Синагога (Жовква)

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Жовківська синагога
Вигляд синагоги у 2021 році Вигляд синагоги у 2021 році
50°03′26″ пн. ш. 23°58′21″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Жовква
Тип	синагога (1698)
Тип будівлі	синагога
Стиль	ренесанс
Дата заснування	1692
Початок будівництва	1692
Побудовано	1698 або 1700
Статус	охороняється державою, потребує реставрації
Жовківська синагога Жовківська синагога (Україна)
Медіафайли у Вікісховищі

Жовківська синагога — пам'ятка архітектури, історії та культури в місті Жовква (Львівська область, Україна). Одна з найбільших синагог у Європі. Розташована на вулиці Запорізькій.

Передумови спорудження

Перші відомості про жовківських євреїв походять з 1600 року. Руський воєвода Станіслав Жолкевський дозволив тоді євреям збудувати свою божницю. Жовківська громада була львівським прикагалком і лише з 1620 року організувалася в самостійний кагал.

Перша синагога на цьому місці була побудована з дерева в 1625 році, незабаром вона згоріла. З 1601 року в місті існувала вулиця Жидівська, яка проходила попри Жидівську браму. Єврейська громада одержала 1635 року привілей від Станіслава Даниловича, а 1664, 1678 та 1687 років — привілеї від Яна III Собєського, за якими громада отримувала дозвіл на спорудження мурованої синагоги. Проте лише 1692 року було одержано дозвіл на спорудження від архієпископа львівського Яна Липського.

Історія синагоги

Нову синагогу починають будувати відразу в 1692 році, під керівництвом королівського «муратора» (архітектора) Петра Бебера. Будівництво було завершено в 1698 або в 1700 році. В кінці XVII століття синагога мала такий вишуканий вигляд, що католицьке духівництво заборонило її білити, аби не затьмарити жовківських костелів. Відтоді божниця зазнавала лише часткових ремонтів.

У XVIII столітті до синагоги добудували західну частину і контрфорси. Після пожежі 1833 року частково пошкоджена синагога була відновлена.

У 1908 році нефахово перемалювали інтер'єр, без згоди консерватора було знищено рештки поліхромії.

У 1935 році будівлю відремонтували, але й цього разу нефахово. Ціла споруда реставрувалася в 1938 році.

За німецької окупації в червні 1941 року синагогу було підірвано, внаслідок чого зруйнувалися перекриття та інтер'єр.

У 1955—1956 роках її було частково відновлено. До початку 1990-х років приміщення використовувалося як склад.

У 2000 році почалася реставрація споруди. Але після крадіжок і відмивання коштів реставрацію зупинено. Станом на 2013 рік будівля в аварійному стані. Реставраційні роботи не проводяться.

Архітектура

Вигляд синагоги у XXI столітті

Жовківська синагога в 2021 році

Вигляд синагоги у XXI столітті

Вигляд синагоги у XXI столітті

Жовківська синагога— одна з найбільших у Європі оборонних споруд у стилі ренесансу; пізньоренесансна стилістика доповнена елементами бароко. Синагога прилягала до міських мурів та Жидівської брами, а сама синагога завдяки товстим стінам з бійницями могла використовуватися як башта міських укріплень, на її даху можна було встановлювати артилерію.

Синагога була збудована з каменю й цегли. Мала традиційну орієнтацію на схід. Базована на прямокутному плані. До основного квадратового залу прилягають з півдня і заходу дві прямокутні у плані будівлі, що походять з пізнішого будівельного періоду. Жіноча галерея розташовувалася над присінком.

У центрі чотири круглі стовпи утримують хрестове склепіння, розділяючи простір залу на 9 полів. Дев'ятипольова схема планування була типовою для синагог Західної України XVII–XVIII століття.

Основний об'єм синагоги увінчаний ренесансним аттиком, що підреслений профільним ґзимсом. Аттик декорований глухою аркатурою з бійницями. Він завершується короною, що збереглася на західному фасаді, та фланкований шестигранними башточками з арками.

Східний фасад укріплений контрфорсами, прорізаний великими півциркульними та одним круглим над аркою Тори віконними отворами.

Інтер'єр витриманий в ренесансному стилі. Стіни по периметру декоровані аркатурним поясом тосканського ордену. Біма, тобто кафедра, призначена для читання сувоїв Тори, мала форму круглого підвищення і здіймалась над підлогою на шість сходинок. На східній стіні збереглася ніша Арон Гакодешу (ритуальна ніша для зберігання сувоїв Тори). Арон Гакодеш розкішно декорований бароковою ліпниною. В інтер'єрі збереглися фрагменти фриза, поліхромного настінного розпису і написів, які відтворюють тексти Тори.

Головний вхід чоловічого залу оформлений ренесансовим порталом з фронтоном. Західна стіна основного приміщення прорізана лучковими отворами. Пристінок перекритий бочковим склепінням з розпалубками. Із західного боку до основного приміщення прилягає двоповерхова галерея з трьома дверними прорізами.

• 
• 
• 
• 

Сьогодення

1994 року групою архітекторів на чолі з І. Максим'юком було проведено обстеження та архітектурні обміри синагоги. Жовківська оборонна синагога занесена до списку Нью-Йоркського фонду світових пам'яток «100 пам'яток світу, які знаходяться в загрозливому стані», внаслідок чого в 2000 році почалася реставрація, хоча споруда, як і раніше знаходиться в незадовільному стані.

У майбутньому тут планується відкриття Єврейського центру Галичини. Жовківська синагога відома також завдяки наслідуванням; зокрема, синагоги «Жовківського типу» є в Тель-Авіві.

У 2012 році Національний банк України ввів у обіг пам'ятні монети номіналами у 5 та 10 гривень «Синагога у Жовкві» серії «Пам'ятки архітектури України».

Галерея

• 
  В 1870 р.
• 
  Жовківська синагога, фото 1900 року
• 
  Жовківська синагога, фото до 1903 року
• 
  В 1900 - 1925 рр.
• 
  В 1938 р.
• 
  Пам’ятна монета з зображенням Жовківської синагоги 2012 р.

Посилання

• Жовківська синагога, відео з дрона [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Джерела

• Синагоги України. Спеціальний випуск інституту Укрзахідпроектреставрація, Львів: Видавництво Центр Європи, 1998, с. 72-74. ISBN 9669506622.
• Архів інституту Укрзахідпроектреставрація, справа Ло-60/4.
• Schall J. Dawna Żółkiew i jej żydzi, Lwów, 1939.
• iPressUa: НБУ закарбував у пам'ятній монеті «Синагогу в Жовкві» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]