Перейти до вмісту

Жиґмонд Перені (1870—1946)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Жиґмонд Перені.
Жиґмонд Перені
угор. Zsigmond Perényi
Жиґмонд Перені
Жиґмонд Перені
Фотографія 1913 року
Прапор
Прапор
 Жупан Марамороського комітату
1903 — 1913
Прапор
Прапор
 Міністр внутрішніх справ Угорщини
15 серпня 1919 — 27 серпня 1919
Попередник: Адольф Шамашша(інші мови)
Наступник: Іштван Фрідріх
Прапор
Прапор
 Регентський комісар Підкарпатської території
28 червня 1939 — 12 вересня 1940
Наступник: Міклош Козма
Прапор
Прапор
 Голова Верхньої палати Державних зборів Угорщини
1943 — 1944
Попередник: Берталан Сечені(інші мови)
Наступник: Єне Рац(інші мови)
 
Народження: 25 листопада 1870(1870-11-25)
Пешт Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 18 березня 1946(1946-03-18) (75 років)
Будапешт, Угорщина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Керепеші[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Угорщина Угорщина
Партія: National Party of Workd, Unity Partyd і Незалежна партія дрібних господарів Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Perényi familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Zsigmond Perényid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Орден Леопольда (Австрія) Великий хрест Ордена Заслуг Угорщини

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жи́ґмонд Пе́рені (угор. Zsigmond Perényi; нар. 25 листопада 1870, Пешт — пом. 18 березня 1946, Будапешт) — угорський політик, барон, міністр внутрішніх справ (1919), голова верхньої палати Державних зборів Угорщини, регентський комісар Закарпаття, хранитель святої Корони, голова Світової організації угорців, жупан Мармароської жупи (1903—1913).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько, Жиґмонд Перені, був депутатом угорського парламенту, а дід Жиґмонд був страчений за активну участь в Угорській революції 1848—1849 років.

У 1903—1913 роках обіймав посаду жупана комітату Мараморош, а в 1913—1917 роках — державного секретаря внутрішніх справ в уряді Іштвана Тіси. На цих посадах у 1913—1914 роках брав участь в організації Другого Мараморош-Сигетського судового процесу проти православного руху на Закарпатті, що розгортався під егідою Російської імперії[3].

У часи Угорської радянської республіки 1919 року був заарештований комуністичним режимом. Після цього в серпні того ж року обіймав посаду міністра внутрішніх справ в уряді Іштвана Фрідріха. 1933 року призначений хранителем корони Святого Іштвана.

Хранителі корони Святого Іштвана барон Жиґмонд Перені (ліворуч) та граф Тібор Телекі(інші мови) (праворуч). Фотографія 1933 року

У міжвоєнний період, проживаючи в Будапешті, організовував активну іредентистську античехословацьку діяльність на Закарпатті, кінцевим результатом якої мало стати приєднання краю до Угорщини. Перені надсилав кошти лідерам проугорських партій, зокрема Ендре Корлату, мав агентів у Великому Севлюші, яким століттями володіла його родина[4]. Відтак, після окупації Карпатської України угорськими військами з 28 червня 1939 року до 12 вересня 1940 року Перені обіймав посаду регентського комісара Підкарпатської території.

Заснував часопис «Kárpátaljai Közlöny–Подкарпатский Вѣстникъ», який почав щонеділі виходити з 30 липня 1939 року. Відповідальним видавцем був керівник державної друкарні в Ужгороді Йожефа Торочкої, а відповідальним редактором Вільмоша Балаша. У часописі постанови та офіційні документи Регентського комісаріату публікували двома мовами: тексти в лівій колонці угорською, а в правій — руською мовами[5].

У 1943—1944 роках очолював Верхню палату угорського парламенту. Подав у відставку через прихід до влади партії «Стрілохрест» Ференца Салаші[6]. Під час здійснення в Угорщині Голокосту Перені разом із сином направив продовольство для євреїв, ув'язнених у севлюському гетто[7].

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений з Етелкою Чех (1872—1947). У шлюбі народився син Жиґмонд (1901—1965)[8][9].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ідентифікатор PIM
  2. ↑ https://library.hungaricana.hu/hu/view/BFLV_bn_25_07_1999_3_2/?pg=35&layout=s
  3. ↑ Данилець Ю. В. Підготовка та хід судового процесу в Мараморош-Сиготі 1913-1914 рр. // Наукові Записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна). – № 3. — Мукачево : Мукачівська православна єпархія, 2014. — С. 110-125.
  4. ↑ Гиря В. І. Активізація проугорської іреденти на Закарпатті у 1920-х роках / відп. за вип. С. Федака // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Історія. — Ужгород : Говерла. — Вип. 2 (31). — С. 18-23.
  5. ↑ . Csernicskó I. Államok, nyelvek, államnyelvek: nyelvpolitika a mai Kárpátalja területén (1867—2010) I. Csernicskó. — Budapest: Gondolat Kiadó, 2013. — 575 с. (угор.)
  6. ↑ Bölönyi József–Hubai László: Magyarország kormányai. 1848—2004. V., bőv. és jav. kiad., Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004. 415. p. (угор.)
  7. ↑ Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українськоугорського видання / Під ред. М.Вегеша, Ч.Фединець; [Редколег. Ю.Остапець, Р.Офіцинський, Л.Сорко, М.Токар, С.Черничко; Відп. за вип. М.Токар]. — Ужгород : Видавництво «Ліра», 2010. — С. 219.
  8. ↑ а б Perényi Zsigmond (1870-1946). opac-nevter.pim.hu.
  9. ↑ Perényi Zsigmond (1901-1965). opac-nevter.pim.hu.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Perényi Zsigmond, báró // Magyar életrajzi lexikon I–IV. Főszerk. II. kötet / Kenyeres Ágnes. — Budapest : Akadémiai, 1969. (угор.)


Угорщина Це незавершена стаття про особу Угорщини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Адольф Шамашша(інші мови) 		Міністр внутрішніх справ Угорщини
15 серпня—12 вересня 1919 		Наступник
Іштван Фрідріх
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жиґмонд_Перені_(1870—1946)&oldid=45240359