Жиґмонд Перені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жиґмонд Перені
угор. Zsigmond Perényi
Жиґмонд Перені
Прапор
Міністр внутрішних справ Угорщини
15 серпня 1919 — 27 серпня 1919
Прапор
Регентський комісар Підкарпатської території
28 червня 1939 — 12 вересня 1940
Наступник: Міклош Козма
 
Рід занять: політик
Народження: 25 листопада 1870
Пешт
Смерть: 18 березня 1946
Будапешт
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Угорщина Угорщина

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Див. також статтю: Перені.

Жиґмонд Перені (угор. Zsigmond Perényi; нар. 25 листопада 1870, Пешт — пом. 18 березня 1946, Будапешт) — угорський політик, барон, міністр внутрішніх справ (1919), заступником голови верхньої палати Державних зборів Угорщини, регентський комісар Закарпаття, хранитель святої Корони, голова Світової організації угорців, жупаном Марамороської жупи (1903–1913).

У часи Угорської радянської республіки був заарештований комуністичним режимом.

З 28 червня 1939 року до 12 вересня 1940 року обіймав посаду регентського комісара (інша назва — губернатор Закарпаття).

Жиґмонд Перені був засновником часопису «Kárpátaljai Közlöny–Подкарпатский Вђстникъ», який почав щонеділі виходити з 30 липня 1939 pоку. Відповідальним видавцем був керівник державної друкарні в Ужгороді Йожефа Торочкої, а відповідальним редактором Вільмоша Балаша. У часописі постанови та офіційні документи Регентського комісаріату публікували двома мовами: тексти в лівій колонці угорською, а в правій – руською мовами[1].


Угорщина Це незавершена стаття про особу Угорщини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Адольф Самасса
Coat of arms of Hungary (1896-1915; oak and olive branches).svg Міністр внутрішних справ Угорщини
15 серпня 191912 вересня 1940
Coat of arms of Hungary (1896-1915; oak and olive branches).svg Наступник
Іштван Фрідріх

Примітки[ред.ред. код]

  1. . Csernicskó I. Államok, nyelvek, államnyelvek: nyelvpolitika a mai Kárpátalja területén (1867–2010) I. Csernicskó. – Budapest : Gondolat Kiadó, 2013. – 575 с.