Жмеринка (станція)

Жмеринка
Жмеринська дирекція
станція
Жмеринка ; Жмеринська дирекція ; станція
	Вокзал станції Жмеринка
Розташування
Адреса	Жмеринка, вул. Б. Олійника, 1
Координати	49°02′02″ пн. ш. 28°06′43″ сх. д. / 49.033888888916777660° пн. ш. 28.11194444447177787° сх. д.Координати: 49°02′02″ пн. ш. 28°06′43″ сх. д. / 49.033888888916777660° пн. ш. 28.11194444447177787° сх. д.
Структура
Структура	Жмеринська дирекція
Платформ	3
Тип платформ	бічні, острівні
Колій	6 пасажирських та 3 вантажні
Час роботи	цілодобово
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	1865 (156 років)
Електрифіковано	1977
Будівля
Архітектор	З. І. Журавський, В. Риков, І. Беляєв
Стиль	історизм
Поверхів	2
Інша інформація
Власник	Південно-Західна залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	330009
Код Експрес-3	2200270
Мапа
Жмеринка на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жмеринка (значення).

Жме́ринка — вузлова сортувальна станція Південно-Західної залізниці.

Розташована в однойменному місті Вінницької області. Споруда вокзалу центральної станції міста Жмеринка — головна пам'ятка міста Жмеринка, пам'ятка архітектури місцевого значення. Один із найгарніших вокзалів України, що неодноразово входив до списку 15 найгарніших.^[1]^[2]^[3]

Загальні дані[ред. | ред. код]

Офіційна адреса Жмеринського залізничного вокзалу: вул. Бориса Олійника, 1, м. Жмеринка (Вінницька область) — 23100, Україна.

Перша будівля вокзалу була споруджена під час будівництва залізничної лінії «Київ — Балта», яким керувала французька компанія Де-Врієр і Ко на чолі з капіталістом Фільолем.^[4]^[5]

Другу будівлю зведено в період 1899—1904 років, а проєкт складено в 1893 р. і ухвалено в 1898 р.^[5] Автори — архітектори З. І. Журавський і В. М. Риков (автор первинного проєкту).

Жмеринський залізничний вокзал є величною будівлею зі складним плануванням, фасади якої виконані в стилі історизму, а інтер'єри, що виконані на початку 1900-х років витримані в стилі модерну. Також у стилі модерну виконані павільйони підземного переходу, який також влаштований на початку ХХ ст.

Економічні зв'язки, напрямки залізничного сполучення[ред. | ред. код]

Зі станції Жмеринка є залізничне сполучення в чотирьох напрямках:

Вокзал[ред. | ред. код]

Фото вокзалу, 1913

Жмеринська залізнична станція, заснована 1865 року між селами Велика і Мала Жмеринка на місці дубового пралісу в зв'язку з будівництвом залізниці Київ — Балта (1865—1870 роки) визначила наперед розвиток Жмеринки як залізничного селища, сприяла його зростанню й розширенню.

