.
Штам GFAJ-1[ред. | ред. код]
Нововідкритий мікроб, штам GFAJ-1, є членом загальної групи бактерій, що мають спільну назву гамма-протеобактерії. В лабораторії дослідники успішно вирощували мікроби, знайдені поблизу озера Моно, підживлюючи їх ріст арсеном та невеликими добавками фосфору. Після цього дослідники зовсім прибрали фосфор з середовища, залишивши тільки арсен, а мікроби продовжували розмножуватись та рости.[3][4]
Ключовим питанням було з’ясувати, чи під час свого росту мікроб GFAJ-1 лише засвоює Арсен й застосовує його в біохімічних процесах клітини, чи, власне, використовує арсен для побудови молекул ДНК, протеїнів та клітинних мембран. Щоб дати точну відповідь на дане питання дослідники використали цілий набір складних методів дослідження. Вважалося, що мікроби GFAJ-1 почали використовувати арсен для виготовлення вищеперечислених структурних складових своїх клітин.
У січні 2012 року колектив дослідників на чолі з Розі Редфілд з Університету Британської Колумбії проаналізува ДНК GFAJ-1, використовуючи метод мас-спектроскопії на основі рідинної хроматографії і не виявив Арсену. Редфілд назвала це "переконливим спростуванням" твердження оригінальної роботи[5]. Просте пояснення росту GFAJ-1 у середовищі арсенідів замість фостатів дав колектив дослідників із Університету Маямі в Флориді. Помітивши рибосоми лабораторних штамів Escherichia coli радіоактивними ізотопами, вони виявили, що в середовищах без фосфатів арсеніди призводять до масової деградації рибосом, і цей процес постачає достатню кількість фосфатів для повільного росту стійких до арсенідів бактерій. Вони висловили припущення, що аналогічний процес відбувається в GFAJ-1 — клітини розстуть, отримуючи Фосфор із розпаду рибосом, а не замінюють його Арсеном[6].
Тому наступне твердження про використання Арсену як замінника фосфору в молекулах протеїнів, ліпідів та метаболітів, таких як ATP є невірним, вводить людей в оману та надає зибучу основу для тверджень про альтернативні органічні сполуки:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Biochemical Periodic Table - Arsenic. Umbbd.msi.umn.edu. 8 червня 2007. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 29 травня 2010.
- ↑ Niggemyer, A; Spring S, Stackebrandt E, Rosenzweig RF (December 2001). Isolation and characterization of a novel As(V)-reducing bacterium: implications for arsenic mobilization and the genus Desulfitobacterium. Appl Environ Microbiol. 67 (12): 5568—80. doi:10.1128/AEM.67.12.5568-5580.2001. PMC 93345. PMID 11722908.
- ↑ Katsnelson, Alla (2 грудня 2010). Arsenic-eating microbe may redefine chemistry of life. Nature News. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Palmer, Jason (2 грудня 2010). Arsenic-loving bacteria may help in hunt for alien life. BBC News. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Hayden, Erika Check (20 січня 2012). Study challenges existence of arsenic-based life. Nature News. doi:10.1038/nature.2012.9861. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 20 січня 2012.
- ↑ Basturea GN, Harris TK and Deutscher MP (17 серпня 2012). Growth of a bacterium that apparently uses arsenic instead of phosphorus is a consequence of massive ribosome breakdown. J Biol Chem. 287: 28816—9. doi:10.1074/jbc.C112.394403. PMC 3436571. PMID 22798070.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дослідники НАСА відкрили життя побудоване на токсичному хімічному елементі [Архівовано 22 серпня 2011 у WebCite] (в кінці вказаної сторінки є можливість переглянути ілюстративне відео). (англ.)
- Бактерії ростуть, використувуючи арсен замість фосфору [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.] 2 грудня 2010 Science doi:10.1126/science.1197258. (англ.)
- Арсеноїдні бактерії можуть перевернути біохімію життя [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] 2 грудня 2010 Nature News doi:10.1038/news.2010.645. (англ.)
- Офіційна заява НАСА про нову форму життя [Архівовано 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.] 3 грудня 2010. (англ.)
- Життя на інших планетах можливе. (укр.)