Жлуктов Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ice hockey pictogram.svg
Віктор Жлуктов
Особові дані
Дата народження 26 січня 1954(1954-01-26) (63 роки)
Місце народження Краматорськ, СРСР
Зріст 188 см
Позиція центральний нападник
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 143-й загальний, 1982
«Міннесота Норт-Старс»
Роки Клуб Ігри (голи)
1972–1985  ЦСКА (Москва) 455 (197)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1975–1985  СРСР 195 (79)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Васильович Жлуктов (нар. 26 січня 1954, Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту.

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

Виступав за команду майстрів ЦСКА (Москва). Багаторазовий переможець чемпіонатів СРСР і кубка європейських чемпіонів. За тринадцять сезонів у вищій лізі провів 455 матчів, забив 197 голів. У кубку СРСР — 8 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 13.

В середині 70-х виступав в одній ланці з Володимиром Вікуловим і Борисом Александровим[1]. Наприкінці 70-х років його партнерами були Хельмут Балдеріс і Сергій Капустін. Це «тріо» вважалося найперспективнішим у радянському хокеї того часу, але через три сезони крайні нападники залишили «армійський» клуб[2]. У 80-х — грав з Миколою Дроздецьким і Андрієм Хомутовим[3].

1982 року був обраний на драфті НХЛ, під 143-м загальним номером, клубом «Міннесота Норт-Старс».

На юнацькому чемпіонаті Європи 1973 року здобув золоту медаль і став найкращим нападником турніру. Наступного сезону став переможцем молодіжного чемпіонату світу.

У складі національної команди дебютував 11 листопада 1975 року. Товариська гра у Празі, проти збірної Чехословаччини, завершилася перемогою з рахунком 5:3. Через два дні суперники зіграли вдруге, а Жлуктов закинув першу шайбу за збірну СРСР.

Учасник хокейних турнірів на Олімпіадах в Інсбруку та Лейк-Плесіді, двох перших розіграшів кубка Канади і семи чемпіонатів світу. У збірній, окрім партнерів по клубу, грав з Олександром Мальцевим, Володимиром Голіковим, Іреком Гімаєвим, Олександром Голіковим і Олександром Скворцовим[4].

На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 89 матчів, набрав 83 очки (36+47). Всього в складі збірної СРСР провів 195 ігор, 79 голів.

Командні досягнення[ред.ред. код]

Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 1976
Silver medal icon.svg Віце-чемпіон (1): 1980
Gold medal icon.svg Переможець (1): 1981
Bronze medal icon.svg Третій призер (1): 1976
Gold medal icon.svg Чемпіон (5): 1978, 1979, 1981, 1982, 1983
Silver medal icon.svg Віце-чемпіон (1): 1976
Bronze medal icon.svg Третій призер (1): 1977
Gold medal icon.svg Чемпіон (5): 1978, 1979, 1981, 1982, 1983
Bronze medal icon.svg Третій призер (1): 1976, 1977
Gold medal icon.svg Переможець (1): 1979
Gold medal icon.svg Чемпіон (10): 1975, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985
Silver medal icon.svg Віце-чемпіон (2): 1974, 1976,
Gold medal icon.svg Переможець (2): 1973, 1979
Silver medal icon.svg Фіналіст (1): 1976
Gold medal icon.svg Переможець (10): 1974, 1976, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985

Особисті досягнення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]