Дільниця Вінниця — Жмеринка

Легенда

Козятин I

0

1076,1

Вінниця

Зятківці

р. Вінничка

вул. Лебединського

вул. Привокзальна

Т 0204

7

1082,2

Парпурівський

Т 0212

11

1087,4

Тюшки

15

1089,8

Веселка

р. Студениця

16

1092,1

Яришівка

22

1098,3

Селищанський

Т 0216

25

1102,2

Гнівань

р. Південний Буг

р. Волока

30

1105,4

Могилівка

33

1108,8

Демидівка

37

1113

Козачівка

Т 0242

40

1115,7

Браїлів

42

1118,7

Тартак

Жмеринка-Подільська

47

1123

Жмеринка

Вапнярка

Дільниця Жмеринка — Гречани

Легенда

0

1123

Жмеринка

Вінниця – Вапнярка

4

1126,5

Жмеринка-Подільська

E583 - М21

Могилів-Подільський

12

1134,1

Межирів

р. Рів

15

1137,1

Лопатиниці

17

1139,3

Дубки

20

1142,8

Сербинівці

26

1147,8

Стодульці

30

1152,6

Васютинці

Т 0610

33

1156,2

Гришки

36

1160,4

Радівці

41

1163,9

Комарівці

46

1168,8

Кориченці

50

1173

Нова Гута

54

1177,1

Волоське

63

1185,8

Деражня

Т 2316

р. Вовчок

68

1190,9

Літки

73

1196,3

Коржівці

р. Вовк

79

1201

Масівці

83

1205,7

Верхня Ділянка

88

1211,2

Богданівці

89

1212,8

Копистин

E50 М12

94

1217,9

Ракове

Копистинське шосе

р. Кудрянка

вул. Гайдара

вул. Трудова

99

1221,8

Хмельницький

вул. Івана Франка

Н03

вул. Кам'янецька

102

1225,3

Кам'янецький Переїзд

вул. Будівельників

103

Речовий Ринок

р. Плоска

104

Гречанський Переїзд

Ларга

вул. Західно-Окружна

106

1228,7

Гречани

Старокостянтинів I

Тернопіль

Дільниця Жмеринка — Вапнярка

Легенда

Вінниця

Жмеринка-Подільська

1123,0

Жмеринка

1125

1128,0

1132,0

1135,5

1138,7

1143,2

1151,8

1158,0

1164,4

1176,5

1180,4

1188,0

1195,8

Південно-Західна залізниця

Одеська залізниця

1204,0

Вапнярка

Христинівка

Подільськ

Дільниця Жмеринка — Окниця

3,5

Гречани

9,7

12,8

16,1

23,3

29

32

39,4

42,5

48,9

55,2

59,5

62,7

68

80,6

89,9

98,6

106,7

р. Немия

114,3

210

Могилів-Подільський

116,3

208

Південно-Західна залізниця

Молдовська залізниця

р. Дністер

~~Атаки~~

5,2

204,8

Велчинець

201,2

202 км

13

197,1

Вережень

192,2

193 км

20,5

189,5

Наславча

28,7

181,3

Гирбова

35,4

174,6

Бирнова

Бєльці-Слободзея

40

170

Окниця

Ларга

Жмеринський залізничний вузол

Легенда

Бар – Гречани

3,5

Жмеринка-Подільська

Вінниця

0

Жмеринка

Вапнярка

Рух поїздів залізницею Одеса — Жмеринка — Київ розпочався 8 червня 1870 року, а залізницею Жмеринка — Волочиськ — у вересні наступного, 1871 року, нарешті Жмеринка — Могилів-Подільський — 30 вересня 1892 року. Отже, Жмеринка стала великою вузловою станцією ще на початку 1890-х років, тому питання спорудження просторого вокзального приміщення виявилось доволі гострим.

На будівництво вокзалу були запрошені Валеріян Риков та Іван Беляєв, які щойно закінчили Петербурзьку академію мистецтв. Відтак, була спроєктована споруда, що за своїм типом нагадувала залізничний вокзал у баварському Мюнхені (так писала газета «Киевлянин»). Нагляд за будівництвом здійснював архітектор-будівничий І. Журавський, він не тільки взявся втілювати в життя проєкт Рикова, а значно доповнив його, фактично переробив на місці. Вокзал, зведений ним у вигляді корабля, що прямує до моря, став одним з найкращих у Російській імперії, до прикладу один з тогочасних описів будівлі:

«Фасад выдержан в греческо-римском стиле... площадью 117 кв. сажен, вдвое больше Казатинского. Стены отделаны в стиле ренессанса с уборкой колоннадами, отдельный небольшой (царский) зал с особым выходом на платформу. Этот зал предназначен для высокопоставленых лиц. Главное здание и тоннели обойдутся приблизительно в 300 тыс. рублей, платформы и перекладка путей в 100 тыс. рублей.»

Збереглися свідчення, що коли російський цар Микола II приїхав подивитись на новий вокзал, то першими його словами були слова: «Вот сукин сын». Журавський, начебто, чув ці слова і сприйняв їх як незадоволення монаршої особи його роботою, через що наклав на себе руки — застрелився. А імператор, буцімто, насправді був у захваті від творіння талановитого архітектора-будівельника^[6].

Насправді, ця історія про загибель зодчого є легендою — згідно із адресним довідником «Весь Киев» на 1913 рік — тобто майже через десятиліття після завершення будівництва вокзалу, Зіновій Журавський продовжував працювати архітектором технічного відділу Управління Південно-Західних залізниць.

Для перевезення пасажирів і вантажів вокзал та станція «Жмеринка» відкрилися 1 вересня 1904 року (за старим стилем). З цього приводу в Санкт-Петербурзі в журналі «Зодчий» у вересні 1904 року було розміщене повідомлення: «Первого сентября текущего года на станции Жмеринка был открыт и освящен величественный вокзал в виде корабля».

Один з павільйонів підземного переходу в стилі модерн

Спорудження Жмеринського залізничного вокзалу, який невдовзі обріс інфраструктурою — церквою, пересильною в'язницею і, звичайно, численними обслуговуючими закладами, в тому числі і шинками, позитивно позначилось на розвиткові містечка.

Під час громадянських заворушень в Україні 1920-х років у приміщенні вокзалу деякий час містився штаб Григорія Котовського.

За СРСР на залізничній станції Жмеринка було збудовано низку додаткових приміщень, переходів тощо. Однак зберегти цілісність будівлі вокзалу в радянський час не вдалося — на привокзальній площі для потреб і зручності громадського і приватного транспорту, був прибраний збудований у комплексі фонтан, а в залах після ремонтів зникли ліпні прикраси, картини та позолота на стелях, також із так званої «царської кімнати» (де, за переказами, перебував Микола II) — великий круглий стіл, обтягнутий зеленою тканиною. Вже за незалежної України (від 1991 року) в умовах економічних труднощів підтримувати бодай задовільний стан величної вокзальної споруди взагалі стало важко, і лише у 2-й половині 2000-х років здійснено низку заходів для упередження подальшої руйнації споруди^[7].

Протягом 2011—2013 років відбулася повна реставрація вокзалу^[8]

З 2001 по 2011 роки на вокзалі стояв пам'ятник Остапу Бендеру в образі актора Сергія Юрського, але в процесі реконструкції 2011 року його демонтували. На встановлення пам'ятника не було дозволу та він стояв на місці водопровідних мереж. Питання про повернення пам'ятника, який містяни вважають одним з символів міста, було відкрите аж до 2019 року. До того ж він потребував відновлення^[9]. Але все ж питання про повернення та відновлення пам'ятника було вирішене і 27 жовтня 2019 року у Жмеринці на привокзальній площі відбулося урочисте відкриття пам’ятника Остапу Бендеру.^[10]

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Рух потягів по станції Жмеринка
№	Маршрут сполучення	Власник	Примітки
Потяги далекого сполучення
011/012	Львів - Одеса	Львівська залізниця
023/024	Москва - Одеса	Одеська залізниця
025/026	Одеса - Рахів/Ужгород	Одеська залізниця
035/036	Одеса - Перемишль	Одеська залізниця
047/048	Кишинів - Москва	CFM
057/058	Ковель - Одеса	Львівська залізниця
065/066	Москва - Кишинів	МЖД
069/070	Маріуполь - Львів	Донецька залізниця
085/086	Львів - Новоолексіївка	Львівська залізниця
093/094	Мінськ - Одеса	БЧ	Влітку вагони безпересадкового сполучення до Гродно, Вітебська, Могильова
095/096	Черкаси - Львів	Одеська залізниця
107/108	Одеса - Ужгород	Одеська залізниця
109/110	Львів - Херсон	Львівська залізниця
111/112	Харків - Львів	Південна залізниця
119/120	Запоріжжя - Львів	Придніпровська залізниця
131/132	Одеса - Вінниця	Одеська залізниця	Колись ходив до Житомира
135/136	Чернівці - Одеса/Білгород-Дністровський	Львівська залізниця	Влітку ходив до Білгорода-Дністровського
145/146	Київ - Березине/Ізмаїл	Південно-Західна залізниця	Вагон безпересадкового сполучення на Березине
167/168	Львів - Одеса	Львівська залізниця	Курсує складом потяга № 012/011
341/342	Кишинів - Москва	CFM
361/362	Кишинів - Санкт-Петербург	CFM
757/758	Київ - Могилів-Подільський	Південно-Західна залізниця	Вагони безпересадкового сполучення
763/764	Київ - Одеса	Українська залізнична швидкісна компанія
769/770	Київ - Кам'янець-Подільський	Південно-Західна залізниця
771/772	Київ - Хмельницький	Південно-Західна залізниця
867/868	Київ - Жмеринка	Південно-Західна залізниця
Приміські потяги
6302/6303/6310/6311	Жмеринка — Козятин	Південно-Західна залізниця
6307	Козятин — Рахни
6313/6314/6315/6316/ 6320	Жмеринка — Вапнярка
6318	Жмеринка - Рахни
6321/6322/6357/6358/ 6359/6360	Жмеринка — Гречани
6333/6334/6335/6336	Жмеринка — Могилів-Подільський

Галерея[ред. | ред. код]

На під'їздах до Жмеринського залізничного вокзалу
Майдан перед вокзалом з пам'ятником Остапу Бендеру
будинок приміських кас. Стиль: модерн
Вид на вокзал з колій
Всередині вокзалу
Фасад. Вигляд з IV перону
Інтер'єр споруди. Зала очікувань
Вихід на І та ІІ перони. Вигляд з Привокзальної площі
ІІ перон. Вигляд у сторону Привокзальної площі
Інтер'єр споруди. Приміщення квиткових кас
Маркування на одній з опор критої платформи вокзалу
Меморіальна дошка воїнам, що визволили Жмеринку
Меморіальна дошка на честь архітектора Журавського З.І., який спроєктував вокзал в Жмеринці DSC 3472.JPG

Меморіальна дошка архітектору Журавському
Вокзал до реконструкції
Інтер'єр споруди. Приміщення квиткових кас