Жихарєв Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жихарєв Олександр Миколайович
рос. Александр Николаевич Жихарев
Народився1 червня 1993(1993-06-01)
Санкт-Петербург, Росія
Помер27 лютого 2022(2022-02-27) (28 років)
Харків, Україна
ПохованняСанкт-Петербург
Діяльністьофіцер
Alma materНовосибірське вище військове командне училищеd і Рязанське повітряно-десантне командне училище
УчасникІнтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Військове звання Капітан
Нагороди
Герой Російської Федерації
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» Медаль «За військову доблесть» 2-го ступеня
майстер спорту Росії
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня з мечами

Олександр Миколайович Жихарєв (рос. Александр Николаевич Жихарев; 1 червня 1993, Санкт-Петербург, Росія 27 лютого 2022, Харків, Україна) — російський офіцер, капітан ЗС РФ. Герой Російської Федерації. Учасник російського вторгнення в Україну, військовий злочинець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній сім'ї (6 дітей). Навчався в Санкт-Петербурзькій середній загальноосвітній школі №208, з 2006 року — в ліцеї №369.

У 2009 році вступив в Новосибірське вище військове командне училище.

У 2013 році переведений в Рязанське повітрянодесантне командне училище на спеціальний факультет.

Після закінчення училища у 2014 році призначений командиром взводу 2-ї окремої бригади спеціального призначення в Пскові. Учасник бойових дій в різних гарячих точках, в тому числі у 2020 році — в Сирії. Здійснив понад 150 стрибків з парашутом.

З 24 лютого 2022 року брав участь у вторгненні в Україну, командир роти (30 розвідників) своєї бригади. Бився на Харківському напрямку.

Згідно з інформацією інтернет-видання The Insider, 27 лютого штурмова група під командуванням Жихарєва наосліп блукала Харковом і була блокована 92-ю бригадою Збройних сил України, поліцейським спецназом «Корд» та загоном територіальної оборони «Омега». Через це групі Жихарєва довелося сховатися в школі № 134, покинувши бронеавтомобіль «Тигр» та половину боєкомплекту. Водій другого бронетранспортера потрапив у полон до українців і видав інформацію про склад групи та її завдання: захопити управління СБУ і повісити російський прапор. Після 10-ї години очікування російського підкріплення та трьох спроб українців переконати групу здатися російський спецназ було знищено прицільним вогнем, у тому числі з танка. Всупереч поширеній проросійськими джерелами інформації про те, що українська сторона зазнала втрат у 30 осіб загиблими, за інформацією The Insider загинув один український військовослужбовець, ще п'ять були поранені, а також підбитий БТР-4. Російська сторона втратила 20 людей убитими — серед них був Жихарєв. За даними видання, на початку бою Жихарєв наказав своїм підлеглим триматися до кінця, при цьому сам із двома бійцями спробував прорватися зі школи та був убитий при спробі прориву[1][2].

25 квітня 2022 року був похований в Санкт-Петербурзі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

15 грудня 2022 року на будівлі Санкт-Петербурзького ліцею №369, в якому навчався Жихарєв, був встановлений пам'ятний знак.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Подвиг разводчиков. Как российская пропаганда массово выдумывает подвиги убитых военных. The Insider (рос.). 28 вересня 2023. Архів оригіналу за 11 жовтня 2023.
  2. "Стіни відбудуємо, втрачені життя — ні": як захисники Харкова знищили росіян у школі №134

Посилання

[ред. | ред. код